Півтора року роботи над проєктом нової редакції Лісового кодексу України добігли кінця і 30 червня 2026 року в Національному лісотехнічному університеті України експерти, які брали участь у її розробленні, представили свої напрацювання широкому загалу.
Завершальний семінар під назвою «Новий Лісовий кодекс України як невід’ємна складова інституційної та правової підтримки розвитку лісового сектора в руслі приведення українського лісового законодавства у відповідність до лісового acquis ЄС» став підсумком півторарічної співпраці між Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) та Національним лісотехнічним університетом України, що реалізовувалася за підтримки Європейського Союзу в межах проєкту «Адаптація лісового законодавства України до лісового acquis Європейського Союзу».
Щоб обговорити майбутні положення нової редакції Лісового кодексу України, зібралися представники центральних та місцевих органів влади, міжнародних, громадських організацій, профільних установ, науковці, виробничники, експерти з лісового господарства, права та екологічної політики. Зацікавленість заходом була значною – лише онлайн-учасників налічувалося 62 особи. І обговорити було що, адже до розроблення пропозицій до нової редакції Лісового кодексу України були залучені кращі основні наукові та освітні інституції, які створюють наукове забезпечення лісового сектору – вже згаданий НЛТУ України, НУБІП України, УкрНДІЛГА, Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України. Активно долучалися до роботи над новою редакцією Лісового кодексу і представники комітету Верховної Ради з екологічної політики та природокористування, Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, Державного агентства лісових ресурсів України та інших профільних інституцій та організацій.
Завдання – сучасний екологічно орієнтований документ
На початку семінару із вітальними словами до присутніх звернулися ректор НЛТУ України Володимир Загорський, проректор з наукової роботи НЛТУ України, координатор робіт з адаптації лісового законодавства України до законодавства Європейського Союзу Василь Лавний, начальник департаменту Офісу Президента України із зв’язків з Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України Богдан Тирусь, голова офісу ФАО у Львові, керівниця фінансованого ЄС проєкту «Комплексне, конкурентоспроможне та економічно раціональне створення ланцюжків доданої вартості у сільському, рибному та лісовому господарствах» Ганна Антонюк, начальниця відділу формування політики та охорони лісових ресурсів Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України Юлія Бабенко, заступник голови Держлісагентства з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Валентин Бачурний, представник Представництва Європейського Союзу в Україні, напрямок політики у сфері сільського та лісового господарства, Міхаель Вольф.
Володимир Загорський привітав учасників та наголосив на важливості консолідації зусиль науки, держави та міжнародних партнерів для формування сучасної нормативно-правової бази лісового сектору.
«Важливо щоб всі наші напрацювання, які ми маємо сьогодні, і в першу чергу розвиток лісового господарства, реалізація лісової політики, деревообробна галузь, вони мають відповідати тим правовим аспектам і нормативам, які сьогодні існують в Європі», – сказав ректор НЛТУ України.
Богдан Тирусь у своєму вітальному слові зосередився на впливі війни на українські ліси, гармонізації нової редакції Лісового кодексу України з директивами ЄС та особливостях законотворчої діяльності, які потрібно враховувати. «В 1990-х роках, коли приймався чинний Лісовий кодекс України, це були зовсім інші обставини», – зазначив він, наголосивши, що для того, щоб проєкт нової редакції Лісового кодексу України став законом, потрібен дуже серйозний суспільний консенсус. Богдан Тирусь висловив сподівання, що експертна робота та дискусія під час семінару, долучення стейкхолдерів призведе зрештою до того, що проєкт нової редакції Лісового кодексу України буде надіслано до Кабінету Міністрів України та профільного Комітету Верховної Ради України для подальшої законотворчої роботи.
Юлія Бабенко зазначила, що європейська інтеграція є стратегічним вибором України, а набуття членства в Європейському Союзі вимагає комплексного наближення національного законодавства до права ЄС.
«Лісова сфера є одним із важливих напрямків цієї роботи, адже сучасна політика управління лісами охоплює не лише питання використання лісових ресурсів, а й збереження біорізноманіття, протидії зміні клімату, сталого розвитку територій та забезпечення екологічної безпеки. Адаптація українського лісового законодавства до aquis ЄС це не формальне виконання міжнародних зобов’язань, а саме можливість запровадити сучасні підходи до сталого управління лісами, підвищити прозорість галузі, посилити ефективність державного управління, забезпечити баланс між економічними, екологічними і соціальними інтересами. Міністерство на сьогодні приділяє особливу увагу цій роботі та високо цінує конструктивний діалог із європейськими інституціями, міжнародними партнерами, науковцями, експертним середовищем і всіма зацікавленими сторонами. Лише спільними зусиллями ми зможемо сформувати сучасну законодавчу основу, яка відповідатиме саме європейським стандартам і сприятиме сталому розвитку лісового господарства України», – наголосила начальниця відділу формування політики та охорони лісових ресурсів Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.
Валентин Бачурний зазначив, що перед лісовим господарством України в сьогоднішніх реаліях стоять виклики та завдання, що потребують прийняття надважливих рішень, які мають мати міцне правове підґрунтя.
«Лісовий кодекс України, як ми знаємо, прийнятий ще в 1994 році з подальшими змінами в новій редакції в 2006 році, потребує внесення змін з огляду на зазначені виклики, має перетворитися з інструмента виключно господарського регулювання на сучасний екологічно орієнтований документ, що базується на принципах сталої лісової політики, європейських практик і кліматичної відповідальності», – сказав він.
Міхаель Вольф висловив всім залученим сторонам вдячність за організацію семінару та вже проведену роботу, зазначивши, що це – не лише технічно-правова дискусія, це, по суті, також питання того, як Україна здійснюватиме охорону, управління та відновлення одного зі своїх найважливіших природних ресурсів.
«Ми щиро вітаємо прагнення модернізувати Лісовий кодекс України та наблизити його до стандартів і практик ЄС. Ми вважаємо, що це може сприяти сталому лісоуправлінню, підвищити прозорість та ефективність управління, а також забезпечити кращий баланс між економічними інтересами та охороною навколишнього середовища», – сказав він.
Міхаель Вольф також повідомив, що ЄС готовий надавати підтримку у вигляді експертних знань, діалогу та партнерства, а також ділитися своїм досвідом там, де це доцільно, з повагою, звичайно, до специфіки України.
Ганна Антонюк, висловивши вдячність НЛТУ України як надійному партнеру, розповіла, що експерти проєкту напрацювали дуже важливі для України в час євроінтеграції підвалини для модернізації політики з лісового господарства. Зокрема, було створено глосарій з лісівничою термінологією, були перекладені ключові законодавчі акти Європейського Союзу згідно нової напрацьованої термінології, було проаналізовано діючий Лісовий кодекс України і також запропоновано рекомендації з його покращення, щоб він максимально відповідав вимогам ЄС.
«Найважливішим є напевно діалог, який вдалося налагодити університету з іншими експертними колами, з громадянським суспільством, з тими, хто безпосередньо працює в лісівничій галузі і ми дуже сподіваємося, що це буде не завершення нашої роботи, а новий початок практичних кроків», – зазначила вона.
Ганна Антонюк також зауважила, що всі експерти проєкту сподіваються, що органи державної влади візьмуть їхні напрацювання щодо нової редакції Лісового кодексу і почнуть впроваджувати їх в життя.
Василь Лавний також висловив подяку всім експертам, учасникам робочих груп, міжнародним партнерам ФАО та делегації ЄС в Україні.
«Фактично, ми відкриваємо сьогодні обговорення того, яким буде український ліс у середині і в кінці XXI століття, адже Лісовий кодекс України визначає не лише правила сьогодення, а й майбутнє українських лісів», – сказав він, зауваживши, що Європейський Союз сьогодні будує свою лісову політику навколо принципів збереження біорізноманіття, кліматичної нейтральності, екосистемних послуг та циркулярної біоекономіки, отож, і українські ліси повинні одночасно бути і гарантом екологічної безпеки, і джерелом сталого економічного розвитку, і основою розвитку гірських та сільських територій, елементом національної безпеки та важливою складовою виконання міжнародних кліматичних зобов’язань України.
«Ми зараз маємо закласти основи післявоєнного відновлення держави і ліси відіграватимуть у цьому процесі важливу роль, тому нова редакція Лісового Кодексу України має стати одним з ключових законів післявоєнного розвитку держави. Водночас хотів би наголосити на ще одному важливому аспекті – жоден, навіть найдосконаліший закон, не працюватиме без довіри. Довіри між державою та громадянами, між наукою та владою, між лісівниками, екологами, деревообробниками, громадами та громадськими організаціями, – сказав Василь Лавний. – Наше завдання – не лише підготувати нову редакцію Лісового кодексу України, а сформувати сучасну українську модель лісової політики, яка працюватиме десятиліттями. Переконаний, що саме міжнародне партнерство дозволяє нам поєднати найкращі європейські практики з українськими традиціями ведення лісового господарства».
Презентація проєкту нової редакції Лісового кодексу
Представляли пропозиції до нової редакції Лісового кодексу України професор Ігор Соловій, координатор робочої групи з розробки нової редакції Лісового кодексу України, та професор Іон Дубовіч, координатор робочої групи із виявлення прогалини в українському лісовому законодавстві у контексті наближення до законодавства Європейського Союзу.
Презентація проєкту нового Лісового кодексу відбувалася у вигляді порівняльної таблиці, яка дала змогу порівнювати чинний Лісовий кодекс, запропоновану нову редакцію та експертні коментарі. Це було зроблено з метою отримати зауваження, критичні оцінки та конструктивні пропозиції, адже лише відкритий фаховий діалог є запорукою якісного результату.
Ігор Соловій під час своєї доповіді розповів про системне бачення напрямків розвитку Лісового кодексу України у контексті мети та завдань лісової політики та законодавства. Він пояснив розуміння лісової політики ЄС, на яку експерти орієнтувалися при розробці проєкту нового Лісового кодексу України.
За словами професора Соловія, європейська лісова політика та врядування в Європі здійснюється на різних рівнях – від директив на рівні ЄС до національної політики та її реалізації на регіональному рівні – що відображає різноманітність лісів, структури власності та соціально-економічні пріоритети. Лісова політика ЄС дедалі більше інтегрується із стратегіями ЄС у сферах клімату та біоекономіки, узгоджуючи управління лісами з такими цілями як поглинання вуглецю, збереження біорізноманіття та стале використання ресурсів.
Європейське управління лісовим господарством – це чітка багаторівнева система, що об’єднує численних учасників і спрямована на забезпечення сталого розвитку, стійкості та багатофункціонального використання лісів. Відтак, за словами Ігоря Соловія, правова архітектура нової редакції Лісового кодексу України виглядає наступним чином:
– реформа правил гри: комплексна новелізація матеріальних та процесуальних норм;
– чіткі алгоритми дій: інтеграція національного лісового законодавства у правовий простір Європейського Союзу.
Професор Іон Дубовіч у своїй доповіді висвітлив системні прогалини чинного законодавства щодо охорони біорізноманіття, процедур ОВД та браку відкритих електронних реєстрів.
Він зазначив, що нова редакція Лісового кодексу – це істотне оновлення його правового регулювання з акцентом на децентралізацію, цифровізацію та екологічно орієнтоване управління лісовим господарством.
За словами професора Дубовіча, запропонована нова редакція Лісового кодексу України відрізняється від чинного такими концептуальними нововведеннями:
1. Значне розширення змісту статей – багато норм деталізовано.
2. Імплементація принципів сталого ведення лісового господарства як наскрізного принципу для всіх форм власності.
3. Запровадження цифровізації управління, моніторингу, кадастрового обліку та адміністрування земель лісового фонду України.
4. Посилення ролі територіальних громад у сфері управління комунальними лісами.
5. Розширення прав та особливо обов’язків приватних власників лісових земель.
6. Більш детальне регулювання підстав набуття та припинення права власності.
7. Уточнення режиму приватної власності, включаючи обмеження щодо окремих категорій лісів та іноземних осіб.
8. Екологізація правового регулювання через акцент на біорізноманітті, відновленні лісів, екосистемних функціях та збереження природних комплексів.
Всі пропоновані зміни в проєкті нової редакції Лісового кодексу важко охопити в одному тексті, але серед нововведень є юридичне закріплення поняття «Лісова політика України» як публічно-правової категорії, відмова від суто експлуатаційного та звуженого поняття «ведення господарства», інтеграція цілей кліматичної нейтральності, збереження біорізноманіття та розвитку циркулярної біоекономіки, базування лісової політики на збалансованому поєднанні екологічних, економічних та соціальних функцій лісів, юридичний захист лісових екосистемних послуг як матеріально-правовий обмежувач господарської автономії лісокористувачів, перехід від моноресурсного підходу до сталого багатофункціонального управління.
Декларується також перехід від концепції відтворення деревостанів до європейської парадигми відновлення лісових екосистем. Нова редакція містить пряму заборону передачі земель лісового фонду державної та комунальної власності в концесію чи в межах державного приватного партнерства, запровадження електронних аукціонів як основного способу передачі лісових земель у тимчасове користування (оренду).
У новій редакції Лісового кодексу закладено перехід галузі на тотальну цифровізацію за принципом «від геолокації пенька до міжнародного карбонового сертифіката». Державний лісовий кадастр переводиться у цифровий формат із залученням геопросторових даних та систем онлайн-моніторингу лісів на основі даних дистанційного зондування землі, що відповідає європейським стандартам Inspire. Тут основне покладається на так звану цифрову тріаду галузі: йдеться про ГІС-картографування, електронний облік і певний прогностичний моніторинг. Забезпечується відкритий публічний доступ громадськості до кадастрових даних. Орієнтиром визначено передові цифрові системи (зокрема, румунську систему Sumal).
У новій редакції Лісового кодексу України закріплюється обов’язкове збереження біорізноманіття, зокрема, пралісів, об’єктів Natura 2000, рідкісних біотопів. Посилюються екологічні стандарти заготівлі деревини. Запроваджується простежуваність походження деревини. Впроваджуються оцінка ризиків, врахування інтересів громад і гарантія рекреаційного доступу, підтримка міжнародної сертифікації сталого лісового господарства тощо. Пропонується концептуальне розширення базової класифікації лісокористування: поряд із лісовими ресурсами вводиться категорія екосистемних послуг, що відображає сучасний підхід сталого ведення лісового господарства та вимоги Європейського Союзу.
Суттєво розширюється перелік видів спеціального використання: поряд із заготівлею деревини вводиться використання кліматорегулюючих та вуглецевих екосистемних послуг, депонування вуглецю, кліматичні проєкти. Це створює правову основу для ринку платежів за екосистемні послуги, розвитку вуглецевих проєктів та біоекономіки. Закріплюються можливості багатофункціонального використання однієї лісової ділянки, включно з екосистемними послугами, що відповідає моделі сталого лісового господарства та принципу недопущення деградації лісів. Для екосистемних послуг вводяться цивільно-правові договори або спеціальні дозволи. Це дає змогу впровадити систему платежів за екосистемні послуги, легалізувати вуглецеві ринки та екологічний туризм, адаптувати регулювання до Зеленого курсу Європейського Союзу без руйнування класичної системи заготівлі деревини. Запроваджується також пріоритет вибіркових та поступових рубок замість суцільних, створення дієвої системи лісового дорадництва (консультування), допомоги приватним лісовласникам, територіальним громадам тощо.
Після доповідей стосовно пропозицій до проєкту нової редакції Лісового кодексу всі присутні мали змогу обговорити почуте та висловити свої думки, зауваження та побажання. Серед пропозицій були суттєве спрощення та законодавче убезпечення механізму збереження та переведення самозаліснених земель до лісового фонду на рівні територіальних громад, необхідність жорсткої інтеграції вимог європейського регламенту EUDR у повсякденну практику господарювання у лісах, забезпечення громадськості реального інструменту контролю за збереженням біорізноманіття під час проведення рубок формування та оздоровлення лісів тощо.
Загалом учасники заходу підтримали загальну концепцію нової редакції Лісового кодексу України та відзначили велику пророблену роботу над документом. Проєкт нової редакції Лісового кодексу було поширено серед учасників семінару, щоб вони мали можливість його переглянути та, за бажання, надати останні пропозицій, які координатори проєкту на даний час узагальнюють та інтегрують в фінальну редакцію документу. Нову редакцію Лісового кодексу України буде офіційно передано представникам ФАО, а також надіслано до Кабінету Міністрів України та профільного Комітету Верховної Ради України для подальшої законотворчої роботи найближчим часом.
