Європейська Комісія позиціонує Нову лісову стратегію ЄС до 2030 року як флагманську ініціативу Європейського зеленого курсу. Відповідно до змісту Стратегії, її основною метою є «встановлення бачення та конкретних дій для покращення кількості та якості лісів ЄС, а також посилення їх захисту, відновлення та стійкості».
Варто зазначити, що перед Україною, на її шляху до членства в Європейському Союзі, особливої актуальності набуває питання адаптації українського законодавства до європейського. В цьому контексті, в межах проєкту «Інклюзивне, конкурентоспроможне та стале функціонування і розвиток ланцюгів доданої вартості у сільському, рибному та лісовому господарстві», який реалізує Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) за фінансової підтримки Європейського Союзу, команда експертів працює над наближенням українського довкіллєвого, в тому числі лісового, законодавства до європейського, а також над новою редакцією Лісового кодексу України, перший драфт якого очікується отримати восени цього року. Важливим завданням роботи є врахування засад лісової політики ЄС, яка базується на Новій лісовій стратегії ЄС до 2030 року, в оновленому Лісовому кодексі, задля узгодження українського лісового законодавства з європейським.
Докладно про Нову лісову стратегію ЄС до 2030 року розповіли професор кафедри економіки, туризму та рекреації НЛТУ України, координатор робочої групи з розробки нової редакції Лісового кодексу України Ігор Соловій та доцент кафедри лісівництва Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства НУБІП України Олександр Сошенський під час семінару, який відбувся в НЛТУ України в березні цього року.
Під час своєї доповіді Ігор Соловій зупинився на Лісовій стратегії ЄС до 2030 року з точки зору елементів лісової політики та менеджменту, які в ній розглядаються. Водночас Олександр Сошенський розповів про ключові положеннями Лісової стратегії ЄС та їх значення для реформування лісового законодавства України.
В межах вищезазначеного проєкту було здійснено переклад Стратегії на українську мову. «Основною ідеєю було перекласти і проаналізувати цей документ в контексті його значення для українського законодавства в сфері лісового господарства та, що потрібно врахувати в українських нормативах для їх адаптації до європейського законодавства», – зазначив Олександр Сошенський під час своєї доповіді.
За словами обох науковців, Нова лісова стратегія ЄС розглядає вимоги до лісів у контексті мінливих екологічних умов через зміни клімату та задоволення соціально-економічних потреб.
Коротко про Стратегію
Нова лісова стратегія ЄС до 2030 базується на лісовій політиці Європейського Союзу і тут, як зауважив Ігор Соловій, слід відзначити, що ліси в політиці ЄС займають дуже вагому роль: їх розглядають і власне як ліси, і в контексті ведення лісового господарства, і в контексті впливу лісів на клімат, і як частину охорони навколишнього природного середовища та збереження біорізноманіття.
Як нагадав Олександр Сошенський, Нову лісову стратегію ЄС до 2030 року прийняли 16 липня 2021 року. Окрім того, що вона, як вже зазначалося раніше, є флагманською ініціативою Європейського зеленого курсу, це також ключовий інструмент в рамках Стратегії біорізноманіття ЄС до 2030 року. Документ є стратегічним в контексті досягнення цілей ЄС щодо біорізноманіття та досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року, в рамках якої ЄС поставив мету скоротити викиди парникових газів щонайменше на 55% до 2030 року.
Ігор Соловій зазначив, що деякі цілі та зобов’язання Нової лісової стратегії ЄС тісно пов’язані (часто прямими цитатами або перехресними посиланнями) з іншими політичними інструментами ЄС, зокрема зі Стратегією ЄС з біорізноманіття та двома Директивами з відновлюваної енергетики.
Прикладами є зобов’язання «посадити щонайменше 3 мільярди додаткових дерев до 2030 року з повним дотриманням екологічних принципів» або «суворо захищати всі праліси та старовікові ліси ЄС, що залишилися». Обидва зобов’язання включені до Стратегії ЄС з біорізноманіття до 2030 року. Також, за словами професора Ігоря Соловія, усі цілі та зобов’язання, викладені в підпункті 2.2 нової Лісової стратегії ЄС до 2030 року, вже включені в інші інструменти ЄС, а саме в дві Директиви з відновлюваної енергетики.
«Нова лісова стратегія ЄС – це політичний інструмент у наднаціональній структурі ЄС, який встановлює цілі, дуже мало із яких є кількісними показниками. Тобто, вона є рамковою і бере на себе політичні зобов’язання, – пояснив Олександр Сошенський. – Стратегія спрямована на вирішення викликів перед лісами ЄС і розкриття їх потенціалу, керуючись принципом субсидіарності, науковими даними та вимогами до регулювання».
Науковець розповів, що лісову стратегію ЄС вирішили оновлювати перш за все через роль лісів в економіці та суспільстві, яка має економічні та соціальні аспекти (забезпечення продуктами харчування, ліками, чистою водою тощо), ролі, яку відіграють ліси у культурній спадщині, у змінах клімату, підтримці здоров’я та профілактиці захворювань, а також у майбутньому процвітанні (забезпечення здорових, біорізноманітних та стійких лісів).
Окрім того, передумовами Нової лісової стратегії стали виклики, які стоять сьогодні перед європейськими лісами, а саме:
- зростаюче навантаження на європейські ліси;
- потреба в покращенні природоохоронного статусу лісів (станом на зараз 27% лісової площі ЄС охороняються, проте потребують покращення санітарного стану);
- зміни клімату (це зараз виклик для всіх лісів, не лише для європейських);
- прискорена втрата деревного покриву (через природні порушення та вирубки).
Проте, як зазначив Ігор Соловій, слід мати на увазі, що досі немає консенсусу щодо майбутнього сталого лісогосподарювання в лісах Європи. Зокрема, Стратегію розкритикувала Рада Європи за недостатні консультації із зацікавленими сторонами. «Поза тим, це офіційна міжнародна заява високого рівня про політичні цілі та зобов’язання, навіть якщо вона не представляє консенсусну точку зору і не претендує на вирішення всіх аспектів сталого господарювання в лісах», – наголосив професор.
Зауваження до Стратегії
Детальніше про зауваження до Нової лісової стратегії ЄС розповів Олександр Сошенський:
– Рада Європи схвала Стратегію та її підвищені амбіції щодо внеску лісів через їх багатофункціональну роль у Європейський зелений курс і наголосили на необхідності досягнення балансу між екологічними, соціальними та економічними аспектами сталого управління лісами. «Тобто Рада Європи теж бачить загрози не переважити ні в екологічну, ні в економічну сторони», – прокоментував Олександр Сошенський. Також Рада Європи наголосила на важливості збереження різноманітності лісів та практик ведення лісового господарства в різних державах-членах та регіонах. Водночас держави-члени ЄС висловили сумніви щодо використання можливостей доданої вартості і закликали використовувати існуючі міжнародні процеси моніторингу і звітності.
– Європейський економічний і соціальний комітет (EESC) зазначив, що Нова лісова стратегія враховує економічні та соціальні можливості, але необхідний більш комплексний підхід, включаючи конкретні пропозиції щодо того, як винагороджувати некомерційні екосистемні послуги, що надаються лісами (конкретних механізмів Стратегія не пропонує).
– Європейська асоціація власників та управителів лісів висловила занепокоєння щодо Стратегії, яка, на її думку, не відповідає реаліям на місцях і не враховує належним чином велике розмаїття лісів ЄС. Також в асоціації зазначили, що, згідно з новою стратегією ЄС, Європейська Комісія бере на себе відповідальність за низку сфер, якими досі керували держави-члени, і висловили жаль з приводу того, що власники та управителі лісів не були залучені до розробки системи платежів за екосистемні послуги.
– Організація Fern, яка захищає ліси в ЄС, привітала пропозицію щодо моніторингу лісів ЄС та збору даних, але водночас дійшла висновку, що навантаження на ліси, ймовірно, з часом зростатиме, і це потрібно врахувати.
– Всесвітній фонд дикої природи WWF привітав прийняття Стратегії та її загальні цілі, але висловив жаль з приводу того, що деякі компоненти в остаточній версії послаблені порівняно з попередніми проєктами, і відбувся зсув у бік добровільних заходів, а також немає чітких гарантій запобігання інтрузивним діям.
– Європарламент наголосив на необхідності надання повної політичної підтримки лісовому сектору, визнаючи багатофункціональну роль лісів і забезпечуючи адекватні фінансові інструменти, що поєднують фінансування ЄС, національне та приватне функціонування, де стратегія ЄС повинна виступати мостом між національною політикою та широкими цілями і програмами ЄС. Також Європарламент визнає роль лісового господарства, агролісівництва та лісових галузей у впровадженні Європейського зеленого курсу.
Цілі та ключові аспекти Нової лісової стратегії ЄС до 2030 року
Цілі Нової лісової стратегії ЄС до 2030 року наступні:
– подолання викликів в управлінні лісовим господарством;
– вирішення наявних та потенційних проблем/викликів;
– розкриття можливостей для майбутніх вигод;
– принцип субсидіарності (управління «знизу вгору»);
– повага до місцевого самоврядування;
– забезпечення прийняття рішень на найефективнішому рівні;
– наукові докази/результати;
– інтеграція наукових висновків в політику;
– підвищення вимог до регулювання;
– дотримання наукових аргументів та стандартів;
– Європейський зелений курс.
Ключовими аспектами, які згадані в Стратегії, є:
1. Підтримка соціально-економічних функцій лісів (що випливає із викликів, які стоять перед європейськими лісами) для процвітаючих сільських регіонів (ЄС має на меті створити умови, за яких села не будуть вимирати та не буде надмірної урбанізації) та розвиток лісової біоекономіки на принципах сталості:
– стимулювання попиту на довговічні вироби із деревини;
– забезпечення сталого використання деревини для біоенергетики;
– просування недеревної лісової біоекономіки, включаючи екотуризм;
– розвиток навичок та розширення можливостей людей для сталої лісової біоекономіки.
2. Захист, відновлення та розширення лісів ЄС для боротьби зі змінами клімату, зупинки втрати біорізноманіття та забезпечення стійких і багатофункціональних лісових екосистем:
– захист старовікових лісів ЄС та пралісів;
– забезпечення відновлення лісів та посилення сталого управління лісами для адаптації до клімату та стійкості лісів;
– збільшення лісових площ, у тому числі шляхом висаджування 3 млрд додаткових дерев до 2030 року.
3. Посилення моніторингу, звітності та збору даних про ліси в ЄС:
– створення загальноєвропейської інтегрованої системи моніторингу лісів;
– розроблення законодавчої пропозиції щодо рамкової основи спостереження, звітності та збору даних про ліси.
4. Посилення дослідницької та інноваційної діяльності для покращення знань про ліси:
– розроблення порядку денного досліджень та інновацій «Планування наших майбутніх лісів»
– партнерство з досліджень та інновацій у лісовому господарстві.
Заходи, передбачені Стратегією
Найбільшу увагу у Новій лісовій стратегії ЄС до 2030 року, за словами Олександра Сошенського та Ігоря Соловія, приділено відновленню лісів, сталому управлінню лісами, екосистемним послугам, біорізноманіттю, біоекономіці, адаптації до змін клімату, гармонізації законодавства, каскадному принципу, виробам з деревини з тривалим терміном експлуатації та моніторингу.
Також Стратегія містить комплекс регуляторних, фінансових та добровільних заходів на період з 2021 по 2030 роки, в основі яких лежить багатофункціональна роль лісів.
Ігор Соловій розповів, що Нова лісова стратегія ЄС містить завдання, що деревина з лісів високої екологічної цінності не повинна бути об’єктом заготівель, а біоекономіка на основі деревини повинна залишатися в межах сталого розвитку та бути сумісною з кліматичними цілями ЄС на 2030 та 2050 роки та цілями щодо біорізноманіття. Майбутня ініціатива ЄС із вуглецевого фермерства та система сертифікатів на видалення вуглецю повинні включати заходи щодо виробництва та використання довговічних деревних продуктів, з повним дотриманням цілей щодо біорізноманіття.
За словами професора Соловія, у Стратегії також закладено, що Єврокомісія має сприяти співпраці між туристичним сектором, власниками лісів і природоохоронними службам для розвитку лісового екотуризму в ЄС, а також розробці скоординованих та комплексних регіональних, національних та субнаціональних програм зі сталого виробництва недеревної лісової продукції. Також держави-члени ЄС мають закартувати усі праліси та старовікові ліси, які залишились в їхніх межах, і унеможливити знищення цих лісів до прийняття рішення про забезпечення їхньої суворої охорони.
В рамках імплементації Стратегії біорізноманіття ЄС до 2030 року, Єврокомісія має запропонувати правовий інструмент відновлення екосистем, зокрема лісових, розробити рекомендації щодо безпечного для біорізноманіття заліснення та лісовідновлення. Також Єврокомісія має завершити розроблення нормативної бази для сертифікації вилучення вуглецю, і надати поради та технічні вказівки щодо розробки схеми оплати екосистемних послуг. Країни ЄС мають створити національні схеми оплати екосистемних послуг для власників та менеджерів лісів, щоб покрити їхні витрати та втрачені доходи, забезпечити рекомендації та сприяти обміну знаннями щодо передового досвіду з кліматичної адаптації та стійкості лісових екосистем, збільшити використання коштів фондів розвитку сільських територій для цілей Лісової стратегії.
Також Європейська Комісія разом із державами-членами та зацікавленими сторонами має:
– розробити програму досліджень та інновацій «Планування наших майбутніх лісів» шляхом спільного визначення прогалин у дослідженнях та майбутніх пріоритетів для лісового господарства та лісового сектору;
– надавати підтримку обґрунтованому доказовому проєктуванню та впровадженню стратегій відновлення лісів із залученням суспільства та у різних екологічних і соціально-економічних умовах, зокрема шляхом запланованої дослідницької та інноваційної місії щодо оздоровлення лісових ґрунтів;
– через програму Horizon Europe «Громадська безпека для суспільства» впровадити додаткові дії на підтримку політики зменшення ризиків стихійних лих (включаючи лісові пожежі) з метою розширення можливостей управління ризиками;
– розробити програму «громадської науки» (т.зв. Citizen Science) щодо біорізноманіття лісів, зокрема залучення громадян та громадянського суспільства до моніторингу біорізноманіття лісів.
В пріоритеті – біоекономіка та біоенергетика
Докладно, буквально по пунктам, Нову лісову Стратегію ЄС до 2030 року розібрав Олександр Сошенський. За словами науковця, пункт 2 Стратегії стосується підтримання соціально-економічних функцій для процвітання сільських територій та стимулювання сталої, основаної на лісі, біоекономіки.
Цей пункт 2 Стратегії включає в себе підпункт 2.1 щодо сприяння сталому розвитку лісової біоекономіки для виробництва продукції з деревини з тривалим терміном експлуатації. Він передбачає стимулювання заходів та діяльності у лісовому господарстві, які будуть сприяти виготовленню продукції з деревини із тривалим терміном експлуатації. Загалом йдеться про сприяння використанню деревини як екологічно чистого матеріалу, підтримку інновацій у лісовій біоекономіці, що сприяє зниженню залежності від невідновлюваних ресурсів і зміцнює роль лісової біоекономіки у переході до кліматично нейтральної економіки.
Роль виробів з деревини полягає в тому, щоб допомогти перетворити будівельний сектор з джерела викидів вуглецю на поглинач вуглецю, пояснив Олександр Сошенський. Відтак Єврокомісія планує розробити дорожню карту до 2050 року для скорочення викидів вуглецю у будівлях. Передбачається також посилення досліджень та інновацій для використання більшої кількості низькосортної деревини, запровадження підходу каскадного використання та збільшення циклічності, спрямованої на повторне використання виробів з деревини, а також фінансування інноваційних низьковуглецевих технологій.
Ще одним підпунктом 2.2 пункту 2 Стратегії є забезпечення сталого використання деревних ресурсів для біоенергетики, яке має на меті використання деревини як джерела відновлюваної енергії, водночас дотримуючись принципів сталого управління лісами і враховуючи баланс між енергетичними потребами, захистом біорізноманіття та збереження екосистемних послуг лісів. Зокрема, для досягнення мети скорочення викидів на 55% до 2030 року потрібно збільшити частку відновлюваних джерел енергії (тобто замінити значну частину викопних джерел енергії на деревну біомасу).
Але використання деревини для енергетичних потреб, як і все інше, потребує балансу. «Енергія – це останнє, що ми можемо отримати з деревини, тому біоенергетика на основі деревини серйозно дискутується, до якої міри варто її використовувати», – зазначив Ігор Соловій.
За словами професора, згідно Стратегії, постачання продукції з деревини має здійснюватися в синергії з покращенням стану збереження європейських та світових лісів, збереженням та відновленням біорізноманіття для стійкості, багатофункціональності та кліматичної адаптації лісів. Використання цілих стовбурів дерев (кругляка) для виробництва енергії, чи то походженням з ЄС, чи то імпортованих, має бути зведено до мінімуму, щоб пом’якшити потенційні кліматичні та екологічні ризики. Також передбачається посилення реалізації каскадного принципу, відповідно до якого пріоритетами використання деревини є створення дерев’яних виробів і продовження терміну їхньої експлуатації, повторне використання та переробка деревини, і лише після цього – біоенергетика і утилізація деревних продуктів. Окрім того, держави-члени ЄС повинні розробляти свої схеми підтримки використання енергетичної біомаси таким чином, щоб мінімізувати шкідливий вплив на біорізноманіття ( про це йдеться в підпункті 2.2 пункту 2 Стратегії).
Поміж іншим, професор Соловій, який є керівником робочої групи з розробки нової редакції Лісового кодексу України, зауважив, що в українському Лісовому кодексі нічого не сказано про біоекономіку в пріоритетах, тому це варто врахувати під час розроблення його нової редакції.
У центрі уваги – підтримка сільських територій
Але повернімося до Нової лісової стратегії ЄС. Вона також передбачає, що біоенергетика сприятиме збільшенню доходів та диверсифікації економічних можливостей у сільській місцевості. І це, за словами Олександра Сошенського, підтверджено багатьма практиками, які реалізовуються в ЄС (наприклад, невеличкі енергостанції, які працюють на біопаливі). За словами науковця, Євросоюз теж зіткнувся із проблемою, яка має місце й в Україні: населення міст стрімко збільшується, водночас сільське – скорочується. Тому в Стратегії й закладено механізми того, щоб якомога більше людей мало змогу проживати і працювати у сільській місцевості.
В рамках Стратегії передбачається й законодавче сприяння досягненню кліматичних цілей, зокрема, через пакет законодавчих ініціатив ЄС «Fit-for-55», спрямованих на досягнення кліматичних цілей – зменшення викидів парникових газів на 55% до 2030 року порівняно з рівнем 1990-го року.
Не забули і про недеревну продукцію лісу, використання якої теж потенційно сприятиме запобіганню обезлюдненню сільських територій. Так, підпункт 2.3 Стратегії присвячений сприянню розвитку недеревної лісової біоекономіки, у тому числі екотуризму. Особлива увага у цьому підпункті приділяється недеревним лісовим продуктам (збір лісових ягід, грибів, лікарських рослин тощо) та екотуризму.
В Стратегії підкреслюється важливість залучення місцевих громад та підтримки сталих практик, що сприяють економічному зростанню і збереженню екосистем, адже недеревна продукція приносить близько 20% товарної вартості лісів. Отож, передбачається підтримка регіональних, національних та субнаціональних програм зі сталого виробництва недеревної лісової продукції, а також сприяння співпраці між туристичним сектором, власниками лісів та природоохоронними службами. На порядку денному – розвиток зеленого туризму (в Україні, до речі, він теж інтенсивно розвивається) та оздоровчих послуг, що дає змогу збільшити дохід в сільській місцевості та покращити добробут сільських жителів.
Підпункт Стратегії 2.4 «Розвиток навичок та розширення прав і можливостей людей для сталого розвитку лісової біоекономіки» зосереджений на розвитку навичок та розширенні прав та можливостей людей для сталого розвитку лісової біоекономіки, що включає навчання, підвищення кваліфікації та створення умов для залучення громад до сталого господарювання в лісах. Метою є забезпечення сталого використання лісових ресурсів, сприяння інноваціям у біоекономіці та підтримка соціально-економічного розвитку сільських територій.
По суті, навики, досягнення науки чи інновацій повинні максимально поширюватися через різноманітні курси підвищення кваліфікації, тренінги, семінари, пояснив Олександр Сошенський.
Захист пралісів та старовікових лісів
Пункт 3 Нової лісової стратегії ЄС до 2030 року зосереджується на захисті, відновленні та розширенні лісів ЄС з метою боротьби зі змінами клімату, запобіганні втраті біорізноманіття та забезпеченні стійких і багатофункціональних лісових екосистем.
Зокрема підпункт Стратегії 3.1 «Захист пралісів та старовікових лісів ЄС», як можна зрозуміти, зосереджений на захисті пралісів та старовікових лісів у ЄС. В Стратегії наголошується на їхній унікальній екологічній цінності, необхідності забезпечення недоторканості та посиленні правового захисту, адже ці ліси є важливим для біорізноманіття, пом’якшення змін клімату та збереження екосистемних послуг.
Нова лісова стратегія ЄС до 2030 року також передбачає посилення критеріїв сталості для біоенергетики, включаючи розширення зон, в яких заборонено отримання сировини (наприклад, в пралісах) і суттєві обмеження у лісах з високим рівнем біорізноманіття для забезпечення невтручання у цілі охорони природи.
Стратегія передбачає й захист щонайменше 30% земель ЄС, з яких 10% повинні бути під суворим правовим захистом. Зазначається, що праліси та старовікові ліси становлять близько 3% усіх лісових земель ЄС і є високою цінністю для біорізноманіття та збереження вуглецю, отож, їх необхідно терміново закартувати і встановити для них режим охорони, особливо в найвіддаленіших регіонах ЄС. Держави-члени повинні терміново долучитися до завершення картування та моніторингу цих лісів, а також забезпечити недопущення погіршення їхнього стану до того моменту, коли почне діяти режим охорони.
Відновлення лісів та їх адаптація до кліматичних змін
Наступний підпункт Стратегії 3.2 передбачає забезпечення відновлення лісів, їх довгострокової стійкості та адаптації до змін клімату. Це включає створення стійких лісових екосистем, підвищення біорізноманіття, використання природоорієнтованих рішень та впровадження найкращих практик управління для підтримки здоров’я та продуктивності лісів.
Для досягнення цих цілей передбачається застосування практик ведення лісового господарства, які зберігають і відновлюють біорізноманіття, призводять до створення стійкіших лісів, здатних виконувати свої соціально-економічні та екологічні функції. Передбачається застосовувати чи збільшувати до максимуму практики, спрямовані на збереження різновікових насаджень та лісогосподарювання за принципом постійного лісового покриву, залишення мертвої деревини, регулювання щільності диких тварин та створення ділянок з охоронюваними біотопами, збереження лісових ґрунтів, розробку індикаторів сталого лісового господарства. Передбачено також підтримку схем добровільної лісової сертифікації, практик «наближеного до природи лісівництва», перегляд лісового законодавства про лісовий репродуктивний матеріал тощо.
Підпункт 3.3 «Відновлення та творення біологічно різноманітних лісів» зосереджується на відновленні та створенні лісів із високим біорізноманіттям. Основна увага приділяється використанню місцевих видів дерев, створенню стійких лісових екосистем та підтримці природніх процесів. Метою є забезпечення довготривалої екологічної рівноваги, адаптації лісів до зміни клімату та підвищення їхньої екологічної цінності.
Щоб досягти цих цілей, передбачається використовувати природне відновлення лісів та природні сукцесії, збільшення площі лісів за рахунок лісовідновлення, лісорозведення та висаджування дерев, висаджування лісу на міських, приміських та сільськогосподарських територіях, створення можливостей для працевлаштування людей завдяки висаджуванню дерев та забезпеченню їхнього зростання. Стратегія ЄС передбачає зобов’язання висадити щонайменше 3 млрд додаткових дерев до 2030 року, розробити для цього дорожню карту із чіткими критеріями моніторингу, а також активно залучати громади до процесу висаджування дерев.
Фінансові стимули
На створення фінансових стимулів для власників та управлінців лісів спрямований підпункт Стратегії 3.4. Він передбачає кількісне та якісне покращення лісів завдяки інвестуванню в стале лісове господарство, відновлення лісових екосистем та підтримку біорізноманіття.
Такі заходи включають фінансування проєктів з відновлення лісів, компенсації за екосистемні послуги та заохочення до довгострокового управління природними ресурсами. Зазначається, що власники лісів та лісокористувачі потребують рушійних сил та фінансових стимулів, щоб окрім деревних та недеревних матеріалів та продуктів мати змогу надавати ще й екосистемні послуги шляхом захисту та відновлення лісів, а також, щоб підвищувати стійкість лісів шляхом впровадження більшості методів ведення лісового господарства, дружніх до клімату та біорізноманіття. Це передбачає державні та приватні схеми оплати екосистемних послуг, фінансову підтримку лісового господарства для адаптації та підвищення стійкості до ризиків, пов’язаних зі змінами клімату. Але є один нюанс: за словами Олександра Сошенського, механізм фінансових стимулів викладено дуже загально, поки немає конкретики з цього питання, а також лунає критика від громадських організацій, що фінансові інструменти повинні бути адекватними.
Моніторинг, звітність та збір даних про стан лісів
Пункт 4 Стратегії фокусується на створенні стратегічної системи моніторингу, звітності та збору даних про стан лісів, що включає використання сучасних технологій, таких як супутникова інформація, цифрові платформи та інтегровані бази даних. Мета цього пункту полягає у забезпеченні прозорості, точності даних та підтримці прийняття обґрунтованих рішень щодо сталого управління лісами в ЄС.
Як відзначається в Стратегії, інформація про стан лісів у ЄС є несинхронізованою, з недостанім рівнем планування, тому Європейська Комісія планує створити загальноєвропейську систему інтегрованого моніторингу лісів, яка поєднуватиме технології дистанційного зондування з наземним моніторингом. Моніторинг має зосереджуватися на наслідках змін клімату, біорізноманітті, здоров’ї лісів, збитках, інвазивних видах, управлінні лісами та використанні біомаси. Також Єврокомісія разом з державами-членами збирається підготувати стратегічні плани щодо лісів на наступні 10, 30 та 50 років, і висуне законодавчу пропозицію щодо системи спостереження, звітності та збору даних у лісовому секторі. Таким чином, Єврокомісія планує синхронізувати, узагальнити і зробити прозорими й доступними дані про ліси.
Потужна програма досліджень та інновацій для покращення знань про ліси
Пункт 5 Стратегії зосереджений на розробці та впровадженні програм досліджень та інновацій для покращення знань про ліси, що передбачає наукові дослідження, використання сучасних технологій (наприклад, супутниковий моніторинг) та активну співпрацю між науковцями, політиками та лісовими господарствами. Основною метою є поглиблення розуміння процесів у лісах, забезпечення сталості управління ними та адаптація лісів до змін клімату. В контексті цього дослідження та інновації є ключовими для досягнення цілей Стратегії.
Зокрема, передбачається, що програма Horizon Europe сприятиме науково-обґрунтованому внеску в ліси ЄС. Йдеться про внесок цієї програми у розмірі до 1 млрд євро та приватні інвестиції в «Циркулярну Європу на основі біомаси» задля розвитку інноваційних та ресурсоефективних біоматеріалів і продуктів, для заміни викопних джерел енергії.
Передбачається також партнерство в дослідженнях та інноваціях між державами-членами, флагманські проєкти для тестування та демонстрації рішень у ключових стратегічних сферах та фокусування на агролісівництві, цифрових інноваціях, розвитку інфраструктури та лісових екосистемних послугах.
Оновлення системи управління лісовим господарством у ЄС
Пункт 6 Нової лісової Стратегії ЄС до 2030 року спрямований на створення інклюзивної та узгодженої системи управління лісовим господарством у ЄС, що базується на співпраці між державами-членами, зацікавленими сторонами та місцевими громадами для забезпечення сталого використання лісів. Особливу роль відведено прозорості, координації політик та інтеграції екологічних, соціальних і економічних аспектів в управлінні лісовими ресурсами.
Передбачається розширення внеску лісів у досягнення цілей Європейського зеленого курсу, забезпечення участі власників та управлінців лісів, промисловості, науковців та громадянського суспільства в обговоренні питань лісової політики. Оновлена структура управління об’єднає дві групи: Постійний комітет з питань лісового господарства та Робочу групу з питань лісів і природи. Своєю чергою Єврокомісія сприятиме створенню Лісових дорадчих служб у державах-членах ЄС.
Останній, 7 пункт Стратегії акцентує увагу на посиленні імплементації та правозастосування чинного законодавства ЄС, пов’язаного з лісами. Його основною метою є забезпечення ефективного дотримання правил, спрямованих на стале управління лісами, захист біорізноманіття та боротьбу з незаконними вирубками, що передбачає покращення моніторингу, координації між деревами-членами та активізацію контролюючих органів.
В контексті цього передбачена розробка оновлених рекомендацій та тлумачень положень, що стосуються лісів, доступ громадськості до екологічної інформації та планів управління лісами, використання геопросторової розвідки в державах-членах, технічна допомога та підтримка держав-членів в розробці та впровадженні реформ, боротьба з екологічною злочинністю, посилення моніторингу та контролю за дотриманням законодавства, а також підтримка ролі громадянського суспільства як наглядача за дотриманням законодавста (що дуже поширено в Україні зараз).
Значення Нової лісової стратегії ЄС для реформування лісового сектору України
Як зазначив Олександр Сошенський, Нова лісова стратегія ЄС до 2030 року має стратегічне значення для Європейського Союзу, оскільки сприяє досягненню кліматичних цілей, захисту біорізноманіття та впровадженню сталого управління лісовими ресурсами. Вона спрямовує та забезпечує інтегрований підхід до збереження лісів, підтримки економічної життєдіяльності лісового сектору та розширення екосистемних послуг, а також покликана стимулювати розвиток інновацій у біоекономіці та сприяє зміцненню співпраці між державами-членами ЄС у сфері захисту довкілля.
Для України Нова лісова стратегія ЄС до 2030 року може слугувати дороговказом сталого управління лісами, інтегрованого підходу до захисту біорізноманіття та пом’якшення негативних наслідків змін клімату, а також стати не лише джерелом кращих практик, а й потенційною основою для гармонізації національного лісового законодавства з європейськими стандартами.
Так, Україна, прагнучи інтеграції з ЄС, може адаптувати своє законодавство до принципів сталого управління лісами, які передбачені Стратегією. Йдеться про захист старовікових лісів, впровадження екологічно відповідальних методів лісокористування та посилення контролю за вирубкою. Також, оскільки Стратегія акцентує увагу на відновленні лісів, адаптації до змін клімату та зменшенні викидів парникових газів, наша країна може використовувати ці підходи для збереження своїх лісових екосистем.
Це, своєю чергою, дасть низку економічних можливостей, зокрема, розвиток лісової біоекономіки, включаючи екотуризм та виробництво довговічних виробів з деревини, може стати новим джерелом доходів для України.
Передбачений у Стратегії інструментарій щодо отримання компенсації за надання екосистемних послуг власниками лісів стимулює екологічно відповідальне управління і, хоча станом на зараз такого ще немає в Україні і в Європі це теж спостерігається дуже локально, проте, за словами Олександра Сошенського, якщо надання компенсації за надання екосистемних послуг набере популярності і, скоріш за все, це буде працювати в ЄС, рано чи пізно такий підхід з’явиться і в нас і до цього потрібно бути готовим.
Своєю чергою вдосконалення системи моніторингу лісів, яке пропонує ЄС, може бути корисним для України у боротьбі з незаконною вирубкою та деградацією лісів. Тому нашій країні, на думку Олександра Сошенського, варто свою систему моніторингу одразу розробляти в контексті європейської, щоб у майбутньому доєднатися до неї без будь-яких складнощів.
Як бачимо, Нова лісова стратегія ЄС до 2030 року може стати важливим орієнтиром для реформування лісового законодавства України, а адаптація українського лісового законодавства до неї буде важливим кроком на шляху інтеграції України до ЄС. Виклики, які стоять перед лісами України і ті, на які спрямована Нова лісова стратегія ЄС є спільними (досягнення кліматичних цілей, збереження біорізноманіття та сталий розвиток лісової галузі), отож, напрацювання ЄС, викладені у Новій лісовій стратегії, цілком можна використати і для України.
