Віконні тенденції європейського ринку

Дерев’яні вікна вже далеко не такі, якими були на початку минулого століття. Ми познайомимо вас із новими розробками, які вже використовуються на ринку: вони вміють накопичувати енергію, протистояти злому та навіть самостійно відчинятися й зачинятися.

Про віконні тенденції на європейському ринку розповів Урс Урлінгер, керівник Центру компетенції з питань вікон, дверей і фасадів та експерт Бернського університету прикладних наук, під час семінару «ВІКНА. Ринки ЄС: Стандарти, юридичні аспекти, вимоги клієнтів», який провело Агентство із сприяння сталого розвитку Карпатського регіону «ФОРЗА» в рамках проєкту «Реалізація експортного потенціалу виробничо-збутового ланцюга деревообробної галузі в Україні шляхом зміцнення інфраструктури контролю якості».

За словами Урса Урлінгера, можна констатувати той факт, що ринок вікон сьогодні є повністю міжнародним. «Різні віконні системи практично не відрізняються. – каже експерт, – Звісно, вони є, і люди, які професійно займаються цим, бачать відмінності, але для людей, далеких від виробництва вікон, всі віконні системи однакові».

Процедури перевірки продукції регулюються на європейському рівні, тобто продукцію різних країн можна порівняти між собою. «Це дуже добре для кінцевих споживачів, але виробникам вікон це трохи ускладнює життя, тому що їм постійно потрібно бути кращими за своїх конкурентів», – зазначив пан Урлінгер.

«У Швейцарії високий рівень життя, високі зарплати, але це також означає, що у нас високі витрати на виробництво. – продовжує він, – Тому дуже часто виробництво, у тому числі і вікон, переміщують у ті країни, де рівень виробничих витрат менший: у Словаччину, Польщу та інші країни Східної Європи».

Хоча віконні системи часто не відрізняються між собою, але культура будівництва різна у різних країнах, особливо, коли йдеться про ізоляцію вікон. «Різниться установка вікна, відрізняються будівельні норми та закони, різні вимоги щодо енергоефективності, захисту від шуму тощо. Навіть в межах однієї країни можуть бути відмінності», – говорить експерт.

Тому експортувати віконні системи може бути доволі непросто. Перед тим, як це робити, варто добре вивчити ринок тієї країни, до якої ви збираєтеся експортувати, інакше неодмінно виникнуть проблеми.

Якщо вікна, то великі…

Якщо говорити про сучасні тенденції, які панують на європейському ринку – це передусім тонші профілі рами. Архітекторів зараз цікавить скло, а не рама. І його має бути якнайбільше. «Склопакети мають бути якомога більші, а рами – навпаки, якомога тонші. – розповідає Урс Урлінгер. – Для прикладу, в Швейцарії ширина рами стулки становить 60-62 мм. Але такі тонші рами спричиняють зменшення жорсткості на згин. Також скління великих розмірів збільшує вітрове навантаження і знижує функціональність. Зараз стандарт – це потрійне скління, є ще більш важке теплоізоляційне скло. З технічної точки зору монтаж такого вікна створює великі проблеми – потрібно залучати шестеро людей, якщо немає крану».

Раніше у Швейцарії були досить низькі будинки, але останнім часом висота будівель зросла і становить до 50 м, а то і більше. Якщо говорити про вікна, то, звісно, вітрове навантаження збільшилося, і, враховуючи тонші рами для скління, це створює величезні виклики.

Технологія ущільнення (Джерело: презентація Урса Урлінгера)

«Реагуючи на ці виклики, ми клеїли звукоізоляційне скло безпосередньо до дерев’яної стулки і таким чином забезпечили її кращу щільність. Переваги цієї технології для дерев’яних вікон наступні: можна використовувати більші розміри стулки; профілі – тонші, а скла – більше; отримується захист від злому класу RC2 і в базовому пакеті; немає провисання рами (менше техобслуговування після встановлення); скорочене післяпродажне обслуговування (стабільні стулки). З іншого боку така технологія склеювання вимагає певних виробничих технологій, її неможливо зробити вручну. На виробництві дерев’яно-алюмінієвих віконних систем, де використовують цю технологію, майже немає людей, все автоматизовано. При цьому, підприємство виготовляє 400-500 стулок за восьмигодинну зміну (по 1 стулці кожні 2 хв.)», – розповідає Урс Урлінгер.

Виробництво вікон з ущільненням (Джерело: Baumgartner Fenster)

…і енергоефективні

Кліматичний план Європейського Союзу до 2030 року націлений на енергоефективність і скорочення викидів парникових газів щонайменше на 55% до 2030 року. Вікно – це один із елементів, який може посприяти досягненню цієї цілі, адже втрати енергії через вікно все ще залишаються високими, вони є набагато більшими, ніж енерговтрати через стіни. «Одне із можливих рішень – це вікно із потрійним склінням, – каже експерт Бернського університету прикладних наук, – це вже по суті віконний стандарт, адже 90% вікон у новобудовах саме із таким склінням, подвійне вже майже ніхто не використовує. Використовується також так звана дистанційна рамка або спейсер, завдяки чому конденсат на вікнах залишився у минулому. З часом це стане стандартом у всій Європі, принаймні у тих країнах, де холодні зими».

Окрім енерговтрат є ще один аспект, який пов’язаний із енергоефективністю – це теплові мости. Взимку через тепловий міст накопичується лід і у дерев’яних вікнах це все ще велика проблема, але її можна уникнути, якщо правильно підійти до конструкції вікна.

Джерело: презентація Урса Урлінгера

Є ще одна річ, про яку часто забувають: тепловий міст між стіною і вікном. Може бути дуже хороша стіна, дуже хороша віконна система, але якщо її неправильно встановити, то до 1/3 енергії втрачається саме через теплові мости навіть в будівлях з добре ізольованими стінами та енергоефективними вікнами, що вже казати, якщо у будинку і вікна звичайні, і стіни неутеплені. Дуже часто втрати енергії відбуваються через стики між стіною і віконною рамою. «Але це вже залежить не від виробників вікон, а від тих людей, які проектують позицію вікна у стіні», – наголошує експерт.

Проте теплова енергія не лише виділяється з вікна, а й проникає через нього – це яскраво можна спостерігати влітку. У Швейцарії намагаються використовувати цей ефект взимку і обчислюють його при енергоспоживанні будівлі. «У Швейцарії ми враховуємо отримання енергії при оцінці вікна, є навіть спеціальне маркування для вікон Swiss Energy, яке запровадили кілька років тому. У нас є навіть вікна, які виробляють більше енергії, ніж втрачають», –каже Урс Урлінгер.

Є ще вікно, оптимізоване для денного світла (так зване інтегральне вікно). Воно дає змогу отримати до 10% більше денного світла у кімнаті та отримати додаткову енергію.

Ще одна із актуальних технологій – смарт скло. Хоч воно все ще є дуже дорогим, але все більше у державних будівлях та будівлях великих компаній, таких як «Nestle», встановлюють це скло. Основна перевага такого електрохромного скла – кількість світала та тепла, яке пропускається. Влітку через таке закрите вікно енергія майже не потрапляє до приміщення, а взимку – навпаки: можна збільшити кількість світла та тепла, яке пропускається. Також таке розумне скло змінює властивості при подачі електронапруги, а для підтримки бажаного рівня непрозорості не потрібна додаткова електроенергія. На думку Урса  Урдінгера, у найближчому майбутньому таке скло все частіше буде використовуватися і воно стане більш доступним для широкого загалу, хоча наразі є досить дорогим.

Ще одна розробка – вакуумне подвійне скління. Хоча є старою технологією – їй вже 30 років, – але вона так і не використовувалася в промисловому виробництві. Почали це робити десь 5 років тому, оскільки перевага такого вікна – менша товщина, а отже і менша вага. Довгий час не було виробника таких віконних систем у Європі і їх завозили із Китаю та Тайваню. Зараз у Європі вже є виробник, який цим займається. Вакуумне подвійне скління також досить дороге, але зараз воно застосовується у деяких випадках, оскільки є певні обмеження, пов’язані із розміром. Таке скло має суттєві недоліки: дуже поганий тепловий міст та складність застосування, якщо вікно нестандартної форми (кругле або трикутне).

Фото: fineoglass.eu

Вікна також можуть використовуватися для виробництва електроенергії за рахунок скла з вбудованими фотоелектричними елементами, але наразі це нішева технологія.

Фото: презентація Урса Урлінгера

Щоб вікно було безпечним

Великі вікна – великі проблеми. Через вікна від підлоги до стелі є високий ризик падіння людей. Щоб цьому запобігти на таких вікнах встановлюють французькі балкони. Вони гарно виглядають, але створюють певні проблеми, бо технологія їх кріплення потребує доопрацювання, оскільки для будівництва стін зараз використовують легку цеглу, яка має багато пор, тому не так то й легко прикріпити ці французькі балкони до стіни так, щоб вони не відпали. «Для таких балконів потрібно використовувати багатошарове безпечне скло або триплекс. Якщо говорити про внутрішнє скління вікон, то це має бути загартоване скло або багатошарове захисне скло. Це, звичайно, здорожчує цю технологію, але зараз це вважається стандартом», – пояснює Урс Урлінгер.

Французькі балкони. Фото: abelsystem.de

Через великий розмір вікон існує також ризик травмування, тому великі розсувні вікна потребують захисного скла. «Ще десь років 3-4 тому можна було використовувати звичайне скло, а зараз обов’язково потрібно використовувати захисне скло, щоб знизити ризик травмування. – продовжує експерт, – Ще одна тенденція – коли встановлюють вікна від підлоги і до стелі, ризик падіння дуже високий, відтак має бути також захисне скло з внутрішнього боку і бажано робити глухе вікно. При тому вікна також тестують на захист від падіння, використовуючи 50 кілограмове навантаження».

Проблема безпеки вікон дуже актуальна і для України. Дуже часто із вікон випадають діти. В середньому за рік, відповідно до офіційних даних, трапляється 45-50 таких трагічних випадків, більшість з них закінчується загибеллю дітей. Експерти кажуть, що насправді таких випадків є значно більше.

Проте найпоширеніший захист від падіння – ручка із ключем – не завжди хороший варіант. І ось чому: щоб змінити положення вікна, потрібно скористатися ключем і це, за словами Михайла Орленка, директора компанії «Вікна-Стар», є дуже незручним для користувача – люди користуються ключем здебільшого місяць, потім їм це набридає, а то й просто гублять ключ. Як наслідок, стулка залишається у відкритому положенні.

Натомість Михайло Орленко пропонує включити у Державні будівельні норми пункт, у якому вказується, що для забезпечення безпеки, з метою запобігання травматизму та можливості випадіння дітей з вікон, світлопрозорі огороджувальні конструкції, окрім балконних і вхідних дверей, повинні бути укомплектовані спеціальними пристроями блокування, які блокують або обмежують відкривання стулки у поворотному положенні до 89 мм, але дозволяють функціонування відкидного положення або паралельно-висувного положення стулок. Ці спеціальні пристрої блокування повинні відповідати ДСТУ EN 16281:2017 або ДСТУ EN 13126-5:202Х. А відстань у 89 мм не дасть змоги пройти у вікно дитині у віці від 9 місяців і більше відповідно до CEN/TR 13387.

Також Михайло Орленко продемонстрував два варіанти таких спеціальних пристроїв блокування. Перший варіант – ручка, яку може встановити безпосередньо користувач. У цьому випадку для того, щоб змінити положення вікна, доведеться задіяти одночасно дві руки, а за результатами тестування діти до 4 років цього зробити не зможуть. Другий варіант – це пристрій, який встановлюють у процесі виготовлення вікна.

Опір злому – це важливо

Опір злому стає все важливішим на території Європейської економічної зони. Якщо раніше було дуже складно дійти згоди стосовно захисту вікон від злому, то зараз у європейських країнах широко застосовують і є загальноприйнятими стандарти EN.

Джерело: презентація Урса Урлінгера

У найближчому майбутньому всі вікна повинні будуть відповідати стандарту RC2. Кращий захист від злому забезпечує стандарт RC3, але його дуже складно досягти для звичайної віконної системи.

Процедура випробовування вікна на опір злому теж регулюється відповідними стандартами. Спочатку відбувається випробовування статичного, а відтак і динамічного навантаження. Далі вікно пробують зламати вручну за допомогою різних інструментів залежно від класу вікна і завершується все класифікацією результатів. Тривалість ручної спроби – 3 хвилини для класу RC2, для RC3 час випробовування більший, як і потужніший набір інструментів.

Щоб повітря було свіжим

Наступна тенденція – вікно з вбудованою вентиляцію.

Теперішні новобудови – повністю герметичні, як і вікна. Більше того, при реконструкції будівель старі негерметичні вікна також замінюються герметичними. Як наслідок, є проблеми і з якістю повітря, і з цвіллю через надмірну вологість, адже вона немає як вибратися із приміщення і конденсується на стінах. Для кращого провітрювання на ринку є доступними різні технології вентиляції, які можна вбудувати у віконну систему: віконний отвір, регульована фурнітурою аерація, наскрізна рама, окремий пристрій для вентиляції, який кріпиться до рами і вбудований у склопакет пристрій для вентиляції (на разі не дуже поширена технологія).

Джерело: презентація Урса Урлінгера

Концепція розумного будинку

Зараз майже все можна контролювати за допомогою розумних гаджетів, зокрема смартфонів.

«Проте у нас все ще продовжують встановлювати вікна із попереднього століття. – каже Урс Урлінгер. – Нові вікна мають виконувати вентиляцію, затінення, шумоізоляцію залежно від часу і, якщо ми хочемо забезпечити ці нові функції вікон, то обов’язковою вимогою є автоматизація. Є пристрої, які можна прикріпити до вікна для його автоматизації, але тут є одна проблема – значні рівні шуму під час закривання вікна, тому такі вікна не підходять для спалень».

«Розумні» вікна потребують «розумної» фурнітури, яка має бути вбудованою, керованою, з модульним дизайном та забезпечувати низький рівень шуму. Одна із розробок Бернського університету прикладних наук у відповідь на цей виклик – проект «M-Window». Це тихе автоматизоване вікно із витонченою і простою віконною конструкцією. Для поліпшення жорсткості стулок тут використали склеєне скло. Також у вікні поєднали наявну та нову фурнітуру та проводи.

Джерело: презентація Урса Урлінгера

Нові тенденції ставлять виробників вікон перед новими викликами. Що чекає нас у майбутньому у виробництві вікон? Які кваліфікації потрібні будуть працівникам? Якою буде роль виробника віконних систем? А постачальника фурнітури? Чи не доведеться йому постачати ще й, окрім неї, програмне забезпечення? Можливо, з’являться якісь нові моделі продажу, наприклад, абонемент на один рік за певні функції віконної системи. Але де гарантія того, що по завершенні цього часу користувач зможе відчинити чи зачинити своє вікно? Проте нові виклики – це нові можливості, і той, хто зможе пристосуватися до змін, володітиме якщо не віконним світом, то точно своєю часткою ринку.

Оксана Оприск

Поширити статтю