Історія львів’янина Маркіяна Витвицького є прикладом того, як, здобувши освіту та досвід роботи на Заході, українці використовують його для розвитку власної країни. Пан Маркіян багато років працює та живе в Канаді, є віце-президентом з інновацій та технологій Канадсько-української торгової палати, а нещодавно був обраний одним із трьох незалежних членів Наглядової ради ДП «Ліси України».
Пресслужба компанії поспілкувалася з паном Маркіяном та дізналася більше про його роботу у лісовій сфері та бачення першочергових задач Наглядової ради.
– Пане Маркіяне, ви народилися в Україні, але багато років працюєте в Канаді, з чим був пов’язаний переїзд?
– Я народився у Львові, а переїхав до Канади в 2009 році. Моя дружина українка, але практично все життя прожила в Канаді. Але основною причиною переїзду було бажання навчатися та отримати освіту міжнародного рівня. У Канаді я закінчив магістратуру з унікального на той час профілю – цифрові трансформації в охороні здоров`я. Після того я багато років займався консалтингом, серед клієнтів нашої компанії були як приватні лікарні, так і великі державні медичні заклади. Згодом ми почали працювати з великими системними клієнтами – міністерствами.
– У чому полягала суть ваших послуг?
– Суть роботи полягала в оптимізації процесів за рахунок діджитал рішень. Це був пошук варіантів переходу з паперових операцій на цифрові, а також оптимізація бізнес-процесів, скорочення видатків та збільшення рентабельності.
Із часом я закінчив Executive MBA (міжнародна програма навчання для керівників компаній) у напрямі цифрових трансформацій. Розпочав співпрацю з Міністерством природних ресурсів і лісництва Канади у якості керівника операційного офісу. Моя робота полягала в модернізації багатьох аспектів, починаючи від нормативної бази, яка розроблялася ще в 70-80-х роках минулого століття. Ми також провели реформування структури – централізували роботу 36 підпорядкованих нам регіональних агенцій з охорони навколишнього середовища.
– Яка саме була мета реформування?
– Одна з проблем полягала у тому, що лісові території рекреаційного призначення були неприбутковими. Перед нами стояла задача без зміни призначення лісів розробити програму їх монетизації. Із часом ми досягли рівня рентабельності у 20%, що для державних підприємств є унікальним явищем.
– Тобто ви фактично провели лісову реформу в Канаді?
– Ми зробили це в масштабах провінції Онтаріо, але там мешкає 15 млн людей, тому це досить великий проєкт.
– Як вдалося вийти на такий високий рівень прибутковості?
– Ми переглянули повністю всі сервіси, які надавалися, і спробували їх оптимізувати та централізувати. Ми переглянули усю структуру ціноутворення, усю операційну структуру, через яку надаються ті чи інші сервіси. З 20 напрямків залишили 5, від інших відмовилися. Ми також модернізували нормативну базу, що дозволило реалізувати ряд проєктів приватного публічного партнерства. Нам вдалося залучити приватні інвестиції. Дозвільна система була спрощена і повністю цифровізована. Один з прикладів – це великі кар’єри. Ми змінили систему регуляції, дозволили їх використовувати для таких проєктів як, наприклад, різноманітні спа-відпочинки. На місці одного з покинутих кар’єрів з’явилось справжнє місто розваг та послуг із рекреаційним спрямуванням. Держава почала отримувати дохід із рекреаційних об’єктів без зміни їхнього цільового призначення.
Ще один важливий напрям оптимізації процесів – централізація закупівель. Кожна з наших регіональних 36 агенцій займалася закупівлями самостійно. Ми провели аналіз та зрозуміли, що певні позиції потрібно об’єднати. Наприклад, закупівля всіх ІТ-сервісів тепер відбувається централізовано, як і закупівля всіх юридичних сервісів. Врешті решт, за 5 років нам вдалося зекономити сотні мільйонів доларів. Віддалені підрозділи змогли отримати сервіси, до яких вони ніколи не мали доступу, бо це було або занадто дорого, або не було спеціалістів, або не було розуміння, як це робити.
Не можу не згадати й оптимізацію внутрішніх процесів за рахунок запровадження таких систем автоматизованого управління та обміну даними, як ERP.
– Ви також займалися так званими карбоновими сертифікатами, які у майбутньому можуть стати дуже вагомою частиною доходів лісових господарств?
– Так, маючи в управлінні величезні площі лісу, ми мали можливість продавати певну частину carbon credits компаніям, які мають високий рівень викидів вуглецю та зобов’язані докуповувати кредити. Це дуже важливий досвід, який буде корисним для країн ЄС та України.
– Маючи престижний диплом МВА ви продовжили навчання у Directors College, чому це було для вас важливим?
– Канада славиться своєю корпоративною культурою, потужними школами і науковим базами по управлінню не тільки державними, а й приватними підприємствами. Система навчання в The Directors College насправді є інакшою, ніж я бачив будь-де, та базувалась на практичній роботі – як працювати з людьми, з емоціями, відчувати команду, досягати спільного знаменника. МBA – допомагає навчитись управляти компанією зсередини, The Directors College допомагає дивитись на бізнес-процеси зверху.
– Реформи в Україні – це опір, а як щодо Канади?
– Ми також стикалися з величезним опором, особливо на регіональному рівні. Це типово і нормально. Кожен звик працювати по-своєму. Зміни лякають, бо часто є не до кінця зрозумілими. Відповідно, перше завдання для будь якого лідера, який реалізує реформу – якісно її комунікувати. Власне побудова правильної комунікації з поясненням, із роз’ясненням, що кожен отримає на індивідуальному рівні, на рівні команди, і потім на рівні організації – це дуже важливо. Здебільшого на початку реформи ми розраховуємо на 10-15% людей, які одразу підхоплять твою ідею та стануть її носіями. Потім по-трохи збільшується відсоток. Ми завжди робили аналіз, розуміли, хто є нашими «адептами» на місці, на кого ми можемо робити ставку. Проблема будь-якої реформи, які погіршують її сприйняття, – це сюрпризи або, так би мовити, «підводні камені», які виникають у процесі. Як на мене, важливо не залишати людей наодинці з такими проблемами, давати правильні інтерпретації будь-яким ситуаціям.
– Ви працюєте віце-президентом з інновацій та технологій Канадсько-української торгової палати?
– Canada-Ukraine Chamber of Commerce – це, власне, мій зв’язок з Україною і можливість допомагати моїй країні. Особливо активно я почав займатися цим проєктом після повномасштабного вторгнення. Ми сприяємо виходу канадських інвесторів на український ринок і навпаки. Є багато успішних проєктів. Я щасливий, що таким чином можу посилити й підтримати свою рідну країну в цей непростий час.
– Корупція одна тем, які в Україні традиційно у фокусі уваги. Чи є корупція у таких розвинутих країнах як Канада?
– Те, що корупції не існує у розвинених країнах – це не правда. Людський фактор є скрізь. Питання у масштабах. У Канаді закон надає керівнику право проводити закупівлю до певної суми без тендеру. Але такі випадки інколи трапляються, ми це бачили з нашого аналізу, і ці факти викликали питання. У нас не було повноважень ловити когось за руку – розслідуванням причин займаються здебільше аудитори, які контролюють використання коштів. Наша задача полягала у тому, щоб взагалі унеможливити таку практику, повністю діджиталізувати фінансові процеси в компанії.
– Як ви оцінюєте лісову реформу, яка відбулася в Україні?
– Я вважаю, це лише початок. Це дуже добре, що ви провели структурні зміни і навчились самозабезпечувати себе, що ви вмієте розвиватись за рахунок власних ресурсів, не є залежними від державного бюджету. У вас є амбітна стратегія розвитку, але ми маємо розуміти, що її реалізація залежить від інвестицій. І я дуже радий, що зможу допомогти у реалізації нових бізнес ідей. Потрібно ретельно продумати, як залучати приватний капітал та міжнародних інвесторів, щоб ефективніше використовувати ваш потенціал із більшою доданою вартістю. Однак першочерговим завданням на найближчі півроку є налагодження внутрішніх процесів і розуміння того, як наші пропозиції та рішення можуть допомогти у виконанні завдань підприємства. На мій погляд, «Ліси України» мають стати чемпіоном у сфері корпоративного управління в державному секторі. Діджиталізація є другим за пріоритетністю завданням. Я на власному досвіді бачив, як цифрові технології сприяють вирішенню багатьох складних питань. Впевнений, що завдяки технологіям ми маємо можливість оптимізувати процеси, зробити їх більш доступними та прозорими, а також сприяти їхньому виведенню з тіні.
Пресслужба ДП «Ліси України»
