Вчора в Житомирі відбувся організований ДП «Ліси України» форум, присвячений темі використання лісових ресурсів. Серед учасників – представники Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, екологічного та економічного Комітетів Верховної Ради України, Екологічної прокуратури, Державного агентства лісових ресурсів України, керівники регіонів та представники деревообробного бізнесу. Захід транслювався на фейсбук-сторінці ДП “Ліси України”, спостерігати за дискусією мали можливість як учасники ринку, так і представники громадських організації, журналісти, екологи.
Учасники заходу відзначили суттєвий прогрес у розвитку лісової галузі, який відбувся завдяки реформуванню.
За словами заступника міністра Міндовкілля Сергія Власенко, реформа відбулася в два етапи – укрупнення лісгоспів і створення єдиного державного підприємства «Ліси України». І сьогодні під час війни галузь працює і демонструє високі економічні показники. Продаж деревини, зазначив Сергій Власенко, здійснюється на конкурентних засадах, немає маніпуляцій. Прибрано власну лісгоспну переробку, яка існувала за рахунок пільг.
Начальник Житомирська ОДА Віталій Бунечко заявив, що ліси Житомирщини вдалося нарешті захистити від масштабних пожеж, які охопили регіон у 2020 році. Сотні мільйонів гривень інвестовано в протипожежну програму, рекреацію. Лісову галузь вдалося зробити ефективною, запровадити чесні та прозорі правила гри. Жоден інвестор за цей час не пішов з області.
Голова Комітету ВРУ з екологічної політики Олег Бондаренко вважає, що «лісова галузь в 2019 році і сьогодні – це різні галузі». «Хочу дійсно віддати належне керівництву ДАРЛУ та ДП «Ліси України», завдяки яким відбулися великі зміни. Значно скорочені обсяги незаконних вирубок. Галузь стала більш прозорою, більш передбачуваною, почала рухатися у напрямі наближеного до природи лісівництва», – заявив Олег Бондаренко.
Начальник Миколаївської обласної державної адміністрації Віталій Кім акцентував увагу на масштабній програмі відновлення лісів Півдня, яку реалізує ДП «Ліси України». «За ці роки ситуація змінилася. Збільшилася зарплата у працівників лісових господарств. Площа лісів, які створені у області, виросла у 18 разів. Зменшилася кількість пожеж. З’являється довіра до роботи лісівників, тому ми лише підтримуємо реформу», – зазначив Віталій Кім.
Галузь змінилася кардинально завдяки цифровізації та прозорості, заявив начальник Львівської обласної державної адміністрації Максим Козицький. «Лісорубний квиток, сертифікат про походження. Ми значно просунулися за ці роки. Співпраця з лісівниками налагоджена. Великий крок вперед – реалізація деревини через біржу. Прозорість– це те, що виводить галузь із тіні», – пояснив Максим Козицький.
Начальник Запорізької обласної державної адміністрації Запорізької ОВА Іван Федоров відзначив, що ДП «Ліси України» успішно виконує надважливі соціальні та безпекові функції, серед яких постачання деревини для будівництва фортифікацій. «ДП “Ліси України” – це наш надійний партнер», – заявив Іван Федоров.
За словами начальника Донецької обласної державної адміністрації Вадим Філашкіна, завдяки співпраці з ДАРЛУ та ДП «Ліси України» отримано та передано силам оборони понад 100 тис. кубів лісоматеріалів.
Голова ДАРЛУ Віктор Смаль звернув увагу на те, що до реформи рентабельність знаходилась на рівні 1,5%, а сьогодні – на порядок вище. Крім того, завдяки електронним лісорубним квиткам та іншим цифровим інструментам в лісовій сфері створена найбільш цифровізована дозвільна системи в Україні.
«Ми як бізнес позитивно оцінюємо зміни у лісовому господарстві. В 2019-2020 роках ринок деревини був відсутній. Все розподілялося в ручному режимі. За командою могли не дати ліс. Колишні лісгоспи були розсадниками корупції. Тіньоваий кеш у великих масштабах. Тепер ми купуємо ресурс на біржових торгах. Граємо за ринковими правилами без необхідності з кимось про щось домовлятися», – заявив Олександр Місюра, співвласник волинського переробного підприємства ТОВ “Верба ВВ”.
«Останнім часом терміни, обсяги та якість товару, який постачається ДП «Ліси України», повністю відповідає зазначеному у договорах. Є вільна конкуренція, ніхто не каже, що йому обмежили доступ, надали чи не надали перевагу», – сказав голова наглядової ради ТОВ «Одек» Вадим Шемонаєв.
Одноголосно всі зійшлися на тому, що питань до прозорості та доступу деревини немає.
За три роки команді, які реалізувала реформу, насправді вдалося дуже багато. Проте на третій рік реформи перед лісової галуззю стоять нові виклики. Після тривалого періоду низького попиту переробний бізнес почав більш активно вибирати сировину на аукціонах. Якщо в середньому на основних квартальних торгах 2023-2024 року викупалося до 60% виставленої на торги продукції, на торгах 2025 году відсоток реалізації зріс до 90% і вище.
«Ми зацікавлені не лише у тому, щоб в Україні були захищені і здорові ліси, а лісові господарства стабільно розвивалися і наповнювали бюджет. Ми зацікавлені у тому, щоб українська деревобробка працювала, створювала робочі місця, збільшувала експортну виручку. Тому готові збільшити обсяг заготівлі і відповідно пропозиції деревини на ринку на 30% до 18 млн м3», – заявив генеральний директор ДП «Ліси України» Юрій Болоховець.
Зі свого боку ДП «Ліси України» вже реалізує програму будівництва лісових доріг, заплановані інвестиції у нову техніку для механізованої заготівлі. Проте значний обсяг лісоматеріалів втрачається внаслідок абсолютно непотрібних обмежень, які накладає процедура оцінки впливу на довкілля у випадку проведення санітарних рубок. Потрібне спрощення процесу затвердження лісовпорядкування, вирішення питанням нерозподілених лісів, завдяки яким до системи лісового господарства можна долучити плюс 400 тис. га лісових угідь. Якщо бізнес дійсно зацікавлений у збільшенні пропозиції сировини, він має активно включатися в обговорення цих кроків, а не займати лише позицію спостерігача.
За підсумками форуму деревообробники та лісівники досягли домовленості про продовженні діалогу. Ухвалення Верховною Радою закононопроєкту «Про ринок деревини» вже вирішить частину проблем, які обмежують розвиток деревообробки. Водночас залишається питання удосконалення зарегульованої нормативної бази та нічийних лісів, по яким необхідна консолідація зусиль бізнесу, лісівників, місцевого самоврядування.
