Державне агентство лісових ресурсів України продовжує працювати над впровадженням підходів наближеного до природи лісівництва в систему ведення лісового господарства України. Варто згадати хоча б виробничу нараду у Держлісагентстві з керівництвом ВО «Укрдержліспроект» та лісовпорядних експедицій, де головною темою було напрацювання дорожньої карти проведення комплексу заходів та проєктування робіт з урахуванням переходу до наближеного до природи лісівництва до 2027 року.
Враховуючи все більшу зацікавленість цим способом лісогосподарювання та практикою його впровадження, пропонуємо дізнатися більше про наближене до природи лісівництво із доповіді професора кафедри лісівництва НЛТУ України Василя Лавного під час березневого семінару з обговорення глосарію термінів, визначень та перекладів актів лісового законодавства ЄС у рамках робіт щодо адаптації лісового законодавства України до законодавства Європейського Союзу в межах проєкту «Інклюзивне, конкурентоспроможне та стале функціонування і розвиток ланцюгів доданої вартості у сільському, рибному та лісовому господарстві», який реалізує Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Багаті туристи змінили систему ведення лісогосподарювання
За словами науковця, колискою наближеного до природи лісівництва є Німеччина і Швейцарія, де цей спосіб лісогосподарювання зародився ще в Середньовіччі у приватних лісах. Що цікаво, досвід ведення наближеного до природи лісогосподарювання передають батьки своїм дітям та онукам, і при цьому вони не мають університетської освіти, але дуже добре вміють господарювати в своїх лісах.
Зокрема, як розповів Василь Лавний, система вибіркових рубок головного користування Плентервальд (напрям наближеного до природи лісівництва) зародилася в кінці XIX століття в землі Баден-Вюртемберг на південному заході Німеччини із початком розвитку туризму, коли багатим рекреантам не подобався монотонний одновіковий ліс переважно з ялини, яка тоді була дуже популярною, і лісівники були змушені на вимогу місцевої влади формувати змішані різновікові деревостани, які збереглися до сьогодні.
За словами науковця, вибіркову систему лісогосподарювання можна застосовувати в деревостанах всіх деревних видів. У листяних лісах вона називається Дауервальд, а в лісах із тіньовитривалих порід – Плентервальд, але спосіб та принцип господарювання є одним і тим самим: формування мішаного різновікового та багатоярусного деревостану. Як заначив Василь Лавний, у Німеччині вибіркову систему лісогосподарювання застосовують і в лісах із світлолюбних деревних видів, зокрема, дубових і соснових.
Таксація і лісовпорядкування в Німеччині проводиться один раз на 10 років. При цьому складається проєкт організації та розвитку лісового господарства в державних, комунальних і приватних лісах. Лісовпорядкування проводять ділянковим методом, а таксатор радиться з власником та враховує його думку щодо інтенсивності і повторюваності рубки на конкретній ділянці.
Характерні риси та переваги наближеного до природи лісівництва
Під час своєї доповіді професор Лавний розповів, що характерними рисами наближеного до природи лісівництва є формування мішаних різновікових деревостанів. Це дає змогу зменшити можливі ризики в майбутньому від змін клімату чи ситуації на ринку (наприклад, внаслідок періодичних коливань цін на деревину різних порід). Власник лісу сам вирішує, що йому вигідніше продати конкретного року: деревину бука, ялини, ялиці чи дуба. Таким чином забезпечується його гнучкість на ринку.
Також при застосуванні наближеного до природи лісівництва підвищується біологічна стійкість деревостанів, тому що вже з молодого віку дерева формують добре розвинені крони, а під час кожної рубки видаляються хворі і пошкоджені дерева.
При цьому способі лісогосподарювання лісівники використовують місцеві деревні види відповідно до певного типу лісу. На ділянці постійно забезпечується природне поновлення деревних видів, а лісівники застосовують лише вибіркову систему рубок головного користування, що дає їм змогу вирощувати і отримувати великомірні сортименти високої якості.
Водночас підтримується і природна родючість ґрунтів без застосування мінеральних добрив. Також є можливість застосування екологічних способів заготівлі деревини завдяки використанню сучасних природозберігаючих машин та технологій. Але, як зазначив Василь Лавний, для цього потрібна густа мережа трелювальних волоків і лісових доріг (для порівняння, за словами професора, в Німеччині густота лісових доріг становить 30-40 км на 1000 га, а в Україні – 6 км лісових доріг на 1000 га, проте з 2007 року завдяки державній програмі ситуація постійно покращується). Також при наближеному до природи лісівництві забезпечується біорізноманіття флори та фауни завдяки збереженню рідкісних біотопів і залишення в лісі мертвої деревини.
Ще один момент – при наближеному до природи лісівництві використовується процес природного добору та диференціації дерев, тобто немає потреби проводити затратні рубки догляду (освітлення і прочищення) в молодому віці. Цей спосіб лісогосподарювання дає змогу застосовувати біологічну раціоналізацію: лісівники змушують дерева самим пройти природний добір і лише кращі екземпляри потім будуть в майбутньому деревостані. При цьому формується строката вертикальна та горизонтальна структура деревостану, тобто поруч одне з одним ростуть дерева різних видів, різного діаметру і висоти.
«Для втілення цих принципів в Україні потрібно перейти на вибіркову систему рубок головного користування», ‒ зауважив Василь Лавний і додав, що це вже передбачено постановою Кабінету Міністрів України № 454 від 23 квітня 2024 року, за якою з 2027 року в Українських Карпатах буде заборонена суцільнолісосічна система рубок головного користування.
За словами науковця, вибіркова система рубок головного користування має низку переваг:
- найповніше виконання деревостанами захисних та корисних функцій;
- можливість періодичного лісокористування на одній і тій же ділянці та отримання прибутку з лісу постійно впродовж десятиліть без перерв (не потрібно чекати 100 років, доки достигне деревостан);
- більша вартість великомірних сортиментів за 1 м3, оскільки внаслідок такої системи лісогосподарювання з ділянки отримують переважно сорти А і Б.
- забезпечується висока стабільність і біологічна стійкість деревостану;
- оптимальне використання потенціалу лісорослинних умов.
«Оскільки поруч ростуть дерева різної висоти, це дає змогу оптимально використовувати світловий режим впродовж дня, коли пряме освітлення потрапляє на крону, що є дуже важливим для успішного плодоношення дерев. Таким чином, на ділянці завжди є запас насіння і природне поновлення деревних видів, – пояснив професор Лавний. – Більше того, природне поновлення вже з молодого віку генетично адаптується і до місцевих лісорослинних умов, і до змін клімату, тому дерева ростуть здоровими».
Економічна доцільність такого способу лісогосподарювання
Розповідаючи про наближене до природи лісівництво, Василь Лавний не оминув увагою й економічну доцільність такого способу лісогосподарювання. За його словами, цільовий діаметр для ялиці у німецьких лісівників становить 70-80 см, для ялини – 50-60 см, для сосни – 40-50 см, а для бука – 50-60 см.
«Якщо дерево має діаметр 90 см на висоті 130 см, його об’єм становить від 9 до 10 м3 залежно від висоти, – зазначив професор. – І за один прийом рубки власник лісу заготовляє лише те, що приростає».
За даними Василя Лавного, в середніх лісорослинних умовах в горах Шварцвальду поточний приріст деревини за рік становить 8 м3.
«Лісовласник повторює рубку раз на 10 років на ділянці (10х8), забирає 80 м3, але зрізає не лише грубі дерева, а й дерева небажаних порід, проводить селекцію деревостану на майбутнє для своїх онуків і правнуків, – пояснив професор систему ведення лісового господарства. – Також він формує бажану вертикальну структуру, оскільки в деревостані крім верхнього ярусу має бути ще середній і нижній ярус з молодих дерев. Про майбутнє цього деревостану постійно думають і формують бажану структуру шляхом регулювання світлового режиму. Наприклад, бачать, що у групі підросту зменшився приріст, відтак, потрібно цій групі дати більше світла, тому потрібно зрубати одне дерево поруч, щоб швидше росли молоді дерева. Крім того, при такому господарюванні зменшується собівартість заготівлі деревини, тому що сортименти – крупномірні. Це дає змогу лісовласнику мати в кілька разів більший дохід з 1 га, ніж при суцільній системі рубок головного користування».
Завдяки наближеному до природи лісівництву окрім того, що витрати на одиницю площі є меншими, є змога заготовити більшу кубатуру з 1 га, ніж при суцільній системі рубок головного користування. Також постійно відбувається природнє поновлення, є біогрупи молодих дерев.
Ще один приклад, який навів професор Лавний, – комунальне лісництво у місті Фройденштадт в Німеччині, яке має в підпорядкуванні 3 тис. га лісу. Воно заготовляє в середньому 80 м3 з 1 га, а рубку повторює кожних 10 років. «Тобто за 100 років буде 10 прийомів рубки на одній і тій же ділянці, отримуючи щоразу по 80 м3 деревини. Впродовж 100 років отримують 800 м3 деревини з 1 га, але вигляд ділянки деревостану залишається незмінним, – наголосив науковець. – А все тому, що з ділянки забирають лише 15-20% від запасу під час кожного прийому рубки. І ліси повною мірою виконують всі корисні екосистемні функції, особливо гідрологічну роль. І місто за це нічого не доплачує ні лісовласнику, ні лісництву».
Лісові аукціони
На відміну від України, де торгівля деревиною відбувається на товарній біржі і покупець не бачить, що він купує, за кордоном аукціон відбувається у лісі, де кожна колода пронумерована, розповів професор Лавний.
Кожен потенційний клієнт приїжджає, оглядає колоду і пропонує свою ціну директору лісгоспу у спеціальній формі. Директор лісгоспу у певний наперед визначений день відкриває ці всі заповнені заявки, в яких вказано, скільки хто пропонує, і укладає контракт із фірмою, яка запропонує найвищу ціну за колоду.
«На такий аукціон вивозять лише кращі асортименти, наприклад, 1% кращих сортиментів дуба, – розповів Василь Лавний. – Ці сортименти потрібно завезти на ділянку, зазвичай, біля дороги, щоб клієнтам було зручно під’їхати, але з того 1% завезених колод лісогосподарське підприємство чи лісовласник отримає 10% доходу. Тобто вартість з лісового аукціону в середньому в 10 разів вища, ніж по підприємству».
Обсяг лісокористування при наближеному до природи лісогосподарюванні
При наближеному до природи лісівництві господарювання ведеться за ступенями товщини, а запас деревостану, недивлячись на періодичне лісокористування, залишається сталим впродовж століть. Як пояснив професор Лавний, доходи є значно вищими, а затрати – значно меншими.
У таких лісостанах, зважаючи на сприятливі мікрокліматичні умови постійно відбувається процес природного поновлення, тому тут немає потреби створювати лісові культури. При цьому значно нижчими є і затрати на проведення рубок догляду.
Обсяг лісокористування при наближеному до природи лісівництві зазвичай не повинен перевищувати величини поточного приросту деревини. Важливе значення має правильна технологія рубки і висока кваліфікація лісових робітників. При недостатній кількості або поганому стані підросту рубку слід повторювати частіше, а в гірших лісорослинних умовах потрібний більший період очікування до наступної рубки.
У хороших лісорослинних умовах (з середньорічним поточним приростом деревини 8-10 м3/га) рекомендується повторювати рубку через кожних 7-8 років. Така повторність рубки дає змогу під час кожного втручання заготовляти з 1 га 60-80 м3 деревини, що забезпечує рентабельність лісозаготівель. Загалом розмір лісокористування впливає на міру пошкодження наявного підросту – чим він більший, тим буде і більша шкода для підросту. Для досягнення максимального збереження наявного підросту і найменшого пошкодження ростучих дерев добровільно-вибіркові рубки слід проводити взимку при наявності снігового покриву.
Природне поновлення деревних порід гарантує велику генетичну різноманітність та біологічну стійкість деревостанів. Постійний природний добір сприяє адаптації дерев до умов довкілля, в тому числі і до сучасних змін клімату. «Тому в лісах України потрібно відмовитися від суцільнолісосічних рубок та перейти на систему вибіркових рубок головного користування, – вкотре зазначив Василь Лавний. – Вона дає змогу забезпечити природне поновлення корінних деревостанів, зменшує ерозію ґрунту і покращує естетичну цінність лісів. При вибіркових рубках зберігається водоохоронно-захисна роль лісів, скорочується тривалість обороту рубки та досягається значна економія витрат на проведення лісокультурних робіт. Природне поновлення молодих дерев під наметом материнського деревостану характеризується більшою біологічною стійкістю до несприятливих факторів довкілля і хвороб та генетичною різноманітністю порівняно з посадженими лісовими культурами».
Рубки переформування
Інший напрям наближеного до природи лісівництва – це рубки переформування.
«Є багато похідних деревостанів, посаджених ялинників та сосняків у невідповідних типах лісу. Такі деревостани потрібно переформувати в корінні, тобто посіяти чи підсадити під наметом похідного деревостану відповідні для типу лісу деревні види. – пояснив Василь Лавний. При цьому ще й формується вертикальна багатоярусна структура деревостану, що знову ж таки сприяє підвищенню біологічної стійкості лісів».
Зазвичай повторюваність рубки переформування становить 5 років. Її повторюють частіше, якщо потрібно забрати хворі і пошкоджені дерева.
«Краще повторювати частіше, але забирати менше дерев з 1 га, – пояснив професор Лавний. – Тобто має бути слабка інтенсивність рубок переформування, тому що в тіньовитривалих видів (похідні ялинники) не можна дозволити велику інтенсивність рубки».
Він розповів, що в рамках проєкту FORZA за наполяганням швейцарських експертів як експеримент на Закарпатті було проведено високу, середню і слабку інтенсивність рубок переформування. Виявилося, що там, де провели рубку сильної інтенсивності, ці похідні ялинники загинули найшвидше. Тому професор Лавний рекомендує слабку інтенсивність рубок переформування.
Також він розповів, що з 1 га за один прийом рубки переформування забирають 45-55 щільних м3 деревини (залежно від віку та густоти деревостану, родючості ґрунту, рельєфу тощо). Абсолютна повнота деревостану становить 27-30 м2/га. Ріст підросту в умовах затінення верхнього ярусу покращує якість стовбурів та фізико-механічні властивості деревини молодих дерев.
Науковець розповів, що для успішного проведення рубки переформування потрібно розробити правильну технологію рубки. Важливо мати постійні трелювальні волоки, які повинні бути розташовані через 40 м один від одного, щоб лісозаготівельні машини рухалися лише ними, щоб не було ущільнення і ерозії ґрунту в лісостанах.
«Рубки переформування підвищують не лише стабільність деревостану, але й забезпечують біорізноманіття у лісах і сприяють покращенню родючості ґрунтів. Вони забезпечують вирощування великомірних сортиментів високої якості, що збільшує розмір прибутку з лісової площі. Мішані різновікові деревостани є стійкішими до дії несприятливих кліматичних умов, сильних вітрів та інших стихійних явищ», – зазначив Василь Лавний.
«Ми маємо працювати на випередження, не чекати, поки всохнуть дерева і проводити тривалу і досить дорогу процедуру ОВД, щоб забрати пошкоджені дерева і попередити поширення шкідників на прилеглі ділянки. Краще попередити хворобу, ніж лікувати», – переконаний науковець.
Формування піднаметових культур
Під час своєї доповіді професор Лавний детально зупинився на створенні піднаметових культур при рубках переформування. Згідно з його словами, для садіння піднаметових культур використовують насамперед вже наявні «вікна» чи прогалини в наметі деревостану. У «вікнах» формують піднаметові лісові культури тіневитривалих бука і ялиці, також розширюють «вікна» довкола куртин бука і ялиці та поступово відновлюють ялину за допомогою рівномірно-поступової рубки на іншій частині ділянки.
При створенні піднаметових культур обов’язково враховують необхідність забезпечення стійкості деревостану до вітровалів і буреломів (залишають рости дерева з довгими, добре розвиненими кронами та стабільні групи дерев), забезпечують якомога довше вирощування молодого покоління дерев у затінку верхнього ярусу для покращення його природної диференціації і очищення дерев від нижніх гілок, а також для зменшення загрози пошкодження молодих дерев заморозками чи іншими несприятливими природними факторами, та уникають пошкодження піднаметових лісових культур та підросту під час звалювання і трелювання дерев завдяки дотриманню технології рубки та високій кваліфікації лісових робітників.
Як зазначив Василь Лавний, практика показала, що найкраще створювати піднаметові культури у похідних ялинниках віком 50-60 років. Це дає змогу забезпечити необхідну різновіковість і строкату вертикальну структуру майбутніх мішаних деревостанів. Тривалість рубок переформування залежить від санітарного стану дерев ялини з верхнього ярусу і становить 30-50 років.
Садіння бука здійснюють 2- або 3-річними саджанцями заввишки 50-80 см. Значну увагу приділяють походженню садивного матеріалу, щоб він був якісний, сертифікований і походив із дозволених згідно лісонасінного районування провінієнцій. Це дає змогу значно покращити якість піднаметових культур.
Площа куртин піднаметових культур бука становить, як правило, 0,02 га. У майбутньому мішаному деревостані частка бука планується 20-30%. Тому лісівники Німеччини поступово садять на одному гектарі 10-15 куртин бука під наметом ялинового деревостану. Домішку бука планують зазвичай 20-30%, тому що від деревина бука зазвичай нижчий дохід, ніж від продажу ялини, ялиці чи дугласії або модрини. Хвойні види мають великий попит в Німеччині та Швейцарії, тому лісівники формують малу домішку листяних видів лише з лісівничих міркувань.
Спочатку піднаметові культури створюють на межі пасік, а в останню чергу – біля трелювальних волоків. Такий порядок введення бука і ялиці дає змогу уникнути пошкодження саджанців під час наступних етапів рубки переформування та забезпечує вікову диференціацію молодих дерев бука.
Схема садіння саджанців бука – 1 х 1-1,5 м. У середньому густота піднаметових культур бука становить 8000 шт. саджанців на 1 га. Садити бук бажано густо поруч один з одним, щоб відбувався природній добір і очищення стовбура від нижніх гілок. Густа посадка має також наступні переваги:
– швидке змикання крон саджанців;
– відсутність небезпеки заглушення трав’яною рослинністю;
– формування прямих стовбурів і добре очищення молодих дерев бука від нижніх гілок;
– дає змогу без проблем «пережити» можливе пошкодження окремих екземплярів під час лісозаготівлі;
– зменшує загрозу пошкодження саджанців дичиною за невеликої її щільності.
У висаджених біогрупах бука і ялиці освітлення та прочищення не проводять. Лісівники спочатку дають деревам пройти природний добір та диференціацію за розмірами. Лише після досягнення молодими деревами висоти 15-17 м та очищення стовбурів від нижніх гілок на висоту 7-8 м лісничі проводять відбір кращих екземплярів, так званих «дерев майбутнього» (М-дерева).
Полювання – запорука природного поновлення лісу
Як розповів професор Лавний, на відміну від України, за кордоном є велика проблема, пов’язана із високою щільністю дичини – вона в 30 разів в середньому вища (в середньому 300 косуль на 1 тис. га)., ніж в Україні, тому пошкоджує підріст молодих дерев.
Найбільше тварини полюбляють ялицю, тому лісівники змушені обгороджувати ділянки, де потрібно забезпечити природнє поновлення, металевою сіткою або огорожею з деревини. Це вимагає в середньому 5 тис. євро на 1 га догляду за підростом. Застосовують також спеціальні пластикові захисти для верхівки дерев або репеленти.
Зважаючи на проблему, в Німеччині дозволене полювання навіть у лісах національних природних парків та заповідників, бо інакше просто не буде природного поновлення лісу, а між лісничими проводиться змагання, хто більше відстріляє дичини.
Досвід наближеного до природи лісівництва в Україні
Як розповів професор Лавний, Львівська область є лідером в Україні щодо рубок переформування і вибіркової системи лісогосподарювання. Минулого року у Львівській області серед способів рубок головного користування вже переважали поступові і вибіркові (60% площі головного лісокористування).
За словами Василя Лавного, в рамках міжнародного проєкту із закладання мартелоскопів з університетом сталого розвитку Еберсвальде з Німеччини вперше на території України та країн колишнього Радянського Союзу було закладено низку мартелоскоп-стаціонарів.
Перший з них розташований в Лапаївському лісництві ДП «Львівське лісове господарство» у мішаному сосновому деревостані віком 75 років. Другий мартелоскоп-стаціонар знаходиться у Великолюбінському лісництві цього ж підприємства в мішаному дубовому деревостані віком 80 років.
Як пояснив професор, на цих мартелоскопах-стаціонарах студенти і виробничники можуть тренувати відведення дерев у рубки догляду. Завдяки спеціальному програмному забезпеченню («I+ software») на планшеті можна побачити екологічні та економічні наслідки відведення дерев у рубку догляду: скільки відсотків відвели, з яких ступеней товщини, які деревні види, скільки забрали мікрооселищ з ділянки, на скільки зменшилося біорізноманіття у лісостані.
Основною метою тренувань та семінарів є інтегрування аспектів збереження біорізноманіття у практику лісового господарства, розповів професор Лавний. На основі конкретних цифрових даних на стаціонарі можна об’єктивно обговорити стратегії господарювання та їхні майбутні наслідки.
Такі мартелоскопи вже закладені і в букових лісах, плануються в ялинових і ялицевих лісах. Також потрібно відпрацювати стратегію лісогосподарювання в соснових та дубових лісах, які переважають в Україні, зазначив Василь Лавний.
Доповідь професора щодо досвіду впровадження підходів до наближеного до природи лісівництва доповнив доцент кафедри лісівництва Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства НУБІП України (де теж активно працюють над практикою впровадження наближеного до природи лісівництва в українських лісах), експерт з лісівництва Олександр Сошенський, зазначивши, що станом на сьогодні найбільшим викликом для центральної і північної частини України, де домінують сосняки, світлолюбні деревні види, є добитися такої складної структури деревостану, яку передбачає цей спосіб лісогосподарювання.
«Сьогодні триває робота стосовно того, які моделі соснових лісів є оптимальними в контексті наближеного до природи лісівництва. Зрозуміло, що це використання природного поновлення, це спроба трансформації цих лісів у різновікові, мішані насадження, збільшення кількості видів у цих насадженнях», – зазначив він, додавши, що одні науковці вважають, що сосняки повинні слідувати практикам максимальної продуктивності, а інші науковці все таки спрямовуються в контексті біологічної стійкості цих лісів і використання недеревинних корисностей. Але слід враховувати те, що умови зростання ключових українських лісових видів (сосна звичайна, дуб звичайний) з огляду на зміни клімату будуть погіршуватися, про що зокрема говорив під час семінару професор Анатолій Швиденко із Міжнародного інституту прикладного системного аналізу (IIASA, Австрія).
«Наближене до природи лісівництво – це шлях до гармонії лісового господарства і природи, – зазначив наостанок Василь Лавний. – Воно найкраще забезпечує багатофункціональність лісу, сприяє покращенню захисних функцій лісу, зокрема охороні водних ресурсів та зменшенню ерозії ґрунту».
За його словами, наближене до природи лісівництво повинно також сприяти збереженню ландшафтного та біологічного різноманіття. Для цього важливе значення має правильний вибір деревних порід, формування мішаних і різновікових лісів, наявність мертвої деревини та охорона рідкісних біотопів.
