Історично складалося так, що лісове господарство це була чоловіча робота і чоловіча професія. Проте, хоча лісова галузь і сприймається як суто чоловіча, нині 17 тисяч працівників лісового сектору – це жінки. Більше того, три начальника обласних управлінь лісового та мисливського господарства – це також жінки. Але гендерні стереотипи відіграють важливу роль навіть у XXI столітті.
Щоб підвищити залучення жінок в лісове господарство, а також підвищити кваліфікацію жінок, які вже працюють у галузі, і підтримати рівні можливості на ринку праці Агентство сталого розвитку Карпатського регіону «ФОРЗА» та Товариство лісівників України долучилися до реалізації проєкту в рамках Дунайської транснаціональної програми (Interreg) «Ліси в жіночих руках». Головною метою проєкту є зміцнення потенціалу лісового сектору на місцевому, регіональному та міжнародному рівнях шляхом підвищення залучення та кваліфікації жінок, а також підтримки рівності можливостей на ринку праці.
В рамках проєкту «Ліси в жіночих руках» нещодавно відбувся круглий стіл, де фахівці та фахівчині лісового сектору, а також інші зацікавлені сторони, обговорили гендерні питання у лісовому секторі.
На цьому круглому столі ГО «Форза» представила також результати дослідження, яке проводилося в рамках проєкту, щоб зрозуміти, які гендерні питання виникають в українському лісовому секторі. Загалом експерти ГО «Форза» опитали 70 жінок-фахівчинь лісового господарства. Слід зазначити, що це дослідження стало частиною міжнародного дослідження, під час якого опитали 880 респондентів із 10 країн Дунайського регіону.
Жінка у лісовому секторі – яка вона?
Перш за все – сильна, адже працювати в галузі нелегко. За словами респондентів, в лісовій галузі для певних посад потрібно мати якості, які не завжди здобуваються навчанням, а напрацьовуються досвідом або є вродженими якостями характеру. Проте якщо жінка має хорошу лісову освіту, досвід і бажання працювати у лісовій сфері, то вона може достойно конкурувати із чоловіками.
51% жінок, які брали участь в опитуванні, – це представниці лісівничих сімей або династій і 48,6% – це ті жінки, у яких в сім’ї не було лісівників. Найбільша вікова група опитаних – 1980-1999-х років народження (64,3%). Народжені у 1965-1979 рр. становили 27% опитаних, у 1959-1964 рр. – 7%, і 1,4% – народжені у 2000-х роках і молодші. Переважаюча кількість респонденток (47%) проживають у містах із населенням більше 20 тис., 30% живуть у містечках із населенням від 5 до 20 тис. і 20% – у селах із населенням менше 5 тис.. 77% із цих опитаних жінок працюють у лісовому господарстві, 7% – науковиці та викладачки, 5,6% – це працівниці природоохоронних організацій, по 2,9% – студентки і підприємиці, решта – інші категорії. Основним джерелом доходів для опитаних жінок (68,8%) є саме зайнятість у лісовому секторі.
Мотивуючими факторами для жінок працювати в лісовому господарстві виявилися цікавість і різноманітність у роботі, те, що це важлива та значима робота на природі, яка забезпечує потреби сталості, та важлива робота в сфері державного управління і в сфері управління ресурсами, яка дає можливості професійного розвитку. Окрім того, мотивуючими факторами були дружнє робоче середовище, заробітна плата та соціальний пакет, розмаїта команда та просто те, що жінкам, які працюють у лісовому господарстві, подобається бути в лісі.
Фактори, які виявилися важливими при прийнятті рішення працювати у лісовій галузі, стали: лісова освіта, розуміння, що твій вклад є важливим у розвиток сфери, керівництво, орієнтоване на розвиток працівників, підтримка громади та зв’язок з нею, можливості для кар’єрного зростання, забезпечення рівних можливостей, відповідність особистих і родинних цінностей, рівновага між роботою та особистим життям, стабільність на робочому місці. Зазначимо, що дуже подібні відповіді отримали і під час опитування в 10 країнах Дунайського регіону.
Так що там з гендерною рівністю у лісовому господарстві?
Більшість опитаних фахівчинь не впевнені, що представництво жінок у лісовому секторі є достатнє. Це твердження підтверджують і статистичні дані. Та попри переконання, що лісове господарство – це сектор економіки, який асоціюється з чоловіками (однозначна відповідь «так» – 65,7% опитаних), переважна більшість респонденток зазначили, що жінки приносять інше світосприйняття в галузь і приймають ефективні рішення, а в лісовому секторі є успішні жінки – приклади для наслідування. 40% опитаних фахівчинь зазначили, що в їхній організації є такі жінки (по Дунайському регіону – 38%), тобто працювати у здавалося б чоловічій сфері і досягати у ній успіху цілком можливо.
37,1% респонденток вказали, що для них є важливою гендерна рівність у організації, де вони працюють, для 15,7% опитаних жінок дотримання гендерної рівності є дуже важливим.
На запитання, чи забезпечується у вашій організації гендерна рівність на всіх рівнях, 34,3% респонденток відповіли, що на рівні найвищого керівництва гендерна рівність забезпечується, хоча офіційна статистика каже, що на рівні найвищого керівництва в Україні працює лише 3–4% жінок. У той же час 34,3% жінок на це ж саме запитання сказали «ні», а інші не дали чіткої відповіді. На рівні середнього управлінського персоналу гендерна рівність забезпечується на думку 47% респонденток, а на рівні співробітників і співробітниць «так» відповіли 62,8%.
Гендерна рівність під час прийому на роботу дотримується на думку 51,4% опитаних, 34,3% жінок не впевнені в цьому, 1,4% не знали відповіді і 11,4% сказали, що нема однакового ставлення при прийомі на роботу. Для порівняння, у Дунайському регіоні «так» відповіли 36,8% опитаних, а 37% респонденток відповіли «ні».
Однакове ставлення на роботі до чоловіків і жінок в Україні задекларували 60% опитаних фахівчинь на противагу 40,7% респонденток у Дунайському регіоні. «Ні» в Україні відповіли 14,3% жінок, а у Дунайському регіоні – 38%.
74,3% фахівчинь лісового господарства (у Дунайському регіоні 60%) вважають, що за аналогічну роботу в Україні однаково платять і чоловікам, і жінкам, «ні» сказали 11,4% в Україні і 17,8% загалом по Дунайському регіону, 11,4% – не впевнені (17% – в Дунайському регіоні), решта респондентів не знали, що відповісти.
Також під час опитування 7,4% жінок розповіли, що у їхній організації діють спеціальні програми, спрямовані на кар’єрне просування. Як виявилося, це підвищення кваліфікації та навчання за рахунок підприємства. Натомість 70,6% жінок зазначили, що таких програм у їхній організації немає.
Як допомогти жінкам будувати кар’єру у лісовій галузі?
Тим не менш, українські жінки, які працюють у лісовому господарстві, готові розвиватися і вдосконалюватися. Про це свідчить той факт, що під час опитування 77,1% респонденток зазначили, що вони б відвідували навчання для набуття компетенцій та навичок, потрібних для кар’єрного зростання, якби була така можливість. Також 77,1% жінок хотіли б взяти участь у програмі менторства.
Фактично в Україні найбільший відсоток респонденток навчалися по темі лісівництва, планування та управління, охорони та захисту лісів, техніки безпеки. Понад 45% жінок в Україні відповіли, що вони оцінюють свої знання про лісівництво та лісове господарство як добрі, трохи менше 15% – як дуже добрі, а 30% – середні. А бажаними темами для навчання жінки назвали планування та управління, інвестиції в лісову галузь, адаптацію до зміни клімату, лісівництво і охорону та захист лісу.
Щодо нелісівничих тем, то респонденткам бракує знань і вони би хотіли пройти відповідне навчання у сфері інформаційних технологій (он-лайн інструментів та соціальних медіа, пакет Office). 70% респонденток цікаво було б пройти навчання щодо співпраці і командної роботи, 65,7% – комунікації та самопрезентації, 45,7% – оцінювання вмінь та якостей. Що стосується управлінських навичок, то опитані фахівчині хотіли б удосконалити управління командами та проєктами (72,9%), встановлення цілей (71,4%) і питання контролю та тайм-менеджменту.
Стримуючими факторами та перешкодами у розвитку кар’єри жінки назвали ролі та стереотипи (40%), сімейні обов’язки (40%), брак впевненості в собі (31,4%), домінування чоловіків у робочому середовищі (30%). Дуже подібні відповіді були і загалом по Дунайському регіоні.
Отож, що слід зробити, щоб сприяти кар’єрному розвитку жінок у лісовому господарстві? Багато відповідей стосувалося гідної оплати праці, навчання впродовж кар’єри, однакового ставлення до жінок і чоловіків як спеціалістів, зважати на думку жінок і не заважати їм, забезпечення можливості рівного та відкритого доступу до керівних посад, створення умов щодо вирішення побутових питань, щоб в жінки було більше часу для розвитку тощо.
Що стосується жіночих та чоловічих посад в лісовому господарстві то більшість респондентів схилялися до думки, що жінкам більше підходять посади з догляду та вирощування лісу, лісової освіти та озеленення, в той час як чоловікам – фізично важкі роботи, не призначені для жінок. У той же час часто згадувалися приклади успішних жінок на посадах майстрів лісу, керівників підприємств та інших нежіночих посадах. І лейтмотивом усього дослідження було твердження, що українські жінки, якщо захочуть або матимуть мету, зможуть зробити все, – у цьому сходилося багато опитаних.
Схоже опитування було проведено і серед студенток лісівничих спеціальностей та молодих фахівчинь – спільність та відмінність їхніх відповідей продемонстровано нижче.
Під час круглого столу експерти, фахівці лісового господарства та інші зацікавлені сторони обговорювали пропозиції покращення інтеграції жінок у лісове господарство та практичні кроки, які слід зробити, щоб дати можливість жінкам кар’єрно зростати, – завдяки проєкту «Ліси в жіночих руках» можна втілити у життя деякі з них.
Обговорювалися також проведення тренінгів з нелісівничих питань (наприклад, навчання інформаційних технологій), програма менторства, коли досвідчена фахівчиня бере під опіку свою менш досвідчену колегу, та такі нові форми співпраці жінок лісової галузі, як профільна он-лайн та фейсбук-спільнота, асоціації та освітні портали. Також присутні зазначили, що зважаючи на процеси реформування в лісовій галузі, будуть реальними та затребуваними форми підтримки жінок-фахівчинь, що будуть закріплені в Програмі розвитку лісового господарства та заходах її реалізації, зокрема ті, що будуть орієнтовані на збереження робочих місць.
Оксана Оприск
