За результатами Форуму WWF-Україна зібрав 5 ключових висновків про те, що сьогодні означає наближене до природи лісогосподарювання для України, які виклики стоять перед його інтеграцією у процеси відновлення та чому цей підхід — один із напрямів майбутнього розвитку лісової галузі.
Наводимо їх нижче.
Висновок 1. Наближене до природи лісогосподарювання — це не заміна одних рубок іншими, а повне переосмислення підходів до управління лісами
Одним із головних меседжів форуму, зазначили у WWF-Україна, стало те, що наближене до природи лісогосподарювання — значно ширший підхід, ніж просто зміна способів заготівлі деревини.
“Йдеться про комплексний підхід, який враховує екосистемні функції лісів — від збереження біорізноманіття та водного балансу до питань відновлення лісів та кліматичної стійкості. Водночас ми переконані: ключову роль у цьому процесі має відігравати саме науковий підхід”, — наголосив Михайло Богомаз, керівник напряму “Ліси” WWF-Україна.
Висновок 2. Українські ліси вразливі через управлінські помилки минулого
Близько половини українських лісів — штучного походження, тобто посаджені людьми. Такі здебільшого одновидові лісові насадження є вразливими до стихійних лих та хвороб, мають низький рівень біорізноманіття порівняно з лісами природного походження. Ми спостерігаємо їхнє масове всихання, в тому числі через зміну клімату та порушення водного балансу.
За словами Голови підкомітету з питань лісових ресурсів, біорізноманіття, природних ландшафтів Юлії Овчинникової значна частина українських лісів створювалася за радянською логікою — з фокусом на економіку, а не довкілля.
“Надзвичайно важливо забезпечити правильний підхід до управління лісами, і одним із таких підходів може стати наближене до природи лісогосподарювання. Це не означає, що всі штучно створені ліси потрібно повністю змінювати — багато з них уже сьогодні виконують важливі функції. Водночас у значній частині таких лісів саме через рубки переформування можна поступово відновлювати більш природні, стійкі та різновікові деревостани. Саме в цьому ми бачимо один із ключових напрямів розвитку лісового господарства України”, — зазначила Юлія Овчинникова.
Висновок 3. Україна стоїть на початку впровадження власної моделі наближеного до природи лісогосподарювання
Під час форуму WWF-Україна представив аналітичний огляд – “Аналіз сучасного стану впроваження наближеного до природи лісогосподарювання в Україні та ЄС”.
Документ узагальнює європейський і український досвід, наукові підходи та практики, та може стати практичним орієнтиром для лісівників, науковців, студентів, громад, природоохоронців та управлінців, які працюють із темою управління лісами та їхнього відновлення.
Дослідники наголошують: в Україні поки що немає спеціалізованих нормативних актів для регулювання наближеного до природи лісогосподарювання, проте перехід до цього підходу підтримується рядом стратегічних документів, як-от Державна стратегія управління лісами України до 2035 року. Україна також працює над гармонізацією з політиками ЄС, зокрема Лісовою стратегією ЄС до 2030 року, Стратегією ЄС щодо біорізноманіття, Регламентом ЄС щодо запобігання знелісненню (EUDR) тощо.
Висновок 4. Головний виклик для України — потреба цілісно змінити логіку управління лісами
Під час дискусії учасники підняли і складні питання: чи готова Україна повноцінно до такого переходу? Відповідь експертів — поки що ні.
Серед бар’єрів: відсутність чіткого розуміння НПЛ, недосконалість нормативної бази, недостатня кількість та рівень підготовлених фахівців, економічні ризики перехідного періоду, недостатня інфраструктура, страх прийняття управлінських рішень та ризик їх криміналізації, наслідки війни та забруднення вибухонебезпечними предметами, кліматичні ризики та пожежна небезпека.
Одним із ключових практичних результатів форуму стала презентація дорожньої карти інтеграції наближеного до природи лісогосподарювання в процеси відновлення України, розроблена в межах проєкту “Від кризи до стійкості: наближене до природи лісогосподарювання в Україні”, що реалізується за підтримки швейцарського фонду Velux Stiftung. Її представила Ганна Лобченко, менеджерка проєктів напряму “Ліси” WWF-Україна.
Ключова мета дорожньої карти — допомогти різним учасникам лісового сектору працювати в єдиному напрямку: від науки й державних інституцій до лісівників, природоохронців, громад і деревообробного бізнесу.
Серед основних принципів, закладених у дорожню карту:
- спільне бачення та міжсекторальний діалог;
- поступовий, еволюційний перехід;
- тестування рішень на пілотних територіях;
- наукова обґрунтованість і адаптивне управління;
- інвестиції у знання та підготовку фахівців;
- поєднання екологічних та економічних підходів.
Висновок 5. Цифрові та наукові дані про цінні лісові екосистеми варто інтегрувати у систему прийняття рішень
На форумі також презентували пілотну інтеграцію даних про цінні лісові екосистеми у геоінформаційну систему ВО “Укрдержліспроєкт” на основі наукових даних WWF-Україна.
Система об’єднує дані про праліси, квазіпраліси та природні ліси, старовікові ліси, види Червоної книги України та регіонально рідкісні, природоохоронні території та оселища, важливі для збереження біорізноманіття в чотирьох областях України: Львівський, Івано-франківській, Закарпатській та Чернівецькій.
За словами генерального директора ВО “Укрдержліспроєкт” Віктора Мельниченка, ці матеріали можна використовувати при розробці матеріалів лісовпорядкування, відведенні та таксації лісосік, а також видачі лісорубних квитків. “Це дуже хороший старт. Є над чим працювати, щоб це стало зручним механізмом для прийняття управлінських рішень”, — зазначив він.
Фактично йдеться про створення спільної бази даних, яка дозволяє враховувати природоохоронні вимоги ще на етапі планування лісогосподарських заходів, зазначили в WWF-Україна.
