Польські ліси відіграють провідну роль у досягненні як польських, так і цілей ЄС щодо нульових викидів парникових газів. Проте здатність лісів Польщі поглинати вуглець зменшується, зазначають експерти Світового банку в Звіті про клімат і розвиток Польщі, опублікованому в листопаді 2024 року, підтверджуючи тим самим спостереження польських лісівників, передають Lasy Państwowe.
Звіт Світового банку зосереджується на досягненні нульового чистого викиду вуглецю до 2050 року, підкреслюючи роль лісів у його поглинанні, зберіганні та скороченні викидів.
Як йдеться у матеріалі Lasów Państwowych із посиланням на вищезазначений звіт, основною причиною зниження поглинання CO2 є те, що ліси в Польщі старіють. Проте експерти зазначають, що лісовпорядкування, лісорозведення та лісовідновлення, рекультивація торф’яних боліт, які здійснюють лісівники, можуть бути дуже корисними щодо поглинання вуглецю в дуже довгостроковій перспективі.
З огляду на важливість теми і потенційну корисність досвіду польських лісівників для України, пропонуємо ознайомитися із польським досвідом переформування лісів у відповідь на кліматичні зміни, якими поділилися Lasy Państwowe, із деякими нашими коментарями.
Зміна клімату і польські ліси
Спершу слід зазначити, що, згідно повідомлення Lasów Państwowych, холдинг брав активну участь у розробці документу «Державний план розрахунків для лісового господарства». Одним із елементів звіту є діаграма, яка показує прогнозоване зниження здатності лісів поглинати вуглекислий газ.
Моделювання припускало, що при збереженні природних умов і структури лісу 2000-2009 рр. накопичення CO₂ буде поступово зменшуватися. На жаль, прискорені кліматичні зміни ще більше погіршили цю проблему. Старіючі польські ліси, у яких ведеться господарська діяльність, стають більш сприйнятливими до несприятливих умов, що зумовлює потребу швидко змінити їх струкуру. Решта лісів – це переважно приватні ліси, вік яких в середньому приблизно на 10 років менший, ніж тих, що знаходяться в підпорядкуванні Lasów Państwowych і де ведется активна господарська діяльність. Є ще національні парки. Lasy Państwowe зазначають, що це дуже хороший орієнтир, тому що там зосереджені насправді найстарші та найбагатші лісові масиви, більшість з яких близькі до природних, але у них потенціал поглинання вуглецю не тільки не зменшується, але й не зростає, він залишається на тому ж самому рівні протягом багатьох років. Ліси національних парків можна порівняти із зарядженою батареєю, кажуть у Lasach Państwowych: вона повна і не може більше поглинути CO2.

На інфографіці вище показано, як впливають кліматичні зміни на польські ліси. У ній зазначається, що промисловість, енергетика, транспорт, сільське господарство та навіть домогосподарства, тобто будь-яка діяльність людини, нині спричиняє зростання рівня парникох газів в атмосфері, хоча запас вуглецю у деревній біомасі в польських лісах з 1990-го станом на 2015 рік майже подвоївся (у 1990 році запас вуглецю в лісовій деревній біомасі становив 467 млн т, а у 2015 році – 822 млн т).
Зміни клімату для лісів – це порушення процесів, які відбуваються в природі, стрес в лісових екосистемах, складні для прогнозування наслідки, пояснюють в Lasach Państwowych.
Вони пов’язані з наступними факторами:
- зростання глобальної температури;
- почастішання екстремальних погодніх явищ (високі температури повітря, ураганові вітри, довготермінові посушливі періоди);
- опустелювання та перетворювання на степи значних територій;
- зменшення біологічної різноманітності;
- зменшення безпечності продуктів харчування, зменшення кількості питної води, міграція населення;
- довший вегетаційний період (за інформацією Lasów Państwowych, вегетаційний період за 50 років подовшав на 11 днів: квітнення і розвиток листя в Європі починається на 6,3 дня раніше, опадання листя починається на 4,5 дня пізніше);
- безсніжні зими;
- зростання концентрації азоту та зміна умов навколишнього середовища (у випадку лісу – лісорослинних умов).
Цікавим є спостереження, що надмір азоту спричиняє те, що дерева ростуть чимраз швидше. Але є один нюанс: хоча надземна частина дерев приростає швидше, проте коренева система дерева не розбудовується, зникають мікоризні гриби на коренях, які допомагають рослині забирати поживні речовини і воду із грунту. Одночасно зростання концентрації CO₂ в атмосфері пришвидшує процес фотосинтезу, що при одночасному недоборі магнію та порушеному співідношенні фосфору до азоту спричиняє ослаблення деревостанів. Ці чинники разом із іншими можуть навіть спричиняти їх відмирання.
Як зазначають польські лісівники, протягом кількох десятиліть аж 75% площі польських лісів може зазнати змін. Сосна, ялина, модрина, береза можуть зникнути з займаних нині територій, як і зникнуть багато пов’язаних з ними видів рослин, тварин та грибів. Прогнозується, що їхнє місце займуть ялиця, бук, ясень, дуб звичайний та скельний.
Географічні зміни стосуватимуться як рідкісних, так і поширених порід дерев. Вже зараз кліматичні зміни спричиняють біохімічні та фізіологічні зміни у порадах дерев, що має вплив на продуктивність і здоров’я деревостану. Породи дерев у польських лісах стали більш податливими для біотичних загроз, зменшилися періоди між нашестями шкідників, появою нових і розширенням старих осередків шкідників і хвороб лісу.
На виживання порід дерев також впливає дефіцит води під час вегетаційного періоду, амплітуда температури впродовж року, середня температура найтеплішого кварталу, максимальна тепература найтеплішого місяця, кількісь атмосферних опадів у найтеплішому місяці.
Що ж роблять польські лісівники? У відповідь на кліматичні зміни вони пристосовують породний склад деревостанів до лісового середовища існування, яке зазнає змін, удосконалюють протипожежну систему захисту лісу та борються із шкідниками лісу та його хворобами.
Переформування лісів у Польщі
Переформування лісів у Польщі передбачає поступову заміну монокультур (наприклад, сосни, яку масово висаджували у Польщі після Другої світової війни, коли для відновлення країни було потрібно багато сировини) змішаними лісами, що складаються з більш стійких порід, таких як дуби, буки та явори. Подібні дії мають на меті запобігти масовій загибелі лісів, яка спостерігається, зокрема, у випадку з ялинами в Німеччині та Чехії, розповідають Lasy Państwowe. У Польщі подібні явища стосуються як хвойних, так і, меншою мірою, листяних порід. Отож, після приблизно 200 років ведення лісового господарства, яке ми знаємо, нам потрібно змінити наш підхід до нього, кажуть у Lasach Państwowych.

На рисунку вище показана схема переформування польських лісів. Польські лісівники замінюють одні породи дерев іншими, краще пристосованими до наявного лісового середовища. Після введення нових порід дерев ліс стане більш різнорідним, міцнішим і здатним краще протистояти кліматичним загрозам.
Донедавна в Польщі, як і в Україні, були переважно монокультурні одновікові ліси, які висадили після Другої світової війни. Але вони були уразливі до різних типів несприятливих чинників, відтак їх потрібно було переформувати. Зараз польські лісівники вирубують в лісах так звані “гнізда”, де висаджують листяні породи дерев. В цей спосіб лісівники Польщі розпочинають створення більш сталих, наближених до природніх та здатних краще протистояти кліматичним змінам лісів.
За 5 років очікується, що в цих “гніздах” ростиме молодий ліс,який буде чудовим місцем проживання для диких кабанів і козуль. Ліс буде ставати все більш зрівноваженим за породним складом і віковою структурою.
За 15 років, коли листяні дерева достатньо підростуть, польські лісівники планують вирізати частину дерев хвойних порід, які оточують “гнізда”. Ті старі та дуплисті дерева, що залишаться, будуть домом для тварин, яким потрібне таке середовище існування. На місцях зрубів лісівники висадять насіння ростучих поблизу дерев або саджанці.
За 30 років на цій місцевості вже бути рости різновіковий та різнопородний ліс, який буде стійкішим до змін клімату і пов’язаних із ними загроз (наприклад, пожеж, шкідників, ураганів тощо) і багатший на різні види рослин, тварин та грибів.
За 60 років по закінченню переформування деревостану ліс буде наближеним до того, який би виріс на цій місцевості природньо без допомоги людини. Але завдяки праці лісівників, зазначають у Lasach Państwowych, це станеться набагато швидше, ніж це би зробила природа.
На завершення цього розділу слід зазначити, що, за інформацією Lasów Państwowych, площа лісів у Польщі збільшується: після закінчення Дрігої світової війни у 1945 році вона становила 21% площі Польщі, а станом на 2019 рік – 30%. Зростає не тільки площа лісів, але і їх вік: протягом останнього десятиліття вік лісів у Польщі зріс з 57 до 60 років, а частка лісів віком понад 100 років зросла з 11% до 14%.
Також ефектом переформування лісів є збільшення частки листяних лісів: з 13% у 1945 році до 30% у 2019 році. Проте польські лісівники зазначають, що не всюди листяні породи добре ростимуть – в бідних лісорослинних умовах, які у Польщі спостерігаються найчастіше, і надалі доведеться висаджувати менш вибагливі породи.
Ще один цікавий факт про ліси в Польщі – запас деревини у лісах Польщі з кінця Другої світової війни зріс учетверо: у 1945 році він становив 550 млн м3 , а у 2019 році – 2003 млн м3 . І польські лісівники притримуються твердого переконання, що деревина – це сировина для всього: цей відновлювальний природній ресурс налічує понад 30 тис. застосувань і чим сучасніша та розвинена економіка, тим більше вона використовує деревину, замінюючи нею штучні матеріали.
Ключові напрямки діяльності Lasów Państwowych у відповідь на зміни клімату
Lasy Państwowe здійснюють багатогранну діяльність у відповідь на зміни клімату, зосереджуючись на трьох основних пріоритетах:
- Визначення найбільш загрозливих лісів
Завдяки дослідженням під керівництвом проф. Ярослав Соха з Університету сільського господарства в Кракові, були впроваджені нові методи оцінки ризику відмирання деревостану в разі посухи. Спеціалісти з охорони лісу також стежать за загрозами від шкідників, розширюючи сферу своєї діяльності за рахунок нових видів, таких як чужорідні види комах, грибів та омели. Підвищення температури та ослаблення дерев через посухи сприяють їх поширенню, чого не спостерігалося в минулому.
- Управління водними ресурсами
В умовах зміни клімату вкрай важливо збільшити затримування води в лісах, розповідають в Lasach Państwowych. Що цікаво, у минулому, особливо в 1970-1980-х роках, ці території осушували. Нині польські лісівники реалізовують невеликі проєкти водозбереження, серед яких будівництво понад 9 тис. таких споруд, як водні пороги, польдери та ворота, які сповільнюють відтік води та обмежують вплив сильних дощів. Новим завданням є створення максимально можливої водопоглинальної здатності лісових екосистем на всій їхній площі.

На інфографіці вище показано, який великий ефект дали невеликі заходи із водозбереження. Зазначається, що ліс як екосистема має бути готовим як до надлишку води, так і до її нестачі. Для того ось уже 20 років Lasy Państwowe здіснюють водозберігаючі заходи як на рівнинній місцевості, так і в горах, припасовуючи рішення до навколишніх умов. Так, з 1998 по 2022 рік було споруджено 12804 об’єкти (понад 2200 ще знаходяться на етапі будівництва). На проєкти із водозбереження було витрачено понад 914 млн злотих, а кількість збереженої води оцінюється приблизно в 52,7 млн м3 .
Завдяки тому, що у підпорядкуванні Lasów Państwowych є ліси майже цілої Польщі, то можливим є здійснення заходів водозбереження у більших масштабах і одночасно у багатьох місцях.
Результати таких водозберігаючих заходів є наступними:
- збільшення водних ресурсів у лісі;
- зменшення стоку дощової води;
- зростання вологості повітря та лісової підстилки;
- зменшення наслідків надмірної водної ерозії;
- локальне зменшення паводків у підгірній місцевості;
- відродження та збереження боліт та водно-болотних угідь;
- збільшення біологічного різноманіття в лісах;
- створення водопоїв для тварин;
- ліквідація бар’єрів, що спрощує міграцію риб та інших водних організмів.
3. Зміна способів ведення лісового господарства
В умовах зміни клімату польські лісівники використовують більш прогресивні методи лісогосподарювання. Наприклад, такі як вирубування поодиноких дерев на певній ділянці і на їх місці висаджування нових або підтримка природного поновлення, запроваджують також мозаїчне відновлення порід, імітацію природних рослинних угруповань тощо.
Особливо є важливим здійснювати лісоуправління понад 2 млн га лісів, висаджених невдовзі після Другої світової війни, які є дуже вразливими та потенційно піддаються найбільшому ризику втрати стабільності. Очікується, що, незважаючи на зміну лісогосподарювання, польським лісівникам, можливо, доведеться зіткнутися з необхідністю проведення суцільних рубок на великих територіях у цих лісах. У Lasach Państwowych зазначають, що протягом кількох років 10% заготівлі деревини було отримано від санітарних рубок, які лісівники змушені були проводити унаслідок ураження лісу все більш сильнішими хворобами. Окрім того, польським лісівникам доводиться мати справу з катастрофічними погодніми явищами, в основному з дуже сильними вітрами, частіше, ніж кілька десятиліть тому.
Протипожежний захист – один із ключових елементів адаптації лісів до зміни клімату
Одним із значних викликів у лісовому господарстві в епоху зміни клімату є зростання ризику пожеж, розповідають в Lasach Państwowych. Збільшення посушливих періодів та високі температури роблять лісові території більш вразливими до пожеж. Польща посідає третє місце в Європі за кількістю лісових пожеж після південних країн, таких як Іспанія та Португалія. Тим не менш, завдяки передовій системі протипожежного захисту, великі лісові пожежі в Польщі – рідкість, кажуть в Lasach Państwowych.
Досягається цього насамперед завдяки добре розвиненій інфраструктурі та ефективній системі моніторингу. Повідомляється, що Lasy Państwowe щорічно виділяють на ці цілі близько 150 млн злотих. Ці кошти спрямовують на будівництво та утримання спостережних веж, розвиток систем раннього оповіщення, мережі водозабірних точок та співпрацю з пожежними службами. Раннє виявлення пожеж завдяки моніторингу з веж та використання авіації під час гасіння пожеж дає змогу швидко реагувати та обмежити масштаби збитків, пояснюють в Lasach Państwowych.
Однак дедалі складніші кліматичні умови змушують польських лісівників передбачати збільшення витрат на захист лісів від пожеж у майбутньому. Очікується, що зменшення кількості дощових днів, збільшення посушливих періодів та екстремальних погодних явищ, таких як урагани, ще більше підвищать ризик лісових пожеж. Сьогодні польська система протипожежного захисту є зразком для багатьох країн, але вона потребує постійного вдосконалення, щоб відповідати викликам, які виникають через динамічні зміни кліматичних умов, зазначать в Lasach Państwowych.

Висаджування швидкоростучих порід дерев
Однією з рекомендацій Світового банку щодо збільшення лісових ресурсів, які поглинатимуть вуглекислий газ і накопичуватимуть вуглець, є висаджування швидкоростучих дерев. Однак, на думку Lasów Państwowych , це не завжди об’єктивно можливий варіант дій.
По-перше, інтродукція таких видів може суперечити діючим природоохоронним нормам, зокрема новим вимогам Закону про відновлення природи, який наголошує на відновленні екосистем до їх природного стану на основі місцевих видів. Хоча йдеться не про монокультури швидкоростучих дерев (як у минулому насадження тополі), адже, створюючи такі екосистеми, можна догосподарюватися до виснаження ґрунтів та водних ресурсів (потреба у воді значно зростає), проте, як вважають польські лісівники, доцільніше подумати про введення стійких до типових хворіб відмерлих деревостанів домішок у деревостани на місце відмерлих порід, наприклад, дугласії замість смереки.
Щодо цього необхідно знайти компроміс, переконані в Lasach Państwowych. Повністю відкидати впровадження у деревостани швидкозростаючих порід не є хорошим рішенням, проте їх висаджування потребує обговорення зі службами охорони природи, оскільки це може бути єдиним способом підтримувати значне поглинання вуглецю у майбутньому. Вкрай важливо знайти баланс між швидким зростанням ресурсів і захистом біорізноманіття та місцевих екосистем, кажуть польські лісівники.
Невикористаний потенціал самосійних лісів
У Польщі теж спостерігається схожа із Україною проблема самосійних лісів. Як повідомляють Lasy Państwowe , землі площею приблизно 1 млн га, в основному приватні, на яких не проводиться сільськогосподарська діяльність, заліснилися природним шляхом, утворивши т.зв. незареєстровані ліси, які ніде не обліковуються. Ці молоді лісові насадження мають потенціал для поглинання CO₂, але їх необхідно офіційно перекласифікувати у лісові землі, щоб вони могли й надалі виконувати функцію пом’якшення дедалі складніших умов, пов’язаних зі зміною клімату. Сама природа підказує породний склад лісів, здатний впоратися з нинішніми умовами, кажуть в Lasach Państwowych: у самосійних польских лісах домінують листяні піонерні породи (береза, осика, вільха), які становлять майже 70% порід дерев на цих територіях.
І наостанок слід зазначити, що позицію Lasów Państwowych щодо необхідності підтримки декарбонізації шляхом використання деревини як альтернативи матеріалам, які генерують високі викиди парникових газів, таким як бетон або сталь, підтверджує й звіт Світового банку. Також у ньому було підкреслено важливість ведення лісового господарства в процесі досягнення кліматичної нейтральності.