В рамках реалізації проєкту GCP/021/UKR/EC «Розробка пропозицій щодо реформування системи планування лісового господарства в Україні», що імплементується ФАО в рамках фінансованого Європейським Союзом проєкту «Інклюзивне, конкурентоспроможне та стале функціонування і розвиток ланцюгів доданої вартості у сільському, рибному та лісовому господарстві», доктор Божидар Нерой, польський експерт ФАО, наводить перелік можливих екосистемних послуг для НПП «Сколівські Бескиди» у типових для дослідної території проєкту лісових насадженнях.
Проєкт екосистемних послуг для НПП «Сколівські Бескиди»
Про концепцію екосистемних послуг заговорили в середині 2000-х років після публікації Оцінки впливу людини на навколишнє середовище, проведеної під егідою ООН, проте, практичного вжитку ця концепція набула відносно недавно, а включення екосистемних послуг у планування ведення лісового господарства є практично новацією. З 2009 року Європейський Союз (ЄС) розробив єдине визначення та єдину типологію екосистемних послуг (CICES), які були додатково покращені та вдосконалені протягом наступних років.
Варто зазначити, що концепція екосистемних послуг стає дедалі поширенішою в країнах Європейського Союзу. Наприклад, в Німеччині у «Лісовій стратегії 2050» екосистемні послуги згадуються повсюдно. Зокрема, там заплановано впровадження науково обґрунтованої системи оцінювання екосистемних послуг, що ґрунтується на розумінні їхньої ключової ролі у забезпеченні збереження лісових екосистем. Такий підхід спрямований на підтримання добробуту суспільства, збереження природного різноманіття, забезпечення економічних потреб та підвищення стійкості лісів до наслідків зміни клімату.
Іншим прикладом є Австрія, де в межах «Австрійської лісової стратегії 2020+», затвердженої у 2018 році, основною метою визначено забезпечення сталого управління лісами через збереження їхніх екологічних, економічних і соціальних функцій. Стратегія особливу увагу приділяє підвищенню доданої вартості лісових ресурсів, використанню потенціалу лісового господарства та деревообробної промисловості, а також зміцненню ролі лісів у довгостроковому розвитку суспільства. Концепція екосистемних послуг широко використовується в цьому документі, і – що характерно – в деяких випадках згадуються багатофункціональні лісові послуги. Стратегічні цілі, сформульовані в Австрійській лісовій стратегії, можуть слугувати основою для розроблення підходів щодо практичного застосування концепції екосистемних послуг в Україні, зокрема у процесах оцінювання, планування та сталого управління лісовими екосистемами.
Іншим прикладом є Фінляндія, де у грудні 2022 року Національною лісовою радою було затверджено «Національну лісову стратегію 2035». В основу цього документа покладено візію, спрямовану на підвищення добробуту суспільства завдяки лісам та збереженню їхньої цінності для майбутніх поколінь. Досягнення цієї візії передбачається через реалізацію та координацію чотирьох рівнозначних цілей:
1. забезпечення конкурентного операційного середовища у Фінляндії для розвитку відповідального та відновлюваного лісового сектору;
2. сприяння активному, сталому та багатофункціональному використанню лісів;
3. підвищення життєздатності, біорізноманіття та адаптивної здатності лісових екосистем;
4. удосконалення системи управління лісовим сектором на основі знань, наукових підходів і професійних компетентностей.
За словами Божидара Нероя, в Україні пілотний план лісовпорядкування для ділянки НПП «Сколівські Бескиди», ймовірно, стане першим експериментальним прикладом врахування та планування екосистемних послуг. Нагадаємо, екосистемні послуги — це будь-які матеріальні та нематеріальні корисні блага, які людина може отримати від екосистем у цілому та їхніх окремих компонентів. У випадку лісу це деревина, ягоди, лікарські рослини, дичина, депонування вуглецю, збереження біорізноманіття тощо.
Як орієнтир для початкової ідентифікації екосистемних послуг, які планується включити до пілотного плану лісовпорядкування для вибраної ділянки в Сколівських Бескидах, польський експерт рекомендує застосувати обмежений набір екосистемних послуг з класифікації CICES V5.2, адаптуючи до українських умов приклади, що вже застосовуються в польському лісівництві. Перелік зазначених послуг представлено у публікації «Екосистемні послуги в управлінні природними системами» за редакцією М. Степневської та А. Мізгайського.
Екосистемні послуги для НПП «Сколівські Бескиди», за словами польського експерта, варто розглядати як попередню пропозицію для подальшого обговорення та можливого включення до пілотного плану лісовпорядкування. Вони систематизовані та наведені у наступній таблиці.
Після обговорення і погодження на підставі цього прикладу і за методикою Божидара Нероя українські фахівці проєктуватимуть екосистемні послуги для всієї території дослідної ділянки площею 2 тис. га.
Метод BDq у лісах під посиленою охороною
Божидар Нерой також запропонував в межах практичних підходів до підвищення стійкості лісів до зміни клімату та впровадження принципів наближеного до природи лісового господарства в межах заповідних лісових екосистем спробувати застосувати метод BDq у лісах НПП «Сколівські Бескиди».
Метод BDq – це сучасний метод лісівничого планування та ведення лісового господарства, заснований на наукових принципах, що використовують аналіз процесів відновлення, росту та відмирання дерев у насадженнях. Походження методу BDq пов’язане з теоретичним розподілом кількості дерев за діаметром, розробленим де Ліокуртом та Мейєром для різновікових лісових насаджень. Цей розподіл базується на фундаментальному припущенні, що швидкість росту дерев (перехід від нижчого до вищого ступеня товщини), так і швидкість зменшення їх кількості (включаючи природну смертність та планові вирубки) залишаються постійними в усьому діапазоні діаметрів дерев у деревостані.
Назва методу BDq походить від трьох основних параметрів:
- B (базальна площа) – цільова залишкова сума площ перерізів у деревостані (в м2/га), що повинна залишатися після лісозаготівлі для підтримки оптимальної лісистості;
- D (максимальний діаметр) – максимальний цільовий діаметр дерев, які потрібно зберегти в лісі. Дерева з більшим діаметром підлягають вирубці;
- q (q-фактор де Ліокурта) – співвідношення кількості дерев в одному ступені товщини до кількості дерев у наступному вищому ступені (постійна пропорція для підтримки зворотної J-подібної кривої).
Лісівники проводять вимірювання та інвентаризацію наявного насадження, фіксуючи діаметри дерев і відображаючи їх фактичний розподіл. Далі, використовуючи конкретні значення для B, D, і q, за допомогою математичних моделей формують ідеальний або цільовий деревостан, який являє собою збалансовану екосистему, що забезпечує безперервний приріст, регулярне проведення лісозаготівель та відновлення лісів. Під час розрахунку обсягу лісозаготівель лісівники порівнюють поточний запас деревини з цільовою теоретичною кількістю дерев. Допустимий обсяг лісозаготівлі визначається як різниця між фактичною та цільовою кількістю дерев.
З огляду на потенціал використання досвіду дослідження, проведеного в Польщі поблизу кордону з Україною в Бещадських горах, де умови дуже схожі на умови в НПП «Сколівські Бескиди», Божидар Нерой пропонує метод BDq як модель активного управління лісами. Цей метод спрямований на посилення охорони природи та може розглядатися як адаптивний інструмент для реагування на зміну клімату. Враховуючи припущення, прийняті в польській практиці, його доцільно розглядати для застосування в карпатських лісах України. Метод модифіковано таким чином, щоб залишати достатню кількість зрілих дерев для природного відмирання, що є його суттєвою особливістю. Приклад ідеального розподілу кількості дерев, згенерованого польським експертом за допомогою методу BDq польським експертом, представлено на рисунку 1 та рисунку 2.
За словами Божидара Нероя, попередній огляд документації НПП «Сколівські Бескиди» свідчить, що чинна система планування лісового господарства в національному парку, виходячи з наявних матеріалів, не потребує фундаментальної зміни методології. Натомість вона могла б бути вдосконалена шляхом поступової модифікації існуючих практик та доповнення їх додатковими даними замість повного переосмислення підходів до планування.
Польський експерт наголошує, що запропоновані рішення не є прямою вказівкою на обов’язкове впровадження підходів, які використовуються в інших європейських країнах, а радше прикладами, які варто враховувати під час аналізу майбутніх змін у лісовпорядкуванні. Вони можуть бути адаптовані в Україні в іншому, національному форматі, що відповідає вимогам ЄС. Також варто враховувати умови триваючої війни, оскільки вони спричиняють зміну стану українських лісів не лише через кліматичні зміни та потреби місцевих громад, але й через значну шкоду, завдану воєнними діями.
