Дослідження світу штучного інтелекту: можливості та виклики в лісових дослідженнях

37 Views
Фото: Вісник лісової промисловості

Щорічна конференція Європейського інституту лісу (EFI) у цьому році звернула особливу увагу на штучний інтелект (ШІ) і його застосування в лісових дослідженнях. У ході сесії, присвяченої молодим науковцям, учасники занурилися у світ ШІ, досліджуючи не лише виклики, пов’язані з цією технологією, але й потенціал для її використання в галузі лісового господарства.

ШІ у центрі уваги

Зростаюча роль штучного інтелекту викликає інтерес не тільки серед науковців, але й у суспільстві загалом. Зокрема, в суспільстві широко обговорюються питання прозорості алгоритмів ШІ, упередженість даних, можливості зловживання інформацією та екологічні наслідки впровадження цієї технології. Однак ШІ має великий потенціал для застосування в лісовій галузі, зокрема в таких сферах, як моніторинг та картографування лісів.

Хакатон щодо лісів і ШІ

Інтерактивна сесія на конференції розпочалася виступом Габріеле Коломбо з Політехнічного університету Мілана (Італія), який поділився результатами хакатону на тему лісів і штучного інтелекту. Під час заходу, який відбувся 17 вересня, учасники перевіряли, як генеративні моделі ШІ, зокрема MidJourney, DeepAI, DALL·E 3 і Stable Diffusion, здатні інтерпретувати різноманітні лісові теми. Моделям подавали підказки на кшталт «Фото лісників у лісі Амазонки» або «Лісовий парк у Варшаві», і аналізували, як ці моделі відображають подані теми. Учасники досліджували, як сприйняття лісів та пов’язаних із ними стереотипів може проявлятися у створених ШІ зображеннях.

Нові перспективи для лісових досліджень

Троє молодих науковців, які отримали гранти EFI, представили свої проєкти щодо використання ШІ в лісовій галузі.

  1. Стефан Плейфер з Університету сталого розвитку Еберсвальде (Німеччина) представив свою розробку платформи для управління лісовими системами за допомогою ШІ. Його проєкт використовує великі мовні моделі (LLM) та власні бази даних, пов’язані з лісовим господарством (близько 500 дослідницьких робіт про ліс), що допоможе підвищити точність прогнозування та прийняття рішень. Очікується, що платформа стане доступною в 2025 році та матиме практичне застосування у питаннях адаптації лісів до зміни клімату.
  2. Стоян Іванович з Університету Східної Фінляндії (Фінляндія) досліджував застосування штучного інтелекту для автоматизації картографування та класифікації бореальних лісів. Його робота заснована на використанні згорткових нейронних мереж, здатних розпізнавати широколистяні дерева за допомогою аерофотознімків. Цей підхід забезпечує швидке та ефективне картографування лісових територій, хоча й потребує потужних обчислювальних ресурсів і поки не підходить для детальних інвентаризацій.
  3. Ігор Феліпе де Соуза Барбоза з Технічного університету Дрездена (Німеччина) представив дослідження використання ШІ для розвитку технологій в лісах Амазонії. Його робота включає інтерв’ю з 35 зацікавленими сторонами та огляд літератури: 39 технологій штучного інтелекту та машинного навчання, 31 технологія збору даних, 19 технологій управління даними та інтерфейсу та 14 підключень та інфраструктури. Можливості для використання включали оцінки біорізноманіття, які можна було б зробити швидше та точніше за допомогою легшої логістики, наприклад, за допомогою технології безпілотників або біоакустики як доповнення до збору даних. Однак проблеми включають підключення до Інтернету у віддалених районах і вплив на суспільство.

Застосування штучного інтелекту в лісових дослідженнях відкриває нові можливості для ефективного моніторингу та управління лісовими ресурсами. Водночас, постають нові виклики, пов’язані з точністю алгоритмів, їхньою прозорістю та екологічними ризиками. Щорічна конференція EFI підтверджує важливість подальших досліджень і співпраці у цій сфері, що дозволить зробити лісове господарство більш інноваційним і стійким у відповідь на зміни клімату та інші глобальні виклики.

Вісник лісової промисловості

Поширити статтю