Стандартизація та регулювання дерев’яного домобудівництва можуть стати важливим кроком до швидкого та якісного відновлення житла для внутрішньо переміщених осіб після війни, але для цього необхідно привести галузь до європейських стандартів. На цьому під час круглого столу в Укрінформі на тему «Сертифікація сталого будівництва: міжнародний досвід та локальні рішення в контексті декарбонізації» наголосив народний депутат України Богдан Кицак.
За його словами, для успішного розвитку цього сектору потрібно провести низку законодавчих та технічних змін.
«Дерев’яне будівництво – це один із напрямків, який може стати важливим інструментом для відновлення житла в Україні, зокрема для внутрішньо переміщених осіб, які після війни захочуть повертатись. Але для цього необхідно привести українське законодавство до європейських стандартів, зокрема щодо пожежної безпеки та оновлення Державних будівельних норм (ДБН) для дерев’яних конструкцій», – підкреслив Кицак.
Однією з ключових проблем, на думку депутата, є відсутність чіткої стандартизації дерев’яних будівельних матеріалів у ДБН. Кицак наголосив на необхідності оновлення нормативної бази та впровадження нових стандартів для відповідних матеріалів та дерев’яних конструкцій, адже це дозволить забезпечити розвиток швидкомонтованих дерев’яних будинків, що є важливим для відновлення країни після війни.
Директор департаменту технічного регулювання у будівництві Міністерства розвитку громад та територій України Олена Воскобійник, нагадала, що з 1 січня 2026 року Україна повністю перейде на європейське регулювання будівельної продукції. За її словами, сам виробник буде зобов’язаний проводити контроль якості будівельної продукції. До того ж, цифровізація процесів є одним із ключових напрямків роботи міністерства для забезпечення прозорості та ефективності відновлення.
Водночас, за словами співзасновника Ukrainian Green Building Council Романа Грищенка, в Україні наразі є брак спеціалістів у галузі зелених сертифікацій та енергетичного моделювання, адже відсутність кваліфікованих фахівців створює ризики для ефективного впровадження екологічних стандартів.
«Брак експертів – це реальна проблема. Ми стикнулися з дефіцитом спеціалістів у таких напрямках як циркулювання матеріалів та енергетичне моделювання. Без цих фахівців, на жаль, зелена сертифікація може залишитися просто формальністю. Тому необхідно врахувати вимірювальні критерії та науково обґрунтовану методологію для досягнення реальних результатів», – зазначив Грищенко.
Президентка Всеукраїнської громадської організації «Жива планета» Світлана Берзіна підкреслила важливість налагодження сертифікації та відповідальності з боку виробників будівельної продукції. За її словами, проблема не в небажанні впроваджувати європейські сертифікати, а в необхідності змінити підходи до законодавства та нормативів, а також у забезпеченні відповідальності виробників.
Фахівці підсумували, що для досягнення стійкого розвитку будівельної галузі в Україні необхідно адаптувати нормативну базу, залучати інвестиції та активно співпрацювати з міжнародними партнерами, аби відновити країну на основі сучасних екологічних і технологічних стандартів.
Як повідомлялось, експертна робоча група розглянула чергові проєкти відновлення за спільною з ЄІБ Програмою відновлення України ІІІ та рекомендувала до фінансування дев’ять проєктів на загальну суму 1,1 млрд грн.
Джерело: Укрінформ
