У кінці вересня науковцями відділів лісівництва та економіки лісового господарства (Мусієнком С. І. та Кобцем О. В.), а також лісовідновлення та захисного лісорозведення (Румянцевим М. Г.) УкрНДІЛГА були проведені чергові обліки на стаціонарному багатоваріантному дослідному об’єкті у ДП «Харківська ЛНДС» (Дергачівське лісництво, квартал 215).
Дослід закладено у 2009 р. під керівництвом професора Ткача В. П. в умовах свіжої кленово-липової діброви з метою опрацювання способів і технологій переформування ослаблених порослевих дубових деревостанів, виключених із режиму головного користування, з орієнтуванням на їх насіннєве природне та штучне відновлення шляхом проведення лісовідновних рубок. Рубки проведено рівномірно-поступовим, групово-поступовим і смугово-поступовим способами в поєднанні з рубками догляду.
Дослід складається із 6 варіантів (кожен – по 1 га). Рубку рівномірно-поступовим і групово-поступовим способами було передбачено провести за два прийоми, а смугово-поступовим способом – за чотири прийоми шляхом вирубування смуг завширшки 25 м (по 0,25 га). На варіанті, де було проведено рубку групово-поступовим способом, сформовано чотири «вікна» відновлення – два вікна площею близько 250 м2 і по одному «вікну» – площею 500 і 750 м2. Також на варіанті проведено розрідження смуг завширшки до 10 м навколо «вікон» відновлення.
Три варіанти, на яких лісовідновну рубку проведено смугово-поступовим способом, було орієнтовано на штучне лісовідновлення (садіння лісових культур сіянцями із закритою (ЗКС) та відкритою (ВКС) кореневою системою, а також висіванням жолудів), а один варіант – на природне відновлення лісу. Для цього проведено комплекс заходів зі сприяння природному відновленню дуба (видалення підліску, залишення «насінників», прокладання борозен тощо).
Деревостан, в якому було проведено лісовідновну рубку, характеризувався складною будовою. Окрім дерев головних порід – дуба та ясена звичайного, що мали найбільші діаметри, в складі деревостану були наявні липа серцелиста та клен гостролистий, які були значно молодшими за віком та вирізнялися меншими діаметрами. Дерева дуба та ясена були порослевого походження, а липи та клена – насіннєвого природного. Таксаційні показники материнського деревостану: склад – 6Дз2Яз1Клг1Лпд; вік дерев дуба та ясена становив 85–100 років, а липи й клена – 50–60 років; середні висота й діаметр дуба сягали 23,7 м і 32,0 см відповідно; відносна повнота насадження – 0,79; запас – 358 м3·га-1.
Результати обстежень, проведених на варіантах, спрямованих на природне відновлення, свідчать, що у віці 15 років було сформовано природні молодняки, які характеризуються значним біологічним різноманіттям і переважанням у складі дуба звичайного. Склад сформованих молодняків (6–8Дз1–3Клг1Яз, Лпд, Клп) відповідає складу корінного деревостану.
Серед варіантів дослідів, орієнтованих на штучне лісовідновлення, після першого (вік культур – 15 років) і другого (9 років) прийомів вищими показниками росту (висотою й діаметром) характеризувався дуб у культурах, створених сіянцями із відкритою кореневою системою та висіванням жолудів. Проте, слід відмітити, що до п’ятирічного віку вищими показниками росту характеризувався дуб в культурах, створених сіянцями із закритою кореневою системою. Це пов’язано з тим, що їх коренева система не травмувалася при садінні на лісокультурну площу.
Зазначимо, що дуб в трирічних культурах, створених після третього прийому рубки сіянцями із закритою кореневою системою, вирощеними у контейнерах із агроволокна об’ємом 1400 см3 і пінополістирольних касетних контейнерах з об’ємом комірки 510 см3, характеризувався вищими показниками росту (висотою, приростом за висотою й діаметром кореневої шийки) в порівнянні з культурами, створеними сіянцями із відкритою кореневою системою.
У майбутньому на варіантах, орієнтованих на штучне лісовідновлення, лісовідновну рубку буде продовжено шляхом суцільного вирубування дерев у залишеній останній смузі. Передбачається, що її буде завершено орієнтовно через 10–12 років і на місці ослабленого порослевого дубового деревостану сформується умовно різновікове насадження природного насіннєвого або штучного походження зі складною структурою.
Дослідження, проведені науковцями, є важливими та будуть використані для вдосконалення нормативної бази, що регламентує проведення лісовідновних рубок в ослаблених порослевих дубняках Лівобережного Лісостепу, виключених із режиму головного користування, які нині суттєво переважають в лісовому фонді регіону. Отримані результати досліджень також будуть використані для вдосконалення технології створення й вирощування в регіоні дубових молодняків різними видами садивного матеріалу.
Відділи лісівництва та економіки лісового господарства,
а також лісовідновлення та захисного лісорозведення УкрНДІЛГА
