Українська Асоціація Меблевиків продовжує розповідати у своєму проєкті “УАМ в обличчях” про те, як працюють українські меблеві компанії в умовах війни.
Нова розповідь – про луцьку компанію “MARKSON”. Що довелося змінювати в компанії, аби пристосуватися до роботи в нинішніх важких умовах, спричинених війною, й продовжувати задовольняти потреби клієнтів не гірше, ніж це робилося до повномасштабного вторгнення, УАМ розповів директор компанії “MARKSON” Олександр Гаврилюк. Переповідаємо основне.
За словами керівника компанії, “MARKSON” після початку повномасштабного вторгнення довелося змінити частину постачальників матеріалів і комплектуючих, зокрема фанери, оскільки багато її на український ринок завозилося з Білорусі.
“Звісно, з початком війни імпорт її припинився, що на певний період спричинило в країні дефіцит, але досить швидко було знайдено інших постачальників”, – сказав Олександр Гаврилюк у інтерв’ю УАМ.
Зазнала компанія “MARKSON” і кадрових змін: мобілізованих працівників замінили новонайняті, зокрема, допризовна молодь.
“Коли почалися перебої з електроенергією, довелося змінювати планування й організацію виробництва, у результаті воно стало гнучкішим, що пішло загалом на користь справі”, – зазначив Олександр Гаврилюк.
Коли почалися періодичні вимкнення електрики, компанія придбала автономні генератори для підстрахування. Також є намір у найближчому майбутньому встановити сонячні панелі.
Як і багато українських меблевих компаній, “MARKSON” експортує свою продукцію.
“Відмінність від колег-меблярів лише у тому, що експортуємо поки що не меблі, а модульні будинки, бо маємо ще й такий напрям деревообробки, – розповів Олександр Гаврилюк. – З меблями складніше в тому сенсі, що, аби повною мірою виконувати зобов’язання перед приватними клієнтами, потрібно посилати працівника для виконання замірів, а коли меблі будуть готові, – бригаду монтажників, а з цим нині, як ви розумієте, у нас проблема”.
