Нещодавно НАЗК оприлюднило дослідження, де серед основних ризиків лісової галузі вказуються санітарні рубки. Ще декілька років тому процедуру призначення санітарних рубок і насправді було складно назвати прозорою. Працівники лісгоспу самі приймали рішення про їх проведення, дозволи (лісорубні квитки) оформлювались у паперовому вигляді.
Але сьогодні все змінилось, процедура стало прозорою та диджиталізованою. Санітарні рубки як і на рубки головного користування вимагають електронного лісорубного квитка. Крім того, постанова Кабміну № 1239 від 25 жовтня вимагає від лісокористувачів утворювати спеціальні комісії, до складу таких комісій включаються представники власника лісів та/або постійного лісокористувача, територіального органу Держлісагентства, державної лісовпорядної організації, державних спеціалізованих лісозахисних підприємств, за згодою представники органу місцевого самоврядування, на території якого зростають насадження, та громадськості. Без них не отримати дозволу на проведення будь-яких рубок, що не передбачені матеріалами лісовпорядкуванням (освітлення, прочищення, проріджування, прохідні та санітарні рубки). В комісії обов’язково мають бути включені лісопатологи державних спеціалізованих лісозахисних підприємств.
Ми поспілкувались з представниками ДСЛП “Київлісозахист”, щоб з’ясувати наскільки нова вимога збільшила прозорість та коректність відводу ділянок у санітарну рубку.
– Як ви оцінюєте новацію з комісіями?
– Зміни внесені постановою Кабміну № 1239 від 25 жовтня 2024 року до Правил поліпшення якісного складу лісів, проведення інших рубок та робіт, пов’язаних і не пов’язаних із веденням лісового господарства, однозначно збільшили прозорість процесу. Скорочується простір для зловживань з боку лісівників. Крім того, це можливість більш оперативно проводити заходи з поліпшення якості лісів та їх оздоровлення не чекаючи проведення чергового безперевного лісовопрядкування.
– Але ще до формування комісії ДП «Ліси України» замовляє у вас обстеження проблемних ділянок?
– Так, це так звані спеціальні обстеження. Наприклад, лісівники не знають або не можуть визначити від чого всихає насадження. Викликають наших спеціалістів. Після лісопатологічного обстеження ми даємо рекомендації – визначаємо вид заходу з поліпшення санітарного стану лісів, який саме вид санітарної рубки необхідно провести.
Далі лісокористувач проводить відводи. Якщо це суцільно-санітарні рубки, то господарство обов’язково залучає лісопатолога, який закладає пробні площі.
Після завершення відводу лісокористувач скликає комісію. Процедура однакова як для ДП «Ліси України», так і для комунальних, військових, або приватних лісокористувачів.
– Як швидко збирається комісія?
– Сьогодні нам надійшла заявка, завтра група спільно з іншими членами комісії виїжджає на обстеження. Ми зацікавлені в оперативності. Особливо коли є сприятливі погодні умови, є вільні фахівці.За цей рік по ДП “Ліси України” ми повністю закрили 14 заявок і видали відповідні акти лісопатологінчого обстеження. 6 заявок зараз опрацьовуємо. Ще 10 виїздів плануємо найближчими днями. Ми працюємо в межах 6 областей. Люди зараз у відрядженнях, всі активно працюють.
– Хто входить в комісію?
– Комісія – це спеціаліст-таксатор ВО «Укрдержліспроект», наші спеціалісти лісопатологи, представники територіального органу Держлісагентства, представники лісокористувачів (лісничий, помічник лісничого, представник з охорони і захисту лісу), а у випадку погодження суцільно-санітарних рубок і представники органів місцевого самоврядування та громадськості.
– Комісія перевіряє також правильність відводу?
– Так, якщо говоримо за суцільно-санітарні рубки, ми приїжджаємо на ділянки, які вже відведені. Це робить лісокористувач. Ми лише підтверджуємо, правильно чи не правильно виконаний відвід. Комісія проводить вибіркову таксацію. Визначають запас деревини, яка потребує видалення. Всі наші спеціалісти забезпечені висотоміром і повнотоміром. Використовуємо мірні вилки та мірні стрічки.
Обов’язково вказуємо конкретну причину тип всихання (верхівковий, окоренковий, стовбуровий, одночасний, локальний) тих чи інших дерев. Заселення стовбуровими шкідниками визначають на палетках певного розміру (найчастіше 25×25 см) щільності поселень на певній ділянці стовбура (із грубою, перехідною чи тонкою корою), щільності шлюбних камер, маточних і личинкових ходів. За зовнішніми ознаками визначаються переважаючі шкідники та хвороби, якими вражене те чи інше насадження в цілому в межах виділу.
В подальшому складаємо акт лісопатологічного обстеження. Представники всіх (!) структур розписуються в актах обстеження. Після підписання акту робота вважається завершеною і відповідно документ надається лісокористувачу.
– За яких умов комісія не погоджує проведення санітарних рубок або рубок догляду?
– Якщо лісокористувач недобросовісно віднісся і відвів здорові дерева, то ми відмовляємо в складанні акту поки лісокористувач не виправить помилку. Потім виїжджаємо повторно переконатись, що ситуація виправлена.
– А як громадськість може проконтролювати ці процеси?
– Усі ці документи, про які ми говоримо, вони викладаються на сайті міжрегіонального управління ДАРЛУ. Будь хто може подивитися у якому надлісництві будуть здійснюватись такі заходи. Ми не проти того, щоб до роботи комісії долучались громадські активісти, екологи. Ми заключили ряд меморандумів щодо співпраці з громадськими організаціями і залучаємо їх до такої роботи.
– Як і ДП «Ліси України» ви підпорядковані Держлісагентству, ви не вбачаєте в цьому конфлікт інтересів?
– Конфлікту інтересів бути не може, бо наша робота регулюється Санітарними правилами в лісах України та іншої нормативною базою, яку затверджує Кабмін. Якщо ми підпорядковувались іншому відомству, або навіть були приватною структурою, це б нічого принципово не змінило.
– Чи відповідатимуть члени комісії, якщо санітарна рубка буде проведена з порушенням?
– Якщо бригада заготівельників зрубає не ті дерева, які відведені, це відповідальність заготівельника. І результати комісійних обстежень як раз допоможуть безпеці ДП «Ліси України», або Екологічній інспекції це виявити. Можуть і члени комісії чогось не побачити? Можуть, бо це люди. Але ж вони всі представляють різні структури і ставлять під актом власні підписи, несуть персональні відповідальність. Тому свідомо закривати очі на порушення ніхто не буде.
Пресслужба ДП «Ліси України»
