20-21 березня 2025 року в Національному лісотехнічному університеті України (НЛТУ України) відбувся семінар з обговорення глосарію термінів, визначень та перекладів актів лісового законодавства ЄС у рамках робіт щодо адаптації лісового законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Захід пройшов у межах проєкту «Інклюзивне, конкурентоспроможне та стале функціонування і розвиток ланцюгів доданої вартості у сільському, рибному та лісовому господарстві», який реалізує Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Семінар організовано за підтримки Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, Державного агентства лісових ресурсів України, а також провідних лісівничих закладів вищої освіти й наукових установ нашої країни.
Участь в заході взяли 102 особи, з яких 48 – онлайн. Серед учасників були представники урядових організацій, Державного агентства лісових ресурсів України, Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва ім. П.С. Пастернака, ГС «Асоціація деревообробних підприємств України, ГC «WWF-Україна», Національного лісотехнічного університету України, Національного університету біоресурсів і природокористування України, Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації імені Г. М. Висоцького.
Семінар розпочався з вітань та слів підтримки проєкту від ректора НЛТУ України Володимира Загорського, заступника Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олександра Семенця, Міністра Кабінету Міністрів України, голови Наглядової ради НЛТУ України Олега Немчінова, голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, народного депутата України Олега Бондаренка, заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів України Валентина Бачурного, в. о. Голови Львівської обласної ради Юрія Холода, державного експерта експертної групи з питань Зеленого курсу, довкілля та зміни клімату Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України Яни Віхтюк, народного депутата України Олександра Матусевича, Голови офісу ФАО у Львові, керівника проєкту «Інклюзивне, конкурентоспроможне та стале функціонування і розвиток ланцюгів доданої вартості у сільському, рибному та лісовому господарстві» Ганни Антонюк, представника ДП «Ліси України» Петра Лакиди.
Переклад глосарію лісівничих термінів є частиною узгодження та адаптації законодавства України до законодавства ЄС.
У вітальній промові заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олександр Семенець зазначив, що наразі окупованими залишаються близько 1 млн га лісів і близько 0,5 млн га вважаються потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами. Він також наголосив на важливості лісових екосистем України, які в нинішніх умовах, окрім природоохоронних та екологічних функцій відіграють дуже важливу роль в обороноздатності нашої держави під час війни та відновленні зруйнованої інфраструктури. Заступник Міністра також зауважив, що, незважаючи на виклики в лісовому господарстві під час війни, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України продовжує реформи лісової галузі.
«З урахуванням сучасних вимог і викликів, з якими ми стикнулися сьогодні, наближення українського довкіллєвого, у тому числі лісового, законодавства до європейського набуває особливої актуальності і наразі триває робота в рамках офіційного скринінгу. Це участь у двосторонній зустрічі з Єврокомісією за переговорним розділом 27 «Довкілля та зміна клімату». Під час цієї зустрічі Україна презентує поточний стан відповідності національного законодавства європейському, майбутні плани і заходи, які будуть спрямовані на досягнення повної відповідності». Наразі триває робота з приведення законодавства у відповідність до законодавства ЄС шляхом імплементації 6 регламентів ЄС, зокрема, щодо боротьби із знелісненням і деградацією лісів, встановлення обов’язків до операторів, що розміщують деревину та вироби із деревини на ринку, встановлення системи ліцензування для імпорту деревини у ЄС. І в цьому контексті для успішного наближення українського законодавства до європейського надзвичайно важливими і актуальним є ті кроки і той фокус уваги, на якому зосереджений сьогоднішній семінар, зокрема приведення глосаріїв термінів і визначень національного лісового законодавства до європейського. Ми розглядаємо вступ до ЄС як унікальну можливість посилити захист довкілля і інтегрувати державну екологічну політику в ключові сектори економіки і в цьому контексті дуже важлива допомога наших партнерів», – розповів Олександр Семенець.
Під час свого виступу Міністр Кабінету Міністрів України Олег Немчінов повідомив, що при секретаріаті Кабінету Міністрів України створений спеціальний центр перекладів, який буде адаптувати українське законодавство до європейського, а також перекладати українське законодавство мовами Європейського Союзу, оскільки Україна має амбітну ціль здобути членство в Європейському Союзі до 2030 року. «Інтеграція України в Європейський Союз буде потребувати перекладу масиву законодавчих актів України і, відповідно, адаптації його до законодавства ЄС», – пояснив Міністр.
Тему наближення до європейських норм і стандартів як невід’ємну частину євроінтеграційного курсу України продовжила державний експерт експертної групи з питань Зеленого курсу, довкілля та зміни клімату Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України Яна Віхтюк, яка повідомила, що процес вступу України до ЄС триває дуже активно.
«Ми вже пройшли половину двосторонніх зустрічей між Україною та ЄС в рамках офіційного скринінгу національного законодавства, активно триває підготовка до двосторонньої зустрічі за переговорним розділом 27 «Довкілля та зміна клімату», яка відбудеться в червні цього року», – розповіла вона, зазначивши, що серед питань, які охоплюватимуться порядком денним вказаного розділу є також акти права Європейського Союзу, що регулюють сферу лісового господарства.
«Незважаючи на те, що сфера лісового господарства безпосередньо не належить до компетенції Європейського Союзу і переважно регулюється в країнах-членах на рівні національного законодавства, Європейський Союз все ж здійснює вплив на сферу лісового законодавства через свої загальні політики, такі як охорона довкілля, зміна клімату, сільське господарство і розвиток сільських територій, а також через лісову стратегію Європейського Союзу до 2030 року. Проте в останні роки Європейський Союз дедалі частіше приймає законодавство, яке охоплює сферу лісового господарства, зокрема, переважно в формі регламентів. І, на відміну від директив, регламенти мають пряму дію, не потребують імплементації в національне законодавство, тому що з моменту набуття членства вони мають вищу юридичну силу над національним законодавством, а відповідні національні норми мають бути скасовані для уникнення дублювання та правової плутанини. Звичайно, для України це виклик і Україні потрібно готуватися заздалегідь, брати за основу прийняті регламенти ЄС, забезпечувати якісний переклад, розробляти адаптовані версії відповідно до чинного українського законодавства та українських реалій. Тому вже зараз нашим експертам потрібно оцінювати відповідність українських норм вимогам ЄС, активно працювати, детально аналізувати всі термінологічні розбіжності та напрацьовувати рекомендації щодо їх регулювання», – сказала у своєму виступі Яна Віхтюк.
Згодом детально про особливості правової системи ЄС та імплементації положень директив та регламентів ЄС доповів національний фахівець з лісового права ФАО Володимир Гурин.
Держлісагентство підтримує розробку нового Лісового кодексу
Про це повідомив заступник Голови Держлісагентства Валентин Бачурний.
«Ті цілі та завдання, які ви виставите перед собою, зокрема, розробка нового Лісового кодексу, є амбітними та повністю підтримуються Держлісагентством, тому я підтверджую нашу готовність брати участь в діяльності проєкту, а також в робочій групі, координованій Міндовкілля щодо адаптації українського лісового законодавства до вимог ЄС», – сказав він.
Також Валентин Бачурний зазначив, що Держлісагентство докладає максимум зусиль для того, щоб 30 грудня 2025 року, коли набере чинності регламент ЄС EUDR, підприємства в сфері управління відомства могли надати покупцям всі необхідні документи, які підтверджуватимуть відсутність знеліснення включно з геолокацією заготовленої деревини, тому у Держлісагентстві вважають за необхідне узгодження нової редакції Лісового кодексу України з вимогами регламенту EUDR.
«Процеси цифровізації, які реалізує Держлісагентство, на сьогоднішній момент є тим інструментом, який дозволить Україні швидко адаптуватися до вимог EUDR та забезпечити простежуваність деревини по всьому ланцюгу постачання. Разом з тим ні для кого не секрет, що, відвідуючи країни Європейського Союзу, лісівники України бачать, що лісове право України є занадто зарегульованим, а деколи відверто шкодить ефективному господарюванню в лісах. Просимо робочу групу напрацювати, подумати над рішеннями, які б посилили здатність лісівників швидко реагувати на загрози для лісу, такі як пожежі, такі як загрози з сторони природних шкідників та браконьєрів. Багато процесів має бути спрощено, зокрема, призначення санітарних рубок», – зазначив під час свого виступу Валентин Бачурний.
Також, за його словами, розуміючи потребу в оцінці впливу на довкілля, у Держлісагентстві хотіли б отримати наукове обґрунтування і рішення, які б можна було б реалізувати на законодавчому рівні щодо доцільності ОВД у низці випадків, зокрема, чи потрібна додаткова ОВД у випадку, коли гине весь деревостан внаслідок атаки шкідників.
Зупинився Валентин Бачурний і на великому потенціалі українських лісів щодо збільшення заготівлі деревини. Він розповів, що маючи приблизно однакову площу лісів, Україна, Польща і Німеччина заготовляють різну кількість деревини – 15 млн м3, 38 млн м3 і 95 млн м3 відповідно. На думку Держлісагентства, це вдається завдяки тому, що Польща та Німеччина господарюють в лісах згідно принципів наближеного до природи лісівництва. «І це той напрямок, який є пріоритетним для Держлісагентства на сьогоднішній день. Прошу врахувати це при розробці нового Лісового кодексу України», – сказав Валентин Бачурний.
Лісівничий компонент проєкту ФАО
«Це історично важливий момент – ми напрацьовуємо нову термінологію, яка буде відповідати вимогам ЄС і ми нарешті, напевне, позбавимося того спадку Радянського Союзу і уникнемо тих непорозумінь, які в нас зараз виникають з європейськими колегами, коли ми говоримо про ліси, але кожен з нас розуміє їх по-своєму», – зазначила під час свого виступу Ганна Антонюк, Голова офісу ФАО у Львові. Вона розповіла про складові розділи лісівничого компоненту проєкту ФАО «Інклюзивне, конкурентоспроможне та стале функціонування і розвиток ланцюгів доданої вартості у сільському, рибному та лісовому господарстві», перший з яких стосується адаптації українського законодавства до європейського.
Окрім цього, за словами Ганни Антонюк, у рамках проєкту ФАО зобов’язалося закупити для постраждалого внаслідок бойових дій Укрдержліспроекту необхідне обладнання і програмне забезпечення, а також проєкт реалізовує програму грантової підтримки для виробників недеревинних продуктів лісу і веде роботи з напрацювання моделі багатоцільового використання лісів.
Детальніше про цілі та завдання лісівничого компоненту фінансованого ЄС проєкту «Інклюзивне, конкурентоспроможне та стале функціонування і розвиток ланцюгів доданої вартості у сільському, рибному та лісовому господарстві», а також етапи, в які буде реалізовуватися наближення лісового законодавства України до лісового законодавства ЄС» розповів під час свої доповіді Василь Масюк, національний фахівець лісівничої програми ФАО в Україні.
«Ключова ціль – розроблення чернетки нової редакції Лісового кодексу України, – зазначив він. – Вся наша діяльність буде дуже відкритою і публічною. Запрошуємо всіх долучатися до розробляння нової редакції Лісового кодексу України і популяризувати напрацювання серед зацікавлених осіб».
Презентація глосарію визначень та термінів лісового законодавства ЄС
Презентував результати першого етапу робіт проєкту, а саме глосарій визначень та термінів лісового законодавства ЄС для правильного розуміння та однакового застосування в процесі адаптації актів лісового законодавства ЄС до лісового законодавства України старший викладач кафедри таксації лісу та лісового менеджменту НУБІП України, координатор робочої групи з розробки лексикону та перекладів Євгеній Хань.
Під час свого виступу він детально розповів про Глобальну оцінку лісових ресурсів ФАО (FRA), адже на її термінах і визначеннях базувався англо-український глосарій термінів і визначень, над яким працювала робоча група проєкту.
«FRA – це наша відправна точка, оскільки вона насамперед стосується звітності різних країн та розуміння, як формується законодавство тої чи іншої країни, яке ґрунтується на термінах та визначеннях ФАО. Це дає нам можливість зробити перші кроки до взаєморозуміння через спільну мову», – пояснив Євгеній Хань критерії вибору термінів для перекладу, зазначивши, що для перекладу обиралися основоположні терміни, однозначної думки щодо перекладу яких немає.
Під час презентації він продемонстрував учасникам терміни та визначення FRA з їхніми українськими відповідниками, а всі учасники семінару, присутні в залі і онлайн, мали змогу надавати фахові коментарі, зауваження та пропозиції щодо вдосконалення перекладу, якою вони активно скористалися.
Внаслідок плідної дискусії вдалося ідентифікувати важливу термінологічну проблему щодо перекладу поняття “primary forest”, яке традиційно українською перекладають як “праліси”. Складність полягає в тому, що в Україні існують як праліси, які офіційно отримали природоохоронний статус, так і ті, що фактично відповідають критеріям первинних лісів, але не мають формального статусу. При цьому всі вони підпадають під визначення “primary forest” у міжнародній звітності.
Євгеній Хань підкреслив, що ні в європейському визначенні терміну “primary forest”, ні в регламенті EUDR не йдеться про обов’язковий природоохоронний статус таких лісів – це лише набір об’єктивних ознак території, яку можна класифікувати як первинний ліс. «Для уникнення непорозумінь, як компромісний варіант, запропоновано використовувати термін “первинний ліс”, – пояснив Євгеній Хань. – З погляду ФАО та Європейського Союзу “primary forest” – це не статус, а сукупність кількісно вимірюваних ознак території, за якими ми можемо визначити, що це “primary forest”, а що — ні».
Варто зазначити, що надання офіційного природоохоронного статусу є додатковою ініціативою збереження цих цінних екосистем, однак відсутність такого статусу жодним чином не зменшує екологічної цінності та ролі первинних лісів. Всесвітній фонд природи (WWF) уже тривалий час працює над питанням надання відповідного природоохоронного статусу всім ідентифікованим пралісам, щоб забезпечити їхнє належне збереження та захист.
Йому опонувала Любов Полякова, яка зазначила, що неофіційна інформація не може подаватися в міжнародну звітність. «Якщо цей ліс визнаний пралісом – він є пралісом і ця інформація буде подаватися. Якщо він не визнаний пралісом – ця інформація не з’явиться в міжнародній звітності. Тому давати два різні визначення (мається на увазі те, що терміни virgin forest і primary forest перекладаються українською як праліс – ред.) – це буде тільки плутати інших. Тут повинна бути однозначна позиція», – висловила вона свою думку.
Також Любов Полякова порадила звернути увагу на терміни та визначення у звітності SOE (state-owned enterprise – державне підприємство – ред.), оскільки більшість нормативно-правових актів ЄС орієнтована на визначення, які містяться в цьому звіті.
Європейський зелений курс та Лісова стратегія ЄС до 2030 року
Про ключові положення, терміни та визначення Європейського зеленого курсу (The European Green Deal) та його значення для трансформації лісового законодавства України розповів професор кафедри економіки, туризму та рекреації НЛТУ України Ігор Соловій, координатор робочої групи з розробки нової редакції Лісового кодексу України.
Під час своєї доповіді він зазначив, що Європейський зелений курс охоплює низку важливих не лише довкіллєвих питань, але й тих, що визначають економіку, транспорт, енергетику тощо. Також Ігор Соловій розповів про стратегію в рамках Європейського зеленого курсу, яка відома під назвою від ферми до виделки, та її цілі, зокрема садіння трьох мільярдів дерев, стратегію з адаптації до змін клімату, та інші документи Європейського Зеленого курсу.
Особливо професор зупинився на Лісовій стратегії ЄС до 2030 року з точки зору елементів лісової політики та менеджменту, які в ній розглядаються, оскільки Європейська Комісія позиціонує цей документ як флагманську ініціативу Європейського зеленого курсу. За словами Ігоря Соловія, метою нової Лісової стратегії ЄС є встановлення бачення та конкретних дій для покращення кількості та якості лісів ЄС, а також посилення їх захисту, відновлення та стійкості. Ця стратегія розглядає вимоги до лісів у контексті мінливих екологічних умов через зміни клімату та задоволення соціально-економічних потреб.
Тему Лісової стратегії ЄС до 2030 року підхопив доцент кафедри лісівництва Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства НУБІП України, експерт з лісівництва Олександр Сошенський, який презентував ключові терміни та визначення цього документу в перекладі на українську мову і детально ознайомив усіх присутніх із ключовими положеннями Лісової стратегії ЄС та їх значенням для реформування лісового законодавства України.
«Основною ідеєю було перекласти і проаналізувати цей документ в контексті того, яке значення може мати цей документ для нашого українського законодавства в сфері лісового господарства і як нам потрібно адаптувати чи вносити зміни в наше нормативне регулювання для того, щоб адаптувати наше законодавство до європейського», – зазначив Олександр Сошенський під час своєї доповіді.
Регламент ЄС EUDR
Не оминули на семінарі тему, яка все більше починає хвилювати всі зацікавлені сторони, – регламент ЄС EUDR, його терміни та визначення.
Євгеній Хань, зазначивши, що цей документ – це частина ширшого плану дій по боротьбі із знелісненням та деградацією лісів, розповів присутнім про останні новини щодо цього регламенту й навів корисні ресурси, де зацікавлені сторони можуть знайти корисну для себе інформацію. Зокрема він згадав сторінку інформаційної системи Регламенту про продукцію, що не спричиняє знеліснення (EUDR-IS). На цій сторінці надано посилання на робочу версію системи та тренувальну платформу, є розклад тренінгів, посібники користувача багатьма мовами ЄС, навчальні відео, часті запитання і відповіді щодо роботи системи, а також сторінка містить скриншоти інтерфейсу системи, що демонструють процес вибору місця розташування на карті, заповнення форми належної перевірки та роботу з панеллю керування.
«Незважаючи на те, що обов’язковим є дотримання цих вимог, починаючи з наступного року, є ряд компаній які вже добровільно взялися за це зараз для того, щоб мінімізувати ризики в майбутньому», – зазначив Євгеній Хань і повідомив, що до цього тестування вже можна приєднуватися як на рівні окремих компаній, так і на рівні сектору для того, щоб розуміти, як буде відбуватися ця процедура. За його словами, починаючи з другого півріччя 2024 року будь-яка компанія може протестувати не лише свої файли геолокації з IT-службою Комісії для перевірки їхньої сумісності з системою, а й застосування основних вимог EUDR.
Він також згадав про різні ініціативи неурядових організацій та сертифікаційних схем, зокрема про Альянс Інформації про Ризики (RIA), який об’єднує організації зі спільними інтересами для співпраці у сфері збору та обміну даними про ризики. До складу цього об’єднання входить Forest Stewardship Council (FSC), яка працює над оновленням оцінки ризиків для України, узгодженої з EUDR. Ця оцінка має допомогти в ідентифікації потенційних ризиків лісогосподарювання та впровадженню заходів для їх мінімізації, що сприятиме підвищенню ефективності управління лісами та зміцненню довіри зацікавлених сторін.
Перший драфт нової редакції Лісового кодексу очікується у вересні
На завершення першого дня семінару Ігор Соловій ознайомив всіх присутніх учасників заходу із методологією розробки концепції нової редакції Лісового кодексу України.
Він розповів, що у червні планується мати звіт стосовно відповідності нашого законодавства європейському та виявити прогалини у ньому. Згодом планується проаналізувати лісове законодавство 3-4 східно- і центральноєвропейських країн (власне, цей процес уже відбувається і його результати очікується отримати у серпні цього року), а на вересень має бути готова перша ґрунтовна драфт-редакція нового Лісового кодексу України. Зараз відбувається етап виявлення прогалин в українському законодавстві.
«Ідентифікація «пробілів» – основа для оновлення Лісового кодексу», – зауважив Ігор Соловій.
Другий день семінару був не менш насичений, ніж перший: його відвідала Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук, яка привітала присутніх із Міжнародним днем лісу та обговорила перспективи розвитку та адаптації лісового законодавства України до норм ЄС.
Професор Анатолій Швиденко із Міжнародного інституту прикладного системного аналізу (IIASA, Австрія) виступив із доповіддю на тему «Ліс як регулятор кліматичної системи планети Земля: сьогодні та ймовірне завтра», а потім відбулася дискусія на тему «Глобальні виклики для глобального лісівництва».
Професор кафедри лісівництва НЛТУ України та загальний координатор проєкту Василь Лавний розповів про керівні принципи наближеного до природи лісівництва та про практику ведення наближеного до природи лісівництва. Олександр Соваков, доцент кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій НУБІП України, доповів про керівні принципи біорізноманіття при лісорозведенні, лісовідновленні та садінні дерев, а також про керівні принципи щодо визначення, картографування, моніторингу та суворої охорони пралісів та старовікових лісів (про ці та інші теми ми плануємо детальніше розповісти у наших наступних публікаціях). Завершився семінар обговоренням та узгодження пріоритетних термінів для нової редакції Лісового кодексу України, але роботи із адаптації лісового законодавства України до законодавства Європейського Союзу триватимуть і надалі – наступний підсумковий захід запланований на червень цього року.
