Основним завданням лісопатологічного моніторингу є виявлення місць певних лісопатологічних явищ для кожного окремого господарства та для країни в цілому. Відомості про динаміку лісопатологічних процесів у часі, їхнє регіональне розповсюдження, таксаційні особливості насаджень і чинники несприятливого впливу надають можливість прогнозувати поширення негативних змін у деревостанах та на цій основі планувати лісогосподарські заходи.
Країни з розвиненим лісовим господарством зацікавлені в інформації щодо поточного стану лісів й керуються власними національними системами, що зумовлюють планування та проведення заходів профілактики поширення патологічних процесів, а також визначення алгоритмів (механізмів) компенсації збитків, заподіяних різними джерелами негативного впливу. В США й Канаді спостереження здійснюють у системі «Моніторинг здоров’я лісів» (FHM). FHM – це національна програма США, яка розроблена для оцінювання стану лісів, його змін і тенденцій на щорічній основі; вона використовує дані наземних обстежень, аерофотозйомки й інших джерел щодо біотичних та абіотичних чинників й формує аналітичні підходи для визначення заходів із поліпшення стану лісів. У Польщі розроблено систему біологічного моніторингу, яка є одним із основних джерел інформації про санітарний стан лісів. Збір інформації здійснюється в загальній мережі постійних пробних площ, закладених на всій території Польщі.
В Україні з 1989 року лабораторія моніторингу УкрНДІЛГА впровадила спостереження за станом лісів за системою ICP Forest. Однак, із 2016 року через відсутність бюджетного фінансування національна звітність із моніторингу лісів не формувалася та не надавалася ні до центральних органів виконавчої влади, ні до Міжнародної спільної комісії. У 1994 році було запроваджено спостереження за динамікою стану лісів на всій території України з трирічною періодичністю обстеження. Збір інформації про санітарний стан лісів здійснювали на основі методики, розробленої в УкрНДІЛГА. У 2021 році було введено в дію онлайн-версію системи дослідження патологічних процесів «Моніторинг патологій лісу», за допомогою якої науковці Інституту щорічно здійснюють узагальнення й аналіз відповідної інформації. Веб-портал розрахований на широке коло спеціалістів, зацікавлених в інформації про лісопатологічний стан лісів України й базується на даних, які збирають на місцях і вносять до порталу фахівці філій і надлісництв та спеціалісти лісозахисних підприємств.
Аналіз даних порталу, проведений співробітниками сектору фітопатології Іваном Усцьким та Валентиною Дишко, показав, що патологічні процеси зафіксовано в деревостанах практично всіх лісоутворювальних видів, проте обсяги їхнього поширення є різними та залежать від деревного виду, регіону й інших особливостей. Так, серед насаджень, у яких відзначалося погіршення стану, 34–53 % площ становили деревостани сосни звичайної (Pinus sylvestris L.); 25–38 % — дуба звичайного (Quercus robur L.); 5–9 % — ясена звичайного (Fraxinus excelsior L.); 5–10 % — ялини європейської (Pícea ábies (L.) H.Karst.); 4–6 % — робінії звичайної (Robinia pseudoacacia L.) й 6–9 % — інших деревних видів. Наразі сформовано бази лісових насаджень, у яких було виявлено лісопатологічні процеси станом на 2021–2024 рр. Збір даних триває, а науковці спільно з фахівцями-практиками працюють над розробленням пропозицій зі зменшення негативних наслідків цих процесів у лісах України.
