By using this site, you agree to the Privacy Policy and Terms of Use.
Accept
DerevynnykDerevynnyk
  • Головна
  • Новини і події
  • Лісівництво
  • Деревинництво
  • Столярство
  • Теслярство
  • Підписка
  • Мої закладки
Reading: Дослідження природного поновлення аборигенних та інтродукованих видів деревних рослин
Поширити
Notification Show More
Latest News
Постанову КМУ про імплементацію EUDR буде ухвалено цього року
2 дні тому
У Східному Поліссі тривають роботи зі створення стаціонарних дослідних об’єктів
2 дні тому
Відбудеться круглий стіл з питань сертифікації сталого будівництва
2 дні тому
Нульові квоти на експорт деревини: постанова уряду
3 дні тому
Від насінини до будівлі: як українська деревина стає матеріалом низьковуглецевого майбутнього
3 дні тому
Aa
DerevynnykDerevynnyk
Aa
  • Головна
  • Новини і події
  • Лісівництво
  • Деревинництво
  • Столярство
  • Теслярство
  • Підписка
  • Мої закладки
  • Головна
  • Новини і події
  • Лісівництво
  • Деревинництво
  • Столярство
  • Теслярство
  • Підписка
  • Мої закладки
Have an existing account? Sign In
Follow US
© 2022 Foxiz News Network. Ruby Design Company. All Rights Reserved.
Derevynnyk > Blog > Лісова наука > Дослідження природного поновлення аборигенних та інтродукованих видів деревних рослин
Лісова наукаНовини і події

Дослідження природного поновлення аборигенних та інтродукованих видів деревних рослин

Останнє оновлення: 2025/10/14 at 11:06 AM
3 тижні тому 63 Views
Поширити

Одним із найважливіших показників інвазійності видів є їхня здатність до природного поновлення та його інтенсивність. Ці показники надають можливість відповісти на питання, чи здатні в принципі певні види розмножуватися без участі людини, а також оцінити ступінь інтенсивності їх розмноження та поширення. Такі дослідження зазвичай проводять у лісових насадженнях аборигенних та інтродукованих видів.

Рясний самосів різних видів у ботанічних садах і дендропарках є серйозною проблемою, адже він може погіршити загальний вигляд парку, конкурувати з вже висадженими рослинами й потребує витрат на його видалення. Водночас, за умови непроведення заходів щодо боротьби із самосівом і поростю, будь-який дендрологічний парк із багатим і вже відомим видовим складом може бути дуже цінним об’єктом для досліджень здатності різних видів дерев і кущів до природного поновлення. Такі дослідження дозволяють оцінити здатність видів до самовідновлення й виявити перспективи збереження біорізноманіття, визначити конкурентоспроможність інтродуцентів та їхній вплив на місцеві види.

Фото: УкрНДІЛГА

У вересні співробітниками УкрНДІЛГА (відділи селекції, генетики та біотехнології, а також лісівництва та економіки лісового господарства) та ДП «Харківська ЛНДС» було досліджено особливості природного відновлення аборигенних та інтродукованих видів деревних рослин на території парку Ветеранів Державного біотехнологічного університету (ДБТУ). Парк Ветеранів ДБТУ (тоді – Харківського аграрного університету ім. В. В. Докучаєва) був створений навесні 1996 року за ініціативи викладачів кафедри агролісомеліорації та лісівництва й безпосередньо її завідувача, професора Бориса Федоровича Остапенка (1922–2006). Окрім викладачів і співробітників кафедри, в роботах зі створення та догляду також брали участь й студенти університету різних спеціальностей. Паркова зона має форму прямокутного трикутника площею 6,3 га, у ньому висаджено 30 видів дерев і 20 видів чагарників. Детальна інформація про парк, зокрема його видовий склад, наведена в книзі І.Й. Ситника «Парки Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва» (2017). У перші роки після заснування в дендропарку проводили інтенсивні догляди, зокрема – викошування трави та самосіву дерев, однак в останні 5 років вони не проводилися.

Науковці УкрНДІЛГА досліджували особливості природного відновлення деревних видів методом закладання трансект – витягнутих прямокутних ділянок. Цей метод дає змогу отримати інформацію щодо меж і комплексів рослинних угруповань, їх чисельності, розміщення, проєктивного покриття та продуктивності популяцій. Так, на території парку було прокладено 2 перпендикулярні трансекти довжиною 300 та 140 м. Вздовж цих трансект було закладено облікові майданчики 2×2 м через кожні 20 м. На кожному майданчику було проведено повний опис природного поновлення всіх деревних видів: визначено вид, кількість рослин,, вік, діаметр, висоту і стан кожної особини. Метод трансект дозволяє охопити різні ділянки парку в одному дослідженні, відобразити просторове різноманіття поновлення, уникнути вибірковості й отримати більш об’єктивні дані про поширення та чисельність молодих особин.

Розташування трансект і облікових майданчиків, облік на них природного поновлення. Фото: УкрНДІЛГА

Дані польових досліджень наразі опрацьовуються й будуть оприлюднені в наукових виданнях. Загалом у парку виявлено самосійні рослини 21 виду, серед яких 10 є аборигенними і 11 — інтродукованими. Відмічено найбільшу кількість самосіву дуба червоного, каркасу місісіпського та сливи колючої (терну). Останній вид є аборигенним, проте його не висаджували на території парку; ймовірно, він був занесений птахами з лісосмуг, що межують із парком.

Природне поновлення дуба червоного, клена гостролистого та сливи колючої під кроною дуба червоного, а також природне поновлення сливи колючої на межі парку та лісосмуги. Фото: УкрНДІЛГА
Самосійні рослини горобини проміжної та сливи колючої (терну) з плодами. Фото: УкрНДІЛГА

Отримані результати мають практичне значення для розроблення заходів із охорони, збагачення та формування стійких і різноманітних насаджень, що відповідають екологічним та естетичним вимогам до парку та до подібних об’єктів озеленення. Це також сприятиме прийняттю обґрунтованих рішень щодо доцільності подальшого використання певних видів у зеленому будівництві, підвищенню екологічної стійкості території та забезпеченню умов для гармонійного співіснування людини й природи.

Зав відділу селекції, генетики та біотехнології УкрНДІЛГА,

с.н.с., канд.с.-г. наук Світлана Лось,

пров.н.с. відділу лісівництва та економіки лісового господарства УкрНДІЛГА,

 с.н.с., канд.с.-г. наук Оксана Тарнопільська,

с.н.с. ДП «Харківська ЛНДС», канд.с.-г. наук Вікторія Григорьєва

Джерело: УкрНДІЛГА

Вас також може зацікавити

Постанову КМУ про імплементацію EUDR буде ухвалено цього року

У Східному Поліссі тривають роботи зі створення стаціонарних дослідних об’єктів

Відбудеться круглий стіл з питань сертифікації сталого будівництва

Нульові квоти на експорт деревини: постанова уряду

Від насінини до будівлі: як українська деревина стає матеріалом низьковуглецевого майбутнього

Oprysk Oksana 14 Жовтня, 2025
Поширити статтю
Facebook Telegram Email Print
Попередня стаття На складах ДП “Ліси України” – понад 130 тис. м³ паливних дров
Наступна стаття Експертиза для майбутнього: як FSC допомагає українським лісам
- Advertisement -
Ad image
- Advertisement -
Ad image

Вподобайте нашу сторінку на Facebook

Вас також може зацікавити

Постанову КМУ про імплементацію EUDR буде ухвалено цього року

2 дні тому

У Східному Поліссі тривають роботи зі створення стаціонарних дослідних об’єктів

2 дні тому

Відбудеться круглий стіл з питань сертифікації сталого будівництва

2 дні тому

Нульові квоти на експорт деревини: постанова уряду

3 дні тому
about us

Галузеве онлайн видання для людей що працюють з деревиною: лісівників, заготівельників та переробників деревини, столярів (меблярів), теслярів.

  • Про нас
  • Наші цінності та місія
  • Наше бачення
  • Підписка
  • Контакти
Новини від Деревинника

Підписуйтесь на нашу розсилку, щоб першими отримувати статті про останні тенденції в галузі!

© 2022, ТОВ "Редакція газети "Деревообробник". Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на Derevynnyk.com у першому абзаці. Усі права захищено.

Removed from reading list

Undo
Welcome Back!

Sign in to your account

Lost your password?