Сьогодні надзвичайно актуальною є проблема біологічних інвазій і розширення ареалів фітофагів на території України. Значну загрозу становлять види, що потрапляють у нові регіони разом із рослинами-живителями, де часто набувають статусу небезпечних шкідників. У зв’язку з цим українські дослідники активізували вивчення галових кліщів-фітофагів. «Чужинці» масово пошкоджують листя, гілки, плоди й стовбури дерев, знижуючи їхню товарність і продуктивність.
Волоський горіх (Juglans regia L.) – стратегічно важлива плодова порода широкого спектра використання. В Україну його було інтродуковано майже дві тисячі років тому. Нині цей вид культивується не лише як плодова рослина, а й як декоративна культура в озелененні парків і міських насаджень. Він швидко росте, створює густу тінь, очищує повітря, поглинає пил і має бактерицидні властивості.
Найбільш розповсюдженими шкідниками горіха є два види вузькоспеціалізованих галових кліщів-фітофагів родини Eriophyidae: горіховий повстяний кліщ (Aceria erinea (Nalepa, 1891)) і бородавчастий горіховий кліщ (Aceria tristriata Nalepa, 1890).
Природний ареал горіхового повстяного кліща охоплює Південну, Південно-Східну та Центральну Європу, Малу Азію, Північну й Південну Америку, Австралію та Нову Зеландію. В Україні цей вид вперше було виявлено в 1980–1990-х роках; він пошкоджує переважно зелені насадження. Поява ж бородавчастого горіхового кліща, ареал якого — Південна й Центральна Європа та Мала і Центральна Азія, фіксується з 2010 року. За останні 5 років галові кліщі значно поширилися територією України, а їхній вплив на рослину-живителя набув значних масштабів. Це проявляється в масовому ураженні листкового апарату, зниженні інтенсивності фотосинтезу, передчасному опаданні листя та, як наслідок, ослабленні рослин і втраті врожаю. Зимують кліщі в основі бруньок і в тріщинах кори стовбурів та гілок. Поширюються із садивним матеріалом, вітром і разом із транспортом.
Галові кліщі мають червоподібну форму та дуже дрібні розміри (0,1–0,3 мм). Розвинені у них лише дві передні пари ніг, тоді як задні дві пари редуковані. Ротовий апарат колюче-сисного типу; за його допомогою кліщі висмоктують клітинний сік із бруньок, листя та молодих пагонів. Кліщі локалізуються переважно на нижньому боці листка. Речовини, що містяться в їхній слині, стимулюють поділ і ріст клітин, що призводить до формування повстистих утворень.
Повстяний кліщ на верхньому боці листка спричиняє утворення випуклостей розміром із квасолину, під якими з нижнього боку листка формується впадина із вкритими білою повстю стінками. Цей вид кліщів часто трапляється на деревах у парках, тому суттєво знижує їх декоративність.
Бородавчастий кліщ спричиняє утворення характерних дрібних вузликових галів на обох боках листка. Також часто з’являється в міських насадженнях й негативно впливає на декоративні властивості рослин.
Утворення галів та ереніумів (повстистих волосків) на листках і плодах є реакцією волоського горіха на травні ферменти кліщів, які індукують формування пухлиноподібних структур у тканинах рослини. Саме ці утворення забезпечують фітофагам можливість живитися та розмножуватися.
Кліщі заселяють дерева однаковою мірою незалежно від їхнього віку. Доведено зниження маси горіхів у шкаралупі залежно від ступеня пошкодження рослин. Суттєве зменшення маси плодів спостерігається за ураження листків на рівні 41–60% і більше. Окрім прямих втрат урожаю, галові кліщі спричиняють передчасний листопад і зниження декоративності рослин, особливо за посушливих погодних умов.
Наразі в Україні появу галових кліщів реєструють в усіх природних зонах, що пов’язано з постійним поширенням горіха. Рівень пошкодження окремих дерев може бути досить високим, що значно знижує їхню декоративність у зелених насадженнях. Своєчасний моніторинг і подальше вивчення цих шкідників є важливими для збереження цінних властивостей і врожайності волоського горіха.
Відділ ентомології, фітопатології та фізіології,
