На початку листопада в м. Саласпілс (Республіка Латвія) відбулася робоча зустріч учасників двостороннього Українсько-Латвійського проєкту «Ризик-орієнтована стратегія підготовки до моніторингу і біологічного контролю ясеневої смарагдової златки». Керівниками проєкту є завідуюча відділу фітопатології Латвійського державного науково-дослідного лісового інституту (ЛДНДЛІ) «Сілава» Дарта Клавіна та провідний науковий співробітник відділу ентомології, фітопатології та фізіології УкрНДІЛГА Катерина Давиденко. У заході також взяла участь завідуюча відділу селекції, генетики та біотехнології УкрНДІЛГА Світлана Лось. Зустріч, присвячену обговоренню результатів польових досліджень в Україні протягом 2023–2024 рр., було проведено в Латвійському державному науково-дослідному лісовому інституті (ЛДНДЛІ) «Сілава».
Як відомо, ясенева смарагдова златка (Agrilus planipennis Fairmaire) є переносником небезпечної хвороби — халарового некрозу (Hymenoscyphus fraxineus Baral et al.), ознаки ураження якою проявляються у вигляді некротичних плям на листі та пагонах поточного року. Наслідками ураження є всихання окремих дерев і насаджень ясена звичайного. Тож, метою досліджень у рамках проєкту було виявлення цих небезпечних організмів і відбір стійких до них дерев в Україні та Латвії.
Доповідь Світлани Лось включала загальний огляд проблеми, коротку інформацію щодо результатів досліджень, проведених в Україні протягом 2019–2023 рр. співробітниками УкрНДІЛГА, зокрема Катериною Давиденко та Юрієм Скрильником, а також результати робіт із відбору стійких індивідів ясена звичайного, виконаних Світланою Лось, Валентиною Дишко та Ларисою Терещенко в 2024 р. у Кіровоградській області (ДСДЛЦ «Веселі Боковеньки»).
Для обстеження в Кіровоградській області за матеріалами лісовпорядкування попередньо було визначено насадження за участю ясена звичайного згідно з наступними критеріями: площа ділянки (виділа) має бути понад 0,5 га, участь ясена звичайного в складі насадження – не менше 5 одиниць, вік – від 50 років. Водночас це мали бути насадження, де частка всихаючих дерев складає не менше 50 %. Під час відбору дерев було застосовано методику комплексного оцінювання – для кожного дерева були визначені ростові показники, стан, прямизна стовбура, наявність вад і пошкоджень. Стійкими вважали дерева без ознак пошкоджень і уражень, з добре розвиненою кроною та листям здорового зеленого забарвлення. Також для контролю було відібрано хворі дерева з ознаками ушкодження та всихання. Особливу увагу звертали на наявність стовбурових шкідників та ознак некрозу. Зібрані зразки листя та флоеми ушкоджених і стійких до халарового некрозу та смарагдової златки дерев, передані Катерині Давиденко для подальшого здійснення молекулярно-генетичних досліджень в Шведському аграрному університеті в м. Упсала. Узагальнення результатів щодо розповсюдження смарагдової златки та халарового некрозу в Україні та можливих заходів боротьби з ними буде виконано після завершення досліджень за міжнародним проєктом.
С. А. Лось,
завідувач відділу селекції,
генетики та біотехнології
К. В. Давиденко
пр.н.с. відділу ентомології, фітопатології
та фізіології,
