У Житомирі відбувся форум «Лісові ресурси: сучасні виклики та перспективи», де із представниками деревообробного бізнесу лісівники обговорили ключові питання для ефективної взаємодії підприємців та держави, повідомляє Держлісагентство.
Згідно інформації Держлісагентства, участь у форумі взяли представники найбільших деревообробних підприємств та асоціацій України, керівництва Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, народних депутатів Верховної Ради України, спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора, начальників Донецької, Львівської, Житомирської, Миколаївської та Рівненської обласних військових адміністрацій, однієї з найбільших природоохоронних організацій WWF-Україна, а також експертів у сфері лісового господарства, біржових торгів і сертифікації.
Під час заходу учасники обговорили актуальні питання ринку деревини, перспективи розвитку деревообробного сектору та лісової галузі, а також шляхи пошуку балансу між економічною та екологічною складовою.
Як повідомили у Держлісагентстві, голова Держлісагентства Віктор Смаль вкотре наголосив, що завдяки реформі лісової галузі лісівники забезпечили рівний та прозорий доступ до ресурсу, ринкові ціни та чіткі і зрозумілі правила гри для усіх учасників. Те, що було зроблено у лісовій галузі за останні 2-3 роки, не робилося десятиліттями. Навіть в умовах війни та обмеженого ведення лісового господарства, галузь, яка була дотаційною, сьогодні генерує мільярдні прибутки.
Одним із найгостріших питань порядку денного є питання обмеження заготівлі деревини та ресурсний потенціал лісової галузі.
За інформацією Держлісагентства, нині лісівники господарюють на 83% площі лісів від тієї, на якій провадили господарську діяльність до війни. Це суттєво вплинуло на обсяги заготівлі. Окрім того, надмірна зарегульованість законодавства щодо окремих видів рубок та ОВД, великий відсоток ПЗФ та відсутність матеріалів лісовпорядкування в окремих регіонах призводить до суттєвого заниження використання ресурсів. Але збільшити обсяги заготівлі – реально. Як кажуть у Держлісагентстві, це можна зробити за рахунок наступного:
- в Україні є 400 тис. га ненаданих у користування лісів. Це стиглі, сформовані, готові до господарювання насадження, які слід передати до державних лісокористувачів;
- перехід до природного лісівництва. Досвід європейських країн свідчить, що щорічний приріст деревини при вибіркових методах заготівлі (рубках переформатування) збільшується щонайменше вдвічі. А за попередніми прогнозами Держлісагентства, приріст на 1 га насаджень від 4 м.куб за рахунок цих рубок може збільшитися до 12 м.куб.
У Держлісагентстві запевняють, що роблять впевнені кроки до європейських і світових систем господарювання, зокрема, йдеться про заборону суцільних рубок головного користування у Карпатах, наближене до природи лісівництво та врегулювання рубок повʼязаних і не повʼязаних з веденням лісового господарства.
Також у відомстві кажуть, що Україна завдяки діючим цифровим інструментам (е-лісорубний квиток, е-сертифікат, фотофіксація деревини) є однією із найбільш підготовлених країн Європи до впровадження Регламенту ЄС щодо боротьби зі знелісненням (EUDR), відповідно до якого однією з ключових вимог для експорту деревини до ЄС із 2026 року буде доведення її легального походження. У Держлісагентстві наголошуть, що чекають фіналізації вимог від ЄС, які саме дані необхідно включити до інструментів прослідковуваності, адже всі вони в Україні вже збираються цифровими системами.
Під час форуму, за інформацією Держлісагентства, Віктор Смаль акцентував увагу на тому, що компанії, які постачатимуть с/г продукцію на європейський ринок, повинні будуть також довести, що їхня продукція не спричинила знеліснення або деградацію лісів. Отже, коли йдеться про самозалісені ділянки України, про бізнес і про EUDR, важливо зрозуміти, що соя чи кукурудза, чи пшениця, вирощені на землях, де відповідно до супутникових знімків кілька років тому ріс ліс, не будуть прийняті в ЄС.
Окрім того, під час зустрічі також йшлося про ціноутворення, FSC сертифікацію, поточний стан інвентаризації лісів та процес погодження матеріалів лісовпорядкування, впровадження річних контрактів. За результатом жвавої дискусії між усіма учасниками заходу вдалося напрацювати дорожню карту щодо подальших спільних кроків, зокрема щодо залучення додаткових ресурсів.
