Невпинне зростання попиту на енергію, а також виснаження запасів традиційних невідновлюваних ресурсів змушують науковців активізувати пошук локалізованих стратегій розширення біоенергетики та забезпечення енергетичної незалежності. Серед таких перспективних легко відновлюваних джерел варто виокремити біомасу тополь (Populus) і верб (Salix spp.), яку отримують на короткоротаційних біоенергетичних плантаціях. Тож, у травні поточного року співробітниками відділу селекції, генетики та біотехнології УкрНДІЛГА та ДП «Харківська ЛНДС» було розпочато чергові обстеження сортовипробних культур тополь і верб.
У 2014 році на території ДП «Харківська ЛНДС» науковцями УкрНДІЛГА та інституту ботаніки ім. Г.М.Холодного було закладено сортовипробні культури тополь і верб. Окрім сортовипробування завданням експерименту було висаджування невкорінених живців безпосередньо на дослідній ділянці та випробування різних схем розміщення рослин. Дослідні сортовипробні культури складаються з двох блоків: у першому рослини розміщували за схемою 1,5×1,5 м; у другому відстань у рядах становила 1,0 м, а між варіантами – 2,0 м. У кожному блоці всі варіанти представлено в трьох повторностях по 14 рослин. В якості контролю висаджено живці районованого сорту ‘Львівська’.
Приживлюваність рослин у перший рік становила – 46–84 %. Максимальним рівнем укорінення характеризувалися тополі сорту ‘Стрілоподібна’. Помітно нижчою, порівняно з іншими сортами, приживлюваністю відзначалися сорти ‘Градізька’, ‘Константа’ та ‘Роганська’. Впродовж 13 років було досліджено морфологічні, ростові, адаптивні й інші характеристики 10 культиварів тополь і 3 – верб.
Значення середньої довжини однорічного приросту тополь у перший рік після створення плантацій становили від 37,3 см (‘Гулівер’) до 17,7 см (‘Константа’), верб – від 42,4 см (‘Олімпійський вогонь’) до 33,0 см (‘Прибережна’). За показником середньої довжини приросту статистично значуще перевищували контроль (сорт ‘Львівська’) тополі сортів ‘Гулівер’ (на 44,7 %), ‘Дружба’ (на 29,7 %), ‘Роганська’ (на 40,9 %), ‘Слава України’ (на 36,6 %) та ‘Торопогрицького’ (на 21,1 %). Всі види верб за довжиною однорічного приросту суттєво перевищували контроль – ‘Олімпійський вогонь’ на 64,3 %, ‘Лісова Пісня’ на 45,1 %, ‘Прибережна’ на 28,1 %. Середній діаметр однорічного приросту тополь коливався від 4,9 мм (‘Стрілоподібна’) до 3,1 мм (‘Градіжська’), верб – від 4,0 мм (‘Олімпійський вогонь’) до 3,4 мм (‘Прибережна’).
За результатами обстежень, проведених у 2021 році, значення середніх висот у сортовипробних культурах тополь в 8-річному віці становили від 7,84 м (‘Новоберлінська-3’) до 3,21м (‘Ноктюрн’). Відбулася зміна лідерів: найкращими за показниками висоти виявилися сорти тополі ‘Новоберлінська-3’ та ‘Слава України’. У відсотковому вираженні перевищення становило 49,0 см для дерев сорту ‘Новоберлінська-3’ та 42,9 см для сорту ‘Слава України’. Тополі сорту ‘Стрілоподібна’ зберегли перевагу за діаметром, Сорти тополь ‘Новоберлінська-3’ і ‘Слава України’ також увійшли до групи лідерів. Зазначені клони переважали тополю ‘Львівська’ на 51,2–61,3 %. Середні висоти верб, які випробовували, коливалися від 5,04 м (‘Прибережна’) до 4,51 м (‘Олімпійський вогонь’), а середні діаметри – від 30,9 мм (‘Олімпійський вогонь’) до 27,0 мм (‘Прибережна’).
Під час обстеження навесні 2026 року було визначено стан дерев, а також наявність у них вад і пошкоджень. Обстеженнями виявлено, що найвищою збереженістю характеризувалися рослини сорту ‘Новоберлінська-3’ – 59,5 %, найнижчою – ‘Константа’ – 19 %. За попередніми даними максимальні показники висот мають сорти тополь ‘Стрілоподібна’, ‘Торопогрицького’, ‘Новоберлінська-3’, ‘Слава України’, ‘Гулівер’, ‘Градізька’ – від 12,5 до 10,5 м. Серед лідерів за діаметром слід назвати сорти ‘Торопогрицького’, ‘Гулівер’, ‘Градізька’ та ‘Стрілоподібна’ – від 15,7 до 13,4 см. Серед верб показник приживлюваності становив – 31,0 % (‘Олімпійський вогонь’) та до 2,4 % (‘Прибережна’). Причиною поганої збережуваності верби сорту «Прибережна» може бути її низька посухостійкість. Висоти верб, які випробовували, коливалися від 3,0 м до 7,0 м.
На жаль, через неможливість доступу до третини площі дослідної ділянки внаслідок небезпеки замінування та обстрілів роботи не завершено. У подальшому більш детальні результати обстеження будуть оприлюднені в наукових публікаціях.
Григорьєва В. Г., ДП «Харківська ЛНДС»;
Лось С. А., Плотнікова О. М.,
відділ селекції, генетики
та біотехнології УкрНДІЛГА
Джерело: УкрНДІЛГА
У матеріалі використано фото з архіву Лось С.А. Джерело: УкрНДІЛГА
