На українських підприємців, які хочуть експортувати в Європу, чекає нова реальність. Хто вже продає за кордон, дещо знає про EUDR (Регламент ЄС про знеліснення та деградацію лісів), який вступить у дію вже 30 грудня. А от тих, хто лише думає виходити на ринки Європи, чекають безсонні ночі, бо якщо хочеш продавати на більш фінансово спроможних ринках – повинен прийняти нову реальність. Чому мова йде не лише про лісокористувачів і до чого тут аграрії?
Нова реальність для українських підприємців, які вже експортують чи збираються це робити, полягає в тому, що 30 грудня вступають в силу нові вимоги EUDR – більш вимогливих, ніж у попереднього регламенту. ЄС відтермінував імплементацію на рік, щоб дати шанс відповідальним експортерам і державам в цілому підготуватися до системних довготривалих змін у боротьбі із знелісненням та деградацією лісів.
І у великих компаній, і у мікропідприємств є рік, щоб показати, наскільки конкурентноздатними є український бізнес. І насправді – це наш шанс швидше інтегруватися в європейський ринок попри усі виклики. А їх буде достатньо, вважають оператори ринку.
Що таке EUDR і чому це важливо?
EUDR або EU Deforestation Regulation (https://green-business.ec.europa.eu/deforestation-regulation-implementation_en) – це новий регламент Європейського Союзу, який набув чинності 29 червня 2023 року. Його мета – запобігти потраплянню на ринок ЄС продукції, пов’язаної зі знелісненням та деградацією лісів.
«Це нова реальність для українських підприємців. І не тільки для деревообробників, меблевиків, а й для аграріїв, які ще взагалі не в курсі. Змінюються правила продажу їхньої продукції», – наголошує голова правління ГО «Центр економічного кластерного розвитку» Юрій Дюг.
Ті, хто принаймні із 2013 року працює з операторами ринку ЄС, мають досвід роботи із попереднім регламентом EUTR: знають базові положення, застосовували систему належної перевірки, обізнані з елементами простежуваності ланцюга постачання. Але EUDR підвищує відповідальність, оскільки дуже скоро виробники повинні забезпечити повну простежуваність продукції від місця її походження до кінцевого споживача в ЄC. Для цього необхідно впровадити систему геолокації, щоб точно визначити місце вирощування сировини. Натомість, це дає змогу зібрати та зберегти детальну інформацію про кожну партію товару на всіх етапах ланцюга постачання.
Чому нові стандарти сталого виробництва важливі для українського агросектору? Україна сподівається експортувати у 2024-25 рр. понад 60 млн. тонн зернових, олійних культур і продуктів їх переробки, зазначають в Мінагрополітики. А це означає, що наша країна залишається гарантом продовольчої безпеки світу попри російсько-українську війну.
Згідно EUDR використовувати сировину з територій, де відбулося знеліснення після 31 грудня 2020 року, буде неможливо.
«Хто купує, того і правила. Хочеш продавати — відповідай за якість. Або продавай десь в інше місце», – парирує Юрій Дюг.
Відповідати за якість доведеться й звітністю. Регламентом передбачено адаптацію усієї системи документообігу виробників згідно вимогам EUDR. Мова йде про впровадження нових форм декларацій про належну перевірку (due diligence statements) та регулярне звітування компетентним органам ЄС. І все це має запрацювати 30 грудня 2024 року.
«EUDR – це не просто черговий документ з Брюсселя, – пояснює Павло Кравець, директор FSC Україна. – Це фундаментальна зміна правил гри для всіх, хто хоче торгувати з Європою. Для українського бізнесу EUDR може стати конкурентною перевагою. Наші виробники можуть підвищити довіру європейських партнерів та зміцнити свої позиції на ринку ЄС, демонструючи прозорість та простежуваність ланцюга постачання. Це може відбуватися вже зараз, незалежно від того, чи законодавці прислухаються до пропозицій Єврокомісії щодо відтермінування провадження EUDR чи ні».
Справді, 2 жовтня Європейська комісія оприлюднила пропозицію про додаткові 12 місяців для поетапного впровадження регламенту: великі та середні підприємства мають адаптувати свою документацію до 30 грудня 2025 року, а малі підприємства повністю виконати умови EUDR до 30 червня 2026 року.
Коли б це не сталося – у грудні чи за рік, але саме зараз український бізнес може зайняти належне місце в рамках Європейського Союзу і це все ще до формального набуття членства. «Завдяки сприяння реалізації цього регламенту тут в Україні, ми можемо показати, що український лісовий сектор стає невід’ємною частиною ринку ЄС», – продовжує Павло Кравець.
Реальна історія: як український бізнес адаптується
Від паніки до інновацій. Коли Вікторія Кучмук, менеджер зовнішньоекономічної діяльності великого українського деревообробного підприємства «Цунамі», вперше почула про нові вимоги EUDR, її охопила легка паніка. «Взагалі паніка при зустрічі з EUDR доволі зрозуміла, і вона була у всіх, навіть у тих, хто вже давно на ринку та експортують в Європейський Союз. Але, в принципі, якщо розібратися, то стрес можна зменшити одразу, якщо виконував вимоги EUTR (попереднього Регламенту Європейського Союзу щодо деревини). Якщо впроваджені усі системи, процедури, то в принципі великого там немає шоку і стресу. Єдине, що є моменти, які залежать не від нас чи від наших постачальників, а більше від держави».
Пройти тонкощі нового регламенту допоміг досвід сертифікації, зокрема, FSC Україна.
Таким чином компанія голосно заявляє, що вони думають не лише про заробляння, а, передусім, про раціональну заготівлю та використання деревини загалом.
Тим більше, у новому регламенті з’явилося нове означення «деградація лісу».
«Вимога недопущення деградації лісів стає ключовим викликом. Це змушує переосмислювати підходи до ведення лісового господарства, враховуючи необхідність підтримки продукування лісами екосистемних послуг та їх адаптації до зміни клімату», – пояснює Павло Кравець із FSC Україна.
І тут на перший план має вийти держава: за даними ДП «Ліси України» уже 93 філій підприємства мають статус FSC-сертифікованих. Але чи буде рішення законодавців дати доступ до геолокацій заготівлі деревини для виробників? Вони бідкаються також і через звітність та документацію. Реєстру лісорубних квитків недостатньо. А якщо у великого підприємства, що експортує в Європу, сотні постачальників сировини, то чи забезпечить держава прозорість походження продукції? Дискусії щодо EUDR та готовності України точаться все частіше і все гостріше.
«Щоб стати європейцем, треба працювати з європейцями. Ти привчаєшся до цієї європейської культури: як фінансової, так і сертифікаційної. І потім тобі всі новації легше долати, бо твій персонал не вперше бачить ці документи, стандарти, правила, дедлайни. Це все певний рівень знань, які є конкурентною перевагою і теж певним активом», – стверджує Юрій Дюг, голова правління ГО «Центр економічного кластерного розвитку».
Роль сертифікації у новій реальності
Павло Кравець, директор FSC Україна, бачить у EUDR не лише виклик, але й можливість для представників українського бізнесу стати першими, хто підтримуватиме та впроваджуватиме культуру сталого виробництва.
«FSC вже 30 років працює над стандартами відповідального лісогосподарювання», – пояснює він. «Тепер ці стандарти стають не просто перевагою, а необхідністю для виходу на ринок ЄС. Сертифікація FSC, хоч і є добровільною, надає суттєві переваги. Вона не лише підвищує прозорість та відповідальність бізнесу, але й сприяє його інтеграції до європейського та світового економічного простору», – підкреслює фахівець.
Які виклики стоять перед несертифікованими компаніями?
FSC пропонує комплексні рішення, які допомагають бізнесу відповідати вимогам EUDR:
1. Сертифікація ланцюга постачання, яка забезпечує простежуваність продукції та включає додаткову інформацію про походження продукції. Це дозволяє простежити шлях деревини від конкретної лісової ділянки до кінцевого споживача, забезпечуючи повну прозорість процесу.
2. FSC розробляє національну систему оцінки та мінімізації ризиків для України, яка враховує вимоги EUDR. Це централізований інструмент, що допоможе операторам та постачальникам ефективно зменшити ризики, пов’язані з нелегальною заготівлею деревини та деградацією лісів.
3. Хоча геолокаційні інструменти не є ключовим фокусом для українського бізнесу, FSC працює над інтеграцією геолокаційних даних у систему електронного обліку деревини. Це дозволить точно визначати походження продукції, що є важливим аспектом відповідності вимогам EUDR.
4. Впровадження блокчейн-рішення FSC Trace для своїх сертифікованих клієнтів. Ця технологія забезпечує незмінність та достовірність даних про походження та рух деревини по всьому ланцюгу постачання.
5. FSC підтримує цінності довкілля та допомагає уникати негативного впливу довкілля дотриманням вимог EUDR, оскільки вони забороняють перетворення природних лісів на плантації або нелісові види землекористування, за винятком дуже обмежених випадків. Це сприяє збереженню лісів та біорізноманіття.
«Варто розуміти, що добровільна сертифікація FSC не гарантує автоматичного дотримання усіх без винятку вимог EUDR», – підкреслює Павло Кравець. «Але завдяки оптимізації процесів, впровадження стандартів FSC призводить до покращення управлінських та виробничих процесів, знижує ризики потрапляння в ланцюга постачання сумнівної деревини, підвищує довіру та репутацію».
Важливо розуміти, що інтеграція України в європейський лісовий ринок – це не лише економічна доцільність, але й можливість для сталого розвитку усього лісового господарства. Адже присутність на ринку ЄС стимулює застосування кращих практик лісокористування та збереження лісів. Це шанс стати повноцінним бізнес-партнером загальноєвропейського простору, підвищити ефективність та конкурентоспроможність галузі.
Про значущість лісового сектору для економіки України свідчить той факт, що 6,3% усього експорту країни припадає на деревообробну промисловість. А попри війну, у 2022 році інвестиції лише в деревообробні та меблеві підприємства склали $245 млн.
І це не просто статистика, а реальні гроші, що залишаться в кишенях українських підприємців.
Погляд у майбутнє: нові можливості на горизонті
EUDR – це не кінець шляху, а його початок. Європейський Союз планує розширювати сферу дії регламенту, включаючи нові види продукції та посилюючи вимоги.
Слід усвідомлювати, що мова йде не стільки про технічні вимоги експорту продукції, скільки про системні рішення у боротьбі зі знелісненням і деградацією, які мають довгострокові цілі та завдання. Вони безпосередньо пов’язані з Зеленим курсом Європейського Союзу та виступають тригером у зміні засадничих принципів ведення лісового господарства, запровадження циркулярної економіки щодо ресурсів лісу, відповідального споживання та зрештою існування людини в гармонії з природою.
Попереду важка робота із налагодження ланцюга простежування деревини від лісової ділянки до полиці ритейлу та назад, використання даних космічних знімків для моніторингу лісового покриву, залучення громадськості до контролю, посилення правозастосування в напрямі наближеного до природи лісівництва. Зрештою, українці, як і пересічні громадяни Європейського Союзу, мають отримати можливість своїм гаманцем голосувати за товар, який не тільки унеможливлює знеліснення, але й примножує ліси в усьому світі.
«І держава не може стояти осторонь цього процесу. Мають створюватися сприятливі умови для роботи відповідального бізнесу, розбудовуватися механізми сприяння впровадженню Регламенту ЄС. Компанії, які адаптуються зараз, будуть на крок попереду в майбутньому», – прогнозує Павло Кравець.
