Заповідне урочище місцевого значення «Андріївське» розташоване в межах Андріївського лісництва Вознесенського лісового відділення філії «Південний лісовий офіс» ДП «Ліси України» на Миколаївщині. Статус території природно-заповідного фонду йому було надано в 1972 році для збереження штучно створеного масиву на правобережній терасі річки Південний Буг. Лісові насадження в урочищі представлені переважно середньовіковими культурами сосни звичайної та кримської.
Старшим науковим співробітником ДП «Вінницька ЛНДС» Юрієм Єлісавенком за участі головного інженера лісового господарства філії «Південний лісовий офіс» ДП «Ліси України» Валентина Каширця та в. о. лісничого Андріївського лісництва Михайла Рожка було проведено обстеження лісових ділянок загальною площею близько 1,3 тис. га в межах заповідного урочища та розроблено відповідний експертний висновок щодо доцільності виключення цієї території з реєстру природно-заповідного фонду.
Основною причиною загибелі дерев в межах заповідної території є вплив антропогенних чинників, який проявився в численній кількості верхових і низових пожеж, що виникли внаслідок обстрілів під час російської збройної агресії з кінця лютого 2022 року.
Під час обстеження лісових ділянок, які мають статус території природно-заповідного фонду, зафіксовано цілковиту загибель і відпад дерев сосни звичайної та сосни кримської цілими кварталами. В межах урочища повністю знищеними є 10 із 23 досліджених кварталів, решта мають пошкодження від 10 до 95 %, що є екоцидом. Середня частка втрачених насаджень складає понад 70%. Загибель дерев відбулася не лише в основному ярусі насаджень, а й в підрості та підліску, де спостерігається майже цілковита втрата молодих дерев і чагарників.
На місцях згарищ зафіксовано поступовий відпад дерев зі складу насадження в переважній більшості кварталів і виділів, що спричиняє захаращення, а також може сприяти розповсюдженню вогню в пожежонебезпечний період року.
Насадження росли на бідних слабозволожених ґрунтах, в умовах сухих і свіжих борів (А1,А2), які розповсюджені в Степу України. Проте вони відрізнялися порівняно високим для цих умов ІІ класом бонітету, а середній запас деревини на 1 га складав понад 130 кубічних метрів.
Наразі доцільно провести списання території природно-заповідного фонду. Водночас необхідно здійснити заходи із видалення загиблих дерев зі складу насаджень, адже такі дерева часто є осередками розвитку хвороб і стовбурових шкідників, поширення яких є загрозою для здорових дерев у розташованих поблизу лісових масивах.
За матеріалами лісовпорядкування Андріївського лісництва ВО «Укрдержліспроект» по філії «Південний лісовий офіс» ДП «Ліси України» та проведених натурних обстежень, загиблі й частково збережені лісові насадження заповідного урочища в кварталах 1–23 не належать до пралісів, квазі-пралісів і природних лісів.
Природне самовідновлення знищених лісових насаджень урочища «Андріївське» без проведення лісогосподарських заходів є неможливим через складні лісорослинні умови території. Загибель дерев-насінників і сильне задерніння переважної більшості території унеможливлюють процеси природного насіннєвого відновлення лісів. Лісовідновлення потрібно провести шляхом створення лісових культур із використанням аборигенних та інтродукованих деревних порід відповідно до лісотипологічного районування території України.
Для забезпечення збереження біологічного різноманіття в регіоні науковцями рекомендовано підібрати інші об’єкти та території. В умовах Миколаївської області при відборі об’єктів і територій природно-заповідного фонду необхідно звернути увагу не тільки на лісові ділянки, а й на степові, оскільки вони складають основу природних ландшафтів регіону.
ДП «Вінницька ЛНДС»,
