Деревина з Карпатьских лісів продовжує використовуватися в різних господарських галузях України. Що роблять вже, щоб зменшити вирубку дерев і відслідковувати ці процеси, і які закони запрацюють протягом наступних років, – читайте в колонці голови Державного агентства лісових ресурсів України Віктора Смаля для РБК-Україна.
Кінець епохи «лисих Карпат». Річниця роботи нових цифрових інструментів контролю за обігом деревини – е-лісорубного квитка та е-сертифікату про походження деревини. Військові рубки та лісові дороги. Міжнародна допомога на подальшу діджиталізацію. Початок роботи над платформою GPS-трекінгу для лісовозів, електронного обліку деревини другої генерації та системи для декларування операцій із деревиною.
Все це – про 2024 рік у лісовій галузі. Який був насиченим на важливі події та наблизив нас до найкращої в світі системи прослідковуваності руху деревини. І це не перебільшення!
Почну з чутливої теми – «лисі Карпати». Ледь не кожен українець переконаний: лісівники масово вирубують дерева в горах, і скоро там не залишиться жодної смереки.
Насправді витоки проблеми слід шукати ще в минулих століттях.
Перший раз – коли терени Карпат були частиною Австро-Угорської імперії. Саме тоді корінні ялицево-букові деревостани були зрубані, а на їх місці створені чисті деревостани із швидкоростучої і високопродуктивної ялини (смереки).
Вдруге Карпатські ліси серйозно постраждали в середині XX сторіччя, коли країна відновлювалася після Другої Світової війни. Саме тоді відбулася масова рубка карпатських лісів.
Деревина використовувалася для будівництва та опалення. Господарювання велося старими радянськими методами. Багато зрубали – багато створили нових насаджень. Але створювали нові ліси «плантаційними» методами.
Так на заміну біологічно стійким природним деревостанам Карпат прийшли штучні насадження. Саме ці штучні насадження сьогодні досягають віку стиглості. І, щоб не повторювати помилки середини ХХ століття, ми запроваджуємо нові методи господарювання.
Покласти край старим методам покликана постанова КМУ №454, прийнята навесні 2024 року. Вона забороняє проводити в Карпатському регіоні суцільні рубки головного користування. Якщо говорити дуже спрощено, це саме те, що неспеціалісти називають «масовими вирубками».
Є одне «але»: суцільні рубки головного користування у Карпатах припиняться лише через 3 роки. Цей час нам потрібен, щоб навчити працівників новим методам господарювання. А саме – так званому наближеному до природи лісівництву, основою якого є рубки переформування. Ці рубки дозволяють сформувати різновікові, мішані, високопродуктивні деревостани, які максимально відповідатимуть корінним, стійким до кліматичних змін лісам.
У 2025 році ми обов’язково будемо докладно комунікувати карпатську тему, оскільки це своєрідна революція в масштабах окремо взятого регіону. Лише одна цифра: господарювання на засадах наближеного до природи лісівництва дозволить збільшити приріст деревини на 1 гектарі з нинішніх (усереднено) 4 кубометрів до 12.
Також постанова №454 врегулювала правовий статус військових рубок. Це важливо, оскільки такі рубки мають проводитися якомога швидко та напряму впливають на обороноздатність країни.
Ще одна важлива постанова КМУ – №1239, якою ми впорядкували типологізацію рубок. Зокрема, документ дає правову базу для будівництва лісових доріг, яке до того було не врегульованим у частині виписування електронних лісорубних квитків.
Діджиталізація. Наприкінці 2024-го виповнився рік з моменту запровадження важливих для галузі цифрових інструментів: електронного лісорубного квитка та електронного сертифікату про походження деревини. Це – головні дозвільні документи лісової галузі. Вони є вкрай важливими як для контролю за рухом деревини в Україні, так і для синхронізації з правилами Євросоюзу і підготовки до введення в дію європейських регламентів EUDR.
Можу чітко сказати, що Україна є однією з найбільш підготовлених країн до цього регламенту, який буде запроваджено через рік. Системи діють і чітко виконують покладені на них задачі.
Окрім зменшення паперового документообігу, є ще один важливий ефект: тепер ми бачимо усіх без винятку лісокористувачів у нашій цифровій базі. Тоді як паперові лісорубні квитки лісокористувачі нерідко видавали… самі собі! Звісно, не потрапляючи ні в які бази даних.
Міжнародне партнерство. У 2024 році ми отримали фінансування в розмірі $5 млн на розробку нової системи електронного обліку деревини другої генерації та системи декларування операцій з деревиною всіма учасниками ринку. Крім того, за кошти міжнародних партнерів ми розробляємо систему декларування операцій з деревиною і систему GPS-трекінгу лісовозів.
GPS-трекінг охопить всю Україну й дозволить отримувати дані про рух лісовозів у режимі реального часу. Це не просто точки на мапі, а повна інформація про кожну машину: куди вона їде, чи має право їхати саме туди, чи створена товарно-транспортна накладна тощо. Фактично це схоже на радар авіадиспетчера. Цікава деталь: ми зможемо побачити навіть ступінь завантаженості лісовоза завдяки датчику тиску в його шинах.
Це надзвичайно масштабні й потужні проєкти. Для їх впровадження знадобиться багато сил і часу. Але я твердо переконаний: коли вони запрацюють разом з уже існуючими ланками, ми отримаємо найбільш міцний ланцюг прослідковуваності деревини, який взагалі існує в світі.
Джерело: РБК-Україна
