У 2025 році Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) спільно зі Спеціалізованою екологічною прокуратурою Офісу Генерального прокурора, Базельським інститутом управління та Всесвітнім фондом природи WWF-Україна за підтримки Швейцарії підготувало дослідження «Корупційні ризики у лісовому господарстві», в рамках якого було здійснено стратегічний аналіз сфери лісового господарства, ідентифіковано ключові корупційні ризики та сформовано комплекс рекомендацій для профільного міністерства, Комітету Верховної Ради України, Державної екологічної інспекції України, Державного агентства лісових ресурсів України та інших органів щодо їх мінімізації й усунення.
У «WWF-Україна» розповіли, що дослідження визначило 12 корупційних ризиків та 30 рекомендацій щодо їх усунення або мінімізації, які охоплюють різні складові управління лісами — від лісовпорядкування, проведення рубок та обліку деревини до державного контролю, ведення лісового кадастру та відкритості інформації.
Як повідомили в НАЗК, станом на квітень 2026 року значна частина цих рекомендацій щодо мінімізації корупційних ризиків у сфері лісового господарства залишається імплементованою лише частково. Таких висновків в агентстві дійшли за результатами моніторингу виконання рекомендацій, наданих за підсумками дослідження корупційних ризиків у лісовому господарстві. Повідомляється, що цей моніторинг НАЗК провело спільно з Базельським інститутом управління, громадськими організаціями «WWF-Україна», «Асоціацією деревообробних підприємств України» та з іншими стейкхолдерами.
В «WWF-Україна» розповіли, що за результатами моніторингу станом на квітень 2026 року 18 із 30 рекомендацій не імплементовано (60%), 9 — імплементовано частково (30%), ще щодо 3 імплементація триває. Повністю виконаних рекомендацій у моніторингу не зафіксовано. Водночас моніторинг зафіксував і певний прогрес. Зокрема, частково імплементовані рекомендації щодо вдосконалення процедури видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, відновлення державного нагляду, участі представників екологічних громадських організацій в обстеженні насаджень. Триває також робота над Інструкцією з відведення і таксації лісосік.
За інформацією НАЗК, додатковим чинником, який негативно вплинув на темпи виконання рекомендацій, стала реорганізація системи державного управління – ліквідація Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та передача його функцій до Міністерства економіки України. Це призвело до тимчасового сповільнення розроблення та ухвалення необхідних нормативно-правових актів.
Згідно з повідомленням НАЗК, серед ключових питань, що потребують подальшого вирішення, залишаються:
- переведення видачі електронних лісорубних квитків і сертифікатів з експериментального режиму до статусу обов’язкової законодавчої норми;
- відновлення проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) у лісовій галузі, а також затвердження стандартизованих форм актів лісопатологічного обстеження з обов’язковою фото- та відеофіксацією;
- актуалізація обліку лісів та ведення державного лісового кадастру;
- завершення впровадження електронної системи відстеження транспортування деревини;
- забезпечення регулярного оприлюднення інформації про заходи з поліпшення санітарного стану лісів.
Водночас Державне агентство лісових ресурсів України повідомило, що у 2026 році продовжує реформування нормативно-правової бази у сфері лісового господарства.
НАЗК наголошує, що сфера лісового господарства залишається критично вразливою до корупційних ризиків. Лише упродовж 2025 року збитки, завдані державі внаслідок правопорушень у цій сфері, склали 546 млн грн. Повна імплементація рекомендацій є необхідною умовою для ліквідації тіньових схем, збільшення надходжень до державного бюджету, запобігання незаконним рубкам під виглядом санітарних заходів та приведення галузі у відповідність до стандартів Європейського Союзу.
