Європейська федерація паркету (FEP) опублікувала найновішу інформацію про ситуацію на європейських ринках паркету.
За даними організації, на початку 2026 року по всій Європі ринки паркету демонстрували незначні позитивні ознаки, спостерігалося помірне зростання приватних інвестицій, а також будівельної та реноваційної активності. Однак нещодавня «іранська криза» принесла новий рівень невизначеності, різко уповільнивши або зупинивши позитивну тенденцію, що намічалася на паркетних ринках. Очікується, що зростання витрат на енергоносії та логістику, які вже є високими у кількох регіонах, зростатиме і надалі, що своєю чергою спричиняє додатковий тиск на виробничі витрати. Інфляція залишається серйозною проблемою, яку ще більше посилює зростання цін на сировину, зокрема, деревину. Проблеми з дистрибуцією продукції та зниження маржинальності посилюють навантаження на ланцюжок поставок.
За інформацією FEP, незважаючи на наявність ліквідності та інвестиційного потенціалу, багато проєктів переглядаються або відкладаються, щоб уникнути зростання витрат, що може негативно вплинути на споживання паркету.
Водночас, певні фактори можуть мати обмежений компенсаційний ефект для галузі. Йдеться про відновлення інтересу до енергоефективних будівель та, насамперед, потенційне уповільнення імпорту паркету з Азії, насамперед, китайського, на ринки ЄС за цінами, нижчими порівняно з періодом до початку антидемпінгового розслідування щодо багатошарових дерев’яних підлогових покриттів, а також паркетної продукції з інших азійських країн, які донедавна не були значними постачальниками паркету до ЄС.
Загалом, європейський ринок паркету наразі характеризується обережністю, низькою прогнозованістю та загалом нестабільними перспективами, оскільки економічна та геополітична невизначеність затьмарюють попередні ознаки відновлення.
Як завжди, ситуація відрізняться залежно від країни. Короткий огляд по кожній країні від FEP наведено нижче.
Перша країна – Австрія. Тут ринок паркету залишається стабільним, що свідчить про позитивні тенденції у сфері приватних інвестицій. У FEP вважають, що поки зарано говорити про наслідки «іранської кризи» для австрійського ринку паркету, але очікується зростання цін на енергоносії, вартість яких в Австрії й так вже є дуже високою – за даними FEP, рівень інфляції перевищує 3%. Вартість сировини (деревина ялини та дуба) також зростає.
Наступна країна – Хорватія. Загалом тут ринок паркету, за даними FEP, залишається стабільним або демонструє незначне зростання. На відміну від решти Європи, будівельна активність у Хорватії залишається високою, і, за прогнозами, буде зростати до 2027 року. З іншого боку, витрати, зокрема на логістику та мінімальну заробітну плату, продовжують зростати. Проблема з доступністю сировини дещо послаблюється, хоча не передбачається, що нова ринкова система регулювання цін на деревину суттєво змінить поточну ситуацію.
За результатами I кварталу 2026 року у Франції ринок паркету залишається стабільним, хоча до подій в Ірані на ньому спостерігалося незначне зростання. Замовлення від сектору DIY, які вже негативно вплинули на ринок паркету у 2025 році, особливо на сегмент продукції з масиву, наразі призупинені. Продовжує відчуватися подальший тиск з боку китайської продукції.
Переходимо до Німеччини. Хоча будівельна галузь цієї країни демонструє незначні позитивні ознаки, особливо коли йдеться про ремонт та інвестиції в енергоефективність, нещодавні події в Ірані стали тією причиною, яка різко вплинула на ринкову ситуацію вже у кінці березня. Як зазначають у FEP, шанси на те, що цьогоріч в Німеччині буде досягнуто запланованого обсягу будівництва нових об’єктів, є незначними. Швидше за все відновлення будівельної активності буде відкладено до 2028 року, що означає потенційні позитивні наслідки для паркетної галузі лише у 2029 році.
Напевно, найбільш важкопрогнозований ринок паркету – італійський. Якщо у січні 2026 року тут спостерігалося сповільнення, у лютому-березні, до так званої «іранської кризи», було зафіксовано незначне зростання, то зараз ситуація є непередбачуваною через проблеми з дистрибуцією продукції. В Італії, як і в інших країнах, зростають витрати на енергоносії та інфляція. Але, попри це, у FEP вважають, що паркетний ринок в Італії у I кварталі 2026 року можна вважати стабільним, якщо порівнювати його з аналогічним періодом минулого року.
Як і в попередніх країнах, до подій в Ірані ринок паркету в Польщі демонстрував незначне зростання. Зараз, на додаток до і без того дорогої сировини, у Польщі зростають витрати на енергоносії, на логістику та інфляція. Проте ситуацію може врятувати те, що ремонтні роботи, розпочаті під час пандемії Covid, значно відстають від графіка, а також з’являються нові інвестиційні проєкти, реалізацію яких можна навіть прискорити, щоб уникнути зростання витрат.
Цікава склалася ситуація на паркетних ринках у скандинавських країнах. За нинішніх умов Норвегія може виявитися переможцем, а норвезький ринок паркету – стабілізуватися до кінця року. Проте у Швеції, де у I кварталі 2026 року спостерігалося зростання ринку паркету на 2–3%, позитивна тенденція наразі зупинилася. Особливо це помітно у сфері інвестицій у нове будівництво. Фінляндія також демонструє стабільний або дещо позитивний ринок, але витрати на енергоносії є високими. У Данії, попри сильний ринок паркету, тиск теж відчувається, що може призвести до погіршення ринкової ситуації. Загалом, якщо брати всі скандинавські країни, то тут FEP очікує за підсумками I кварталу 2026 року незначне зростання на 3% на паркетних ринках, але це зростання знаходиться під загрозою через геополітичну ситуацію.
Наступна країна – Іспанія. Тут ринок паркету залишається стабільним або дещо негативним – впливає геополітична ситуація. Реноваційні інвестиції призупинено, тоді як інфляція зростає.
І наостанок – Швейцарія. За інформацією FEP, очікується, що швейцарський ринок паркету, який протягом останніх кварталів залишався стабільним, зросте на 2% — головним чином завдяки новим контрактам у сфері реновації, а також будівництву нового житла. Як не дивно, рівень інфляції та витрати на енергоносії у цій країні залишаються низькими. Проте в нинішніх умовах вирішальну роль відіграє довіра споживачів, яка наразі перебуває під загрозою, зазначають у FEP.
