У травні відбулася науково-практична онлайн-конференція на тему «Проблематика поширення вузькотілої ясеневої смарагдової златки в Україні», організатором якої виступила Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба).
Участь у заході взяли понад 470 учасників, а саме, представники:
- апарату Держпродспоживслужби;
- головних управлінь Держпродспоживслужби в областях та в м. Києві;
- державних установ «Центральна фітосанітарна лабораторія», обласних фітосанітарних лабораторій;
- Державного агентства лісових ресурсів України (Держлісагентства) та територіальних органів підприємств, установ і організації, що належать до сфери його управління;
- Департаменту захисту довкілля та адаптації до змін клімату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
- УкрНДІЛГА;
- Інституту захисту рослин НААН України;
- Національного університету біоресурсів і природокористування України;
- Національного лісотехнічного університету України;
- Поліського національного університету;
- міжнародного проєкту Emerald Ash Borer invasion: exploring spread patterns and beetle biodiversity dynamics for strategic conservation measures (проєкт EABRACE).
Після привітальних слів Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Ткачука Сергія Петровича та Голови Державного агентства лісових ресурсів України Смаля Віктора Ігоровича, учасники заходу долучилися до обговорення напрацювань і представлення науково-практичних результатів.
Із доповіддю «Перше виявлення Agrilus planipennis в Україні. Досвід проведення заходів із локалізації та ліквідації шкідника в Луганській області» виступив начальник Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області Ляскевич Ігор Юрійович.
Щодо розповсюдження ясеневої златки на Київщині та проблеми, пов’язані із виявленням та знешкодженням осередків доповіли:
- Горбачов Ілля Віталійович, т. в. о. заступника управління – начальника відділу карантину рослин та фітосанітарних заходів на кордоні Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві;
- Пузріна Наталя Василівна, канд. с.-г. наук, доцент, завідувач кафедри лісівництва Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України;
- Чумак Петро Якович, канд. с.-г. наук, старший науковий співробітник Інституту захисту рослин НААН України, доповідь «Сучасний стан стрімкого поширення златки ясеневої – небезпечного шкідника в урбаноценозах Київщини.
Кучерявенко Тетяна Вікторівна, головний спеціаліст Відділу охорони і захисту лісів Держлісагентства, виступила з доповідю «Практичний досвід обстежень ясеневих насаджень північно-східного регіону України на заселеність Agrilus planipennis».
Скрильник Юрій Євгенович, провідний науковий співробітник відділу ентомології, фітопатології та фізіології УкрНДІЛГА, канд. с.-г. наук, старший дослідник акцентував увагу на аспектах наукового підходу щодо вивчення біологічних та екологічних особливостей Agrilus planipennis в Україні.
Науковці Національного лісотехнічного університету України, Крамарець Володимир Олександрович, доктор с.-г. наук, професор кафедри лісівництва НЛТУ та Мацях Ірина Павлівна, доктор біол. наук, доцент цієї кафедри, представили сучасні підходи до використання паразитоїдів і хижаків для регулювання чисельності ясеневої златки та розповіли про міжрегіональне наукове партнерство щодо моніторингу ясеневої смарагдової златки в балтійському регіоні на прикладі діяльності проєкту EABRACE:
Після доповідей і жвавих обговорень найважливіших аспектів щодо поширення ясеневої смарагдової вузькотілої златки учасники конференції підбили підсумки, зокрема вирішили:
- Для виявлення ясеневої смарагдової вузькотілої златки найбільш ефективним є огляд дерев. Одним із симптомів є наявність сліду живлення птахів, зокрема дятлів, бо взимку на снігу добре видно відкльовані шматки кори. Однак, птахи не можуть повністю знищити осередок шкідника, так само як і паразитоїди.
- Зупинити поширення ясеневої смарагдової вузькотілої златки неможливо. Традиційні хімічні методи боротьби не дають необхідного результату і не дозволяють зупинити її подальше поширення.
- Наразі постають задачі з виявлення стійких екземплярів дерев, які є в будь-якій популяції, для їх подальшого розмноження і використання з метою відновлення загиблих насаджень.
- Важливим є зберегти стійкі екземпляри ясена, а у випадку неминучої загибелі дерев – намагатися одержати деревину, яка не буде джерелом поширення шкідника.
Представники Держпродспоживслужби, Держлісагентства та наукових установ домовилися й надалі тісно співпрацювати шляхом проведення форумів, семінарів, круглих столів і спільних комплексних досліджень з питань ясеневої смарагдової вузькотілої златки.
Юрій Скрильник,
канд. с.-г. наук, старший дослідник,
провідний науковий співробітник відділу ентомології,
фітопатології та фізіології,
