Розвиток альтернативної енергетики є однією з ключових передумов переходу до більш стійких моделей споживання та виробництва енергії. З-поміж різноманітних біоенергетичних ресурсів особливе місце посідають лісосічні відходи — побічна сировина лісозаготівель, яка водночас може стати як додатковим джерелом доходу для лісокористувачів, так і важелем екологічного розвитку.
Лісосічні відходи – додатковий енергетичний потенціал чи тягар для лісокористувачів?
- Об’єм і доступність. Щороку в Україні утворюється близько двох мільйонів кубометрів гілок, верхівок та інших залишків від санітарних заходів, рубок формування та рубок головного користування.
- Економічний вимір. Постійні лісокористувачі часто розглядають збір і транспортування відходів як додаткові витрати (паливо, техніка, праця). Якщо ринкова ціна продукції переробки (щепи) не покриває понесених витрат на її виготовлення, лісосічні відходи залишаються невикористаними — тягарем на балансі господарств.
- Потенційний дохід. За умови налагодженої технології збору, переробки і транспортування, а також встановлення конкурентної ціни на ринку, лісосічні відходи можуть приносити додатковий дохід.
Висновок: лісосічні відходи мають реальний ресурсний потенціал, але їхній статус «ресурсу» або «тягаря» залежить від організації збору, переробки та каналів збуту.
Державна підтримка у використанні лісосічних відходів, міф чи реальність?
- Регуляторні стимули. Інструменти державної політики – податкові пільги для постійних лісокористувачів та підприємств, що переробляють і використовують біомасу, спрощені процедури ліцензування та сертифікації.
- Грантові програми та субсидії. Замале фінансування модернізації котелень на біомасі та встановлення котлів у сільських громадах не дозволяє підвищити попит на вторинну лісопродукцію.
- Науково-технічна підтримка. Державні установи та академічні інститути фінансують дослідження з оптимізації технологій сушіння, дроблення й спалювання лісових відходів із максимальною ККД.
Висновок: державна підтримка має бути ефективним важелем у формуванні сприятливого інвестиційного клімату для залучення лісосічних відходів до енергетичного балансу держави, розвитку інноваційно-технологічних програм та закривати «ринкові прогалини».
Механізми подолання неефективного використання лісосічних відходів
1. Здешевлення виробництва та логістики продукції переробки з лісосічних відходів. Впровадження технічних комплексів із збору та переробки лісосічних відходів та організація локальних хабів зберігання біомаси поблизу місць заготівлі.
2. Партнерство приватного й державного секторів (PPP). Спільні інвестиції в інфраструктуру, де державний ресурс у вигляді земель і пільг поєднується з технічними компетенціями та фінансуванням бізнесу.
3. Освітні програми та сертифікація персоналу. Підготовка фахівців із сучасних технологій переробки лісосічних відходів, стандартизація якості продукції переробки та екологічного менеджменту.
4. Стимулювання попиту на продукцію переробки лісосічних відходів через новітні біржові продукти.
Висновок: синергія інноваційних технологій, прозорої біржової платформи, біржових продуктів та державної підтримки дозволить максимально ефективно залучити лісосічні відходи до енергетичного балансу, й одночасно створити нові економічні та соціальні можливості.
Підсумок
Економічний потенціал лісосічних відходів перетворюється на реальність лише за умови належного біржового механізму, державної підтримки та інноваційних логістичних рішень. Такий підхід не лише сприяє зростанню альтернативної енергетики, а й позитивно впливає на зайнятість населення переважно у сільській місцевості, екологічний стан лісових екосистем і загальне енергетичне забезпечення держави. Включення лісосічних відходів до біржових торгів — важливий крок до сталого розвитку та енергетичної безпеки.
Олександр Шевчук,
експерт Асоціації деревообробних
підприємств України
Джерело: ГС “АДПУ”
