9 вересня відбулося розширене засідання Президії Товариства лісівників України. Участь брали не лише члени Президії, а й працівники Держлісагентства, депутати ВР, науковці, представники різних громадських організацій.
Головне питання, яке виносилося на обговорення – проєкт Державної стратегії управління лісами України до 2035 року, запропонований Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України.
Оскільки окремі розділи запропонованого проєкту викликали у лісівників багато запитань, то і дискусія стосовно проєкту була досить жвавою. Є багато зауважень до даного проєкту, які підтримано членами робочої групи: Зібцев С.В., Власенко С.Г., Лакида П.І., Матусевич О.Б., Будзинський І.Л., Полякова Л.В., Шарейко П.С., Марчук Ю.М., Головецький М.П., Гоцуляк Д.С., Ревенко Н.О., Касич Т.Г., Дейнека А.М., Оборська А.Є., Кривов’язий С.Й., Червоний В.О., Лавний В.В., Масюк В.В., Новицький В.П., Когут М.В.
В проєкті Стратегії відсутні основні положення, які можуть забезпечити як збалансоване ведення лісового господарства, так і подальше виконання положень Стратегії, – посилаємось на Товариство лісівників України. Зокрема, відсутні такі положення:
• повністю відсутній блок питань, пов’язаних із вирішенням питання фінансового забезпечення ведення лісового господарства та зміни підходів до оподаткування. Не має конкретних пропозицій щодо пільг та стимулів у питаннях лісорозведення на землях приватної власності;
• підтримки збільшення лісистості. Без відповідної програми, обґрунтованих джерел виділення коштів, проведеної інвентаризації земель та внесення змін у законодавство стосовно спрощеної процедури виділення земель під залісення, все запропоноване є голослівним;
• наведені заходи з адаптації до змін клімату не враховують всього спектру необхідних рішень;
• вирішення питання підвищення біологічної стійкості та захисту лісів від шкідників та хвороб;
• будівництва лісової транспортної інфраструктури;
• заходів, спрямованих на використання низькоякісної деревини;
• заходів щодо забезпечення сучасним обладнанням наукових установ;
• відсутні положення щодо напрямів робіт в ООС та Південно-Східному регіоні країни;
• механізми проведення моніторингу біорізноманіття та інвазивних видів з представленням динаміки по роках.
Також, наявне неправильне використання лісівничих термінів, яке справляє неправильне враження та подальше визначення напрямів розвитку лісового господарства. Наприклад: «умовно чисті ліси» (такого терміну не існує), «економічна продуктивність» (такого терміну не існує), «особливо цінні ліси» (зміст пункту не відповідає ні термінологічно, ні по суті цього поняття), «обсяг вилученого вуглецю при рубках» менший сьогодні ніж 0,01% ростучого запасу деревини, тому таке положення хибне.
Також:
• формування лісів, наближених до природних, може відбуватись виключно в сприятливих ґрунтово-кліматичних умовах;
• в Україні відсутня плантаційна форма вирощування насаджень;
• «не втручання» є опцією виключення для пралісів та окремих категорій ПЗФ. В інших випадках без втручання буде втрачено як біорізноманіття, так й інші корисності ліс;
• не враховане положення чинного законодавства щодо полезахисних лісових смуг.
Не прораховані наслідки певних положень, які при їх виконанні призведуть до погіршення стану лісового господарства України. Зокрема:
• пропозиція щодо відмови від суцільних видів рубок в не експлуатаційних лісах є неможливою до виконання, оскільки несуцільні види рубок є неефективними в певних лісорослинних умовах, а після вітровалів, буреломів, великих пожеж суцільна санітарна рубка є єдиною можливістю очищення території та створення умов її відтворення. У даному контексті можна говорити виключно про спрямування на несуцільні види рубок, а не відмову від них;
• конкурентоздатність лісогосподарських підприємств забезпечується завдяки оптимізації виробництва та зменшенню собівартості продукції, яка включає податки та збори. Тільки за умови зменшення собівартості можна забезпечити конкурентну ціну на лісову продукцію, товари та послуги;
• лісове господарство не може орієнтуватись виключно на завдання підвищення рівня поглинання вуглецю. У разі спрямування тільки на цей фактор, ми отримаємо швидкоростучі насадження з коротким оборотом рубки. Оскільки 20-річні тополі накопичують вуглець набагато більше ніж 120-річні дуби.
• Україна відійшла від планової економіки та застосовує принципи ринкової економіки, тоді як проєкт Стратегії знову пропонує повернення до планової економіки у питання заготівлі деревини.
Стосовно збереження різноманіття існує непорозуміння щодо поняття «природних лісів». Природні ліси – це результат переходу на наближені методи лісівництва і той стан лісів, до якого ми прагнемо наблизитись. Тому, ця категорія не потребує заповідання.
Стосовно визначених напрямків наукових досліджень, то наведені пріоритетні напрямки наукових досліджень не кореспондуються у різних розділах. Крім того, виокремлення частини напрямків унеможливить повноцінну наукову підтримку галузі, враховуючи, що такий підхід не відповідає чинному законодавству, оскільки тематичний план наукових досліджень складається на 5 років, а запропонована лише частина необхідної тематики на наступні 15 років. Крім того, перед тим, як вимагати наукові результати, необхідно передбачити закупівлю необхідного наукового обладнання.
Частина запропонованих заходів вже виконана та впроваджена. Наприклад, дорожні карти переходу на наближені до природи методи лісівництва, чи виділення охоронних територій у кожному сертифікованому підприємстві лісового господарства.
Положення Стратегії мають різний статус за їх важливостю та впливу на подальший розвиток лісового господарства. Частина положень має «вторинний статус» і повинна регулюватись нормативно-правовими актами лісового господарства.
Проєкт Стратегії потребує суттєвого доопрацювання як з огляду на модель реформування, так і стосовно подальших пріоритетів розвитку лісового господарства. Схвалення документу в наведеному вигляді призведе до подальшої стагнації та руйнації лісового господарства України.
