Напередодні Міжнародного дня лісів, 20 березня 2026 року, громадська організація «Лісові ініціативи та суспільство» провела вебінар «Як ліс впливає на економічний розвиток громад?», під час якого провідні експерти галузі, представники державної влади та бізнесу проаналізували потенціал лісових ресурсів для посилення фінансової спроможності громад. Головний акцент заходу було зроблено на переході від простої заготівлі деревини до створення продуктів із високою доданою вартістю та залучення громад до управління лісами.
Дмитро Карабчук, виконавчий директор ГО «Лісові ініціативи і суспільство», нагадав про значення та важливість Міжнародного дня лісів, запровадженого Генеральною Асамблеєю ООН у 2012 році:
«Цього року темою Міжнародного дня лісів було визначено «Ліс і економіка», щоб відзначити важливу роль лісів, яка виходить далеко за межі лише доходів від виробництва продукції з деревини. Ліс – це не тільки відновлювана сировина; це й інші види ресурсів, зокрема харчова продукція, недеревна продукція (лікарські рослини, гриби, ягоди), а також розвиток екотуризму та величезний вплив на водні ресурси.. Наша мета сьогодні – обговорити, як ліс безпосередньо впливає на економічний розвиток громад, та наголосити на важливості переходу від первинної обробки до виробництва продукції з високою доданою вартістю».
Олег Сторчоус, адвокат, експерт із лісового права, у своїй доповіді зосередився на правових бар’єрах, що заважають громадам отримувати належний дохід від лісу. Він зазначив, що чинна система оподаткування (орендна плата та земельний податок) є застарілою: ставка земельного податку у розмірі 38 грн/га (0,1% від НГО ріллі) не виправдовує очікувань громад. Експерт підкреслив проблему монополізації прибутків ДП «Ліси України» на фоні руйнування місцевих доріг лісовозами без належної компенсації. Серед пропозицій було продемонстровано досвід Туреччини та Румунії щодо пільгового забезпечення громад деревиною та стимулювання лісових кооперативів.
Ігор Витвицький, начальник Відділу лісового господарства Державного агентства лісових ресурсів України, навів цифри фінансового внеску галузі: у 2025 році підприємства Держлісагентства сплатили 14,378 млрд грн податків, зборів та обов’язкових платежів, що на 86% більше порівняно з 2024 роком, з них до місцевих бюджетів направлено 2 мільярди 597 мільйонів гривень, або 18%. Ці кошти, за словами спікера, використовуються громадами для реалізації важливих соціально-економічних проєктів, як-от будівництво та ремонт доріг, розвиток медичної та освітньої інфраструктури, а також модернізація комунального господарства. Спікер наголосив на важливості цифровізації (електронний облік деревини, е-лісорубні квитки) та розповів про міжнародну співпрацю з Фінляндією та країнами Балтії для прозорого управління ресурсами.
Про роль сертифікації як інструменту балансу екологічних, економічних та соціальних інтересів розповіла Оксана Павліщук, консультантка FSC Україна. Стандарт FSC зобов’язує лісгоспи підтримувати добробут громад, систематично інформувати, залучати до планування господарської діяльності та вирішення спорів. Окремий розділ стандарту повністю присвячений взаємодії з місцевими громадами та спрямований на підтримку й підвищення їхнього соціально-економічного добробуту. Спікерка наголосила, що добробут громади – це не лише прямі надходження до бюджету, а й якісне довкілля, умови для розвитку бізнесу, зайнятість, соціальна інфраструктура та відчуття безпеки. Для ефективного впливу сертифікації на життя територій необхідне також проактивна позиція самих громад у питаннях взаємодії:
«Поліпшення добробуту місцевих громад з урахуванням пріоритетів FSC сертифікації – це передусім про довготермінові ефекти для всіх сторін. Ця взаємодія має бути взаємовигідною як для утримувачів сертифікатів, так і для місцевих громад у пошуку того балансу екологічних, економічних та соціальних інтересів щодо лісів».
За словами Юрія Дюга, керівника економічної платформи Wood Industry UA Федерації роботодавців України, головним драйвером громад є деревообробка. Спікер розповів про роль деревообробної та меблевої галузі в економічному розвитку українських громад. Галузь генерує приблизно 30 млрд грн податків та забезпечує роботою не менше 120 тисяч людей. Юрій Дюг підкреслив «бум» на будівництво каркасних дерев’яних будинків, що дозволяє зводити, зокрема соціальну інфраструктуру (садочки, школи) за лічені місяці:
«Для багатьох сільських і гірських громад Карпат, Полісся, Поділля деревообробка – це не просто галузь, а основа економіки: робочі місця, ПДФО та ЄСВ у місцеві бюджети, розвиток суміжних бізнесів. Нові виробництва – меблеві фабрики, заводи CLT, каркасного будівництва – створюють від 300 до 800 робочих місць, а кожна гривня доданої вартості генерує до 2,5 грн в економіці громади».
Алла Оборська, виконавча директорка Асоціації «Національна система лісової сертифікації», презентувала можливості PEFC-сертифікації для дрібних власників лісів та муніципальних підприємств, наголошуючи на потенціалі сертифікації екосистемних послуг та вуглецевих проєктів. Адже система дозволяє сертифікувати не лише лісові масиви, а й насадження на сільськогосподарських землях громад, а також монетизувати екосистемні послуги лісу. Вона підкреслила, що система PEFC є найбільшою у світі за площею сертифікованих лісів і відрізняється особливою увагою до дрібних лісових господарств, приватних, комунальних та муніципальних лісів. Спікерка відзначила потенціал сертифікації для дерев’яного будинкобудування (зокрема для житла переміщених осіб), що дозволяє громадам залучати інвестиції, розвивати місцевий сектор та використовувати вуглецеві кредити.
Під час дискусії учасники звернули увагу на низку гострих проблем, серед яких:
- Податковий дисбаланс: слухачі звернули увагу на те, що у 2025 році надходження до держбюджету зросли вдвічі, тоді як частка до місцевих громад не змінилася.
- Земельні колізії: несформованість земельних ділянок як об’єктів права може дозволяти деяким лісокористувачам уникати сплати земельного податку, що позбавляє громади значних коштів.
- Сировинний дефіцит: обговорювали суперечність між планами нарощування експорту та реальним браком деревини для національних виробників продукції.
Відтак учасники вебінару зійшлися на думці, що майбутнє лісових громад – у зміні законодавства, яке враховує вимоги сьогодення, глибокій переробці деревини на місцях, розвитку екотуризму та активному використанні механізмів сертифікації для захисту своїх прав.
Джерело: ГО «ЛIiC»
