В Україні зміна клімату вже призвела до підвищення середньорічної температури, зростання тривалості й інтенсивності теплових хвиль, затяжних посух і подовження пожежонебезпечного періоду. Водночас повномасштабне російське вторгнення й інтенсивні бойові дії радикально вплинули на пожежні режими та їх просторово-часовий розподіл. Руйнування пожежної інфраструктури, замінування та забруднення територій вибухонебезпечними предметами (UXO) створюють нові бар’єри для ефективного керування пожежами. В таких умовах традиційні підходи є недостатніми та потребують удосконалення.
Одним із напрямів модернізації системи охорони лісів від пожеж є формування пожежостійких ландшафтів (fire resilient landscapes). Цей процес є складовою інтегрованого соціо-екологічного підходу та поєднує керування горючими матеріалами, просторове планування ландшафтів та активацію механізмів безпечного відновлення природних екосистем після пожеж. Концепція fire resilient landsapes вимагає сприйняття вогню як екологічного фактору (пожежозалежні екосистеми), так і соціального (традиційне використання вогню; інституційне використання – профілактичні та контрольовані пали). Одночасно із мінімізацією втрат завдяки стратегічному плануванню, ця концепція може бути основою для управління пожежними ризиками в умовах кліматичних змін і воєнної трансформації ландшафтів. Відсутність або послаблення превентивної складової в системі керування пожежами призводить до катастрофічних наслідків. У лісах, забруднених UXO, неможливо безпечно проводити профілактичні заходи або операції з гасіння пожеж. Через це на залишених або недоступних територіях накопичуються рослинні горючі матеріали. За сприятливих погодних умов надмірне нагромадження біомаси призводить до пожеж високої інтенсивності, які швидко виходять із-під контролю й переходять у верхові. Дим від горіння суттєво погіршує якість повітря й може спричиняти масштабний негативний вплив на здоров’я населення.
Цьогоріч завідувач сектору екології лісу УкрНДІЛГА Сергій Сидоренко долучився до менторської програми курсу «Integrated Fire Management» Вагенінгенського університету (Нідерланди). Він провів дві гостьові лекції: про вплив війни на зміну пожежних режимів в Україні та щодо проблеми транскордонних пожеж у світі. Під час менторського супроводу проєкту зі створення пожежостійких ландшафтів особливий акцент здійснювався на необхідності комунікації між різними групами населення та зацікавленими сторонами — лісогосподарськими установами, органами влади, місцевими громадами тощо. Інтегроване управління пожежами неможливе без адресної, диференційованої роботи з людьми, адже саме через точний таргетинг і зрозумілу мову можна перетворити знання про пожежні ризики на практичні дії й очікувати на підтримку цих дій із боку громад. Тож студенти згаданого курсу розробили концепцію цільової комунікації для населення, яке проживає в районах із підвищеним ризиком пожеж і на територіях, забруднених вибухонебезпечними предметами (UXO), адаптувавши контент до конкретної аудиторії. Інформаційні матеріали базувалися на результатах досліджень впливу війни на зміну пожежних режимів в Україні (проєкт за підтримки MSCA4Ukraine) та на рекомендаціях УкрНДІЛГА щодо управління лісовими пожежами на замінованих і забруднених UXO територіях (Рекомендації щодо оцінки пірогенного пошкодження та підвищення стійкості лісів до пожеж у рівнинній частині України, 2024).
Студентський проєкт поєднував теми пожежної безпеки та створення захисних зон шляхом керування горючими матеріалами. Його концепція ґрунтувалася на розумінні того, що сучасні пожежні ризики формуються під впливом як зміни клімату, так і прямих й опосередкованих наслідків воєнних дій — збільшення кількості джерел займання, порушенні системи протипожежної профілактики та неможливості вчасної ліквідації пожеж у лісах через мінну небезпеку та загрозу обстрілів, руйнування інфраструктури, а також значну кількість залишених без догляду сільськогосподарських земель. Акцент було зроблено й на використанні нових для України технологій й підходів щодо застосування профілактичнинх і контрольованих палів у поєднанні з роботизованими системами й традиційними лісівничими методами (наприклад UXO toolbox). Також проєкт продемонстрував, що ефективне комплексне управління пожежами вимагає наявності не лише технічних інструментів, але й стратегічної, цілеспрямованої міжсекторальної комунікації (ДСНС і лісовий сектор України), здатної трансформувати інституційні знання про ризики в конкретні превентивні дії.
Менторська програма Вагенінгенського університету є прикладом ефективності міждисциплінарного освітнього формату, в якому поєднуються передова наука та практика. Ця програма також сприяє трансферу знань, посиленню зв’язків із академічною спільнотою в Європейському Союзі та формуванню сучасної культури управління пожежними ризиками, орієнтованої на довгострокову безпеку громад.
Сектор екології лісу,
