Національний лісотехнічний університет України (НЛТУ України) та інші провідні профільні наукові установи країни на замовлення Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) в рамках фінансованого Європейським Союзом (ЄС) проєкту «Інклюзивне, конкурентоспроможне та стале функціонування і розвиток ланцюгів доданої вартості у сільському, рибному та лісовому господарстві» розпочали амбітні роботи з адаптації лісового законодавства України до законодавства ЄС, метою яких є українізація лісівничої термінології та розроблення Нової редакції Лісового кодексу України.
«В совєцькі часи ми дуже сильно залежали від російської версії лісівничої термінології, коли вона узгоджувалася з російською мовою, – пояснює Василь Масюк, національний фахівець з лісівництва ФАО. – Сьогодні є більш нагальним питанням узгодити термінологію з європейськими мовами і щоб вони були зрозумілі у спілкуванні з нашими сусідами. З іншого боку, серед завдань робіт, крім українізації лісівничої термінології та наближення її до європейської, є впровадження європейських понять та концепцій в новій редакції Лісового кодексу, адже діюча редакція Лісового кодексу, яка була прогресивною у 2006 році, коли приймалася, на думку галузевої спільноти потребує перегляду та наближення до європейських практик».
«Зараз є багато розбіжностей щодо перекладу лісівничої термінології, – розповідає проф. д-р Василь Лавний, проректор з наукової роботи, професор кафедри лісівництва Національного лісотехнічного університету України, – який здійснює загальну координацію проєкту, ілюструючи потребу та важливість узгодження лісівничої термінології, – Наприклад, sustainable forestry перекладають як стале лісоуправління, що не зовсім відповідає суті терміну».
Професор Василь Лавний також зазначає: «Роботи у рамках проєкту переслідують дуже амбітну ціль. Експерти провідних наукових установ України хочуть уніфікувати лісівничі терміни та визначення, щоб лісівники легше знаходили спільну мову один з одним, з суспільством, з політиками та владою».
Завдання і цілі робіт.
Роботи з адаптації лісового законодавства України до лісового законодавства ЄС здійснюватимуться протягом 2025 року, і на першому етапі планується дослідити та обговорити основні нормативні документи лісового права ЄС, і розробити українсько-англійський та англо-український глосарії термінів та визначень лісового законодавства ЄС і пропозиції щодо удосконалення української лісової термінології та визначень з метою розробки нової редакції Лісового кодексу.
Перед робочою групою експертів стоять наступні завдання:
1. Розробити глосарій термінів та визначень лісового законодавства ЄС для правильного розуміння та однакового застосування в процесі адаптації актів законодавства ЄС до лісового законодавства України, а також розробити рекомендації щодо перекладу актів лісового законодавства ЄС на українську мову відповідно до вимог граматики української мови.
2. Перекласти низку актів лісового законодавства ЄС на українську мову.
3. Провести порівняльно-правове дослідження відповідності законодавства України лісовому законодавству ЄС з метою виявлення прогалин та неузгодженостей.
4. Вивчити та узагальнити відповідний досвід 3-4 країн Центральної та Східної Європи та врахувати його під час розробки нормативно-правових актів.
5. Підготувати чернетку нової редакції Лісового кодексу України з необхідними постатейними коментарями з урахуванням лісового законодавства ЄС.
Проф. д-р Віктор Ткач, директор Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації імені Г.М. Висоцького, старший експерт з лісової політики, зазначає: «На початковому етапі ми будемо вирішувати питання узгодження термінології, яка на сьогодні є в лісовому господарстві, із термінологією, яка на сьогодні застосовується в країнах ЄС. Наступний етап буде пов’язаний із законодавчою базою – з конкретною розробкою Лісового кодексу. Ці проєкт дуже важливий і я вважаю, що він буде дуже важливим з точки зору подальшого вдосконалення лісового законодавства, тому що сьогодні діючий Лісовий кодекс не дає змоги націлювати лісове господарство на вирішення найбільш гострих і актуальних проблем».
В’ячеслав Олещенко, кандидат наук, старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, старший експерт з лісової політики та права і один із розробників діючого Лісового кодексу, зазначив: «Та ситуація, яка в нас зараз є в лісівничій сфері, потребує концентрації наших зусиль у відновленні позитивного ставлення до лісового господарства в суспільстві. Якщо узагальнено зараз подивитися на ситуацію, то у засобах масової інформації, різних інших формах максимально утверджується негативне ставлення до лісівників замість того, щоб розуміти, що ліс виконує важливу функцію, але він її виконує не сам, а тому, що там працюють лісівники. І от використання нашого проєкту для утвердження позитивного ставлення до лісового господарства, при чому професійного, дуже важливе. Нам потрібно консолідувати зусилля фахівців, громадськості, пояснити сутність лісового господарства, те, що не має стояти завдання заповісти всі ліси, адже вони мають давати продукцію. А з іншого боку, там, де ми вже позаповідали, там має бути активна наукова робота, яка дає іншу продукцію: не деревину, а нові знання».
Важливість перекладу лісівничої термінології
Перелік необхідних міжнародних термінів та визначень, які потрібно перекласти на українську мову, потрібен зокрема і для подальшого коректного перекладу законів ЄС на українську мову, що є важливим, оскільки наша країна готується до вступу в Європейський Союз.
За словами Володимира Гурина, національного спеціаліста з лісового права ФАО в Україні, сама по собі система права ЄС – це дуже специфічне та унікальне утворення, оскільки є симбіозом міжнародного публічного права і національних правових систем. Гармонізація законодавства країн-кандидатів з законодавством ЄС передбачає, що країна-кандидат на вступ до ЄС відповідно до ст 288 Договору про функціонування Європейського Союзу є адресатом регламентів, директив, рішень, рекомендацій та висновків Європейського Союзу.
Країна-кандидат повинна підтримувати й відповідати Копенгагенським критеріям, встановленим Європейською Радою в Копенгагені в 1993 році, серед яких є здатність брати на себе зобов’язання, пов’язані із членством, зокрема, здатність ефективно впроваджувати правила, стандарти та політики, які складають сукупність актів права Європейського Союзу (acquis), що означає «надбання спільноти» (фр.), а також дотримання цілей політичного, економічного та монетарного союзу, перш ніж вона зможе приєднатися до ЄС. Прийняття та імплементація acquis є основою переговорів про вступ.
Як повідомив Володимир Гурин, необхідність гармонізації законодавства України з ЄС передбачена положеннями Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, підписаної 2014 року. Також Кабінет Міністрів України 28 лютого 2023 року прийняв постанову № 189 «Про затвердження порядку проведення первинної оцінки стану імплементації актів права Європейського Союзу (acquis ЄС)», якою запровадив загальну процедуру внутрішньої оцінки стану наближення українського законодавства до законодавства ЄС.
Віктор Симоненко, помічник голови Комітету екологічної політики та природокористування ВРУ Олега Бондаренка та експерт з лісової політики, зазначив: «Проблеми, які ми сьогодні обговорюємо — від термінологічних питань і неузгодженості із законодавством ЄС до наявних прогалин у Лісовому кодексі — є надзвичайно важливими. До парламентського комітету надходить багато звернень, і ми систематично їх аналізуємо, щоб врахувати під час розробки нової редакції Лісового кодексу. Принагідно, хочу повідомити, що голова Комітету пан Олег Бондаренко звернувся до Дослідницької служби Верховної Ради України із запитом на підготовку аналітичної записки щодо можливих невідповідностей Лісового кодексу України законодавству ЄС. Ми очікуємо отримати цей документ наприкінці березня 2025 року.»
Труднощі перекладу
Євгеній Хань, кандидат наук, старший викладач кафедри таксації лісу та лісового менеджменту, заступник директора Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства НУБіП України з міжнародної діяльності, експерт з лісової сертифікації, окреслив масштаб роботи: «Якщо говорити про програму мінімум, то насамперед ідеться про глосарій і термінологічну базу основних документів, які стосуються господарювання в лісах ЄС. Тобто ті терміни, які не були перекладені або щодо яких не було знайдено компроміс у перекладі».
Один із яскравих прикладів термінології, яка потребує уваги, за словами Євгенія Ханя, – це регламент ЄС щодо знеліснення, так званий EUDR, який базується на термінології FAO Global Forest Resources Assessments FRA 2025. Варто зазначити, що попередній переклад EUDR був здійснений WWF Україна, проте термінологія, на якій він базується, потребує уваги зацікавлених сторін. «Нам спільно необхідно узгодити сотні термінів для розуміння змісту законодавства. Безперечно, існують тисячі зрозумілих слів чи виразів, які матимуть майже ідентичний результат при перекладі як з української на англійську, так і навпаки, але щонайменше 500 потребують узгодження для правильного тлумачення законодавства ЄС», – зазначив експерт.
За словами Євгенія Ханя, досягнення компромісу щодо перекладу тих чи інших термінів буде досить складним завданням. «Це пов’язано з тим, що вже існує усталена практика застосування стандартів, чіткі нормативні вимоги, закріплені в чинному законодавстві України, і ми активно використовуємо цей понятійний апарат. Водночас маємо успішні приклади того, як у рамках FSC-сертифікації було інтегровано низку термінів та концепцій, які зараз застосовуються в Україні. Відповідно, доцільно брати це за модель адаптації до відповідних змін та спиратись на наявні напрацювання, як наприклад тезаурус «EUROVOC» та термінологія законодавства. Такий підхід відкриває можливість зміцнити позиції України в питаннях євроінтеграції», – пояснив експерт.
Він також повідомив, що крім залучення фахівців, для перекладу термінології використовуватимуть спеціалізоване програмне забезпечення Trados, надане компанією RWS, та сервіси для перекладу документів, такі як DeepL й інструменти штучного інтелекту для верифікації та узгодження результатів.
Робоча група
Слід відзначити, що у рамках проєкту вдалося створити потужну команду з фахівців з лісової політики, лісівництва, догляду за лісом, планування господарювання в лісі, базованих на лісі ланцюгів вартості із провідних університетів і наукових установ України: Національного лісотехнічного університету України; Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України; Українського ордена «Знак Пошани» науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького; Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України; інших підприємств та організацій, експертів. Здійснюється тісна співпраця з експертами Міндовкілля, Комітету з питань екологічної політики та природокористування, Держлісагентства, експертами громадянського суспільства, експертами ФАО, які будуть перебувати в постійному контакті з представниками Європейської Комісії, а також з провідними експертами з управління лісами в Центральній і Східній Європі, з метою уточнення термінів, понять і визначень, що використовуються в лісовому acquis communautaire, адже вони мають бути однозначними та чіткими.
«Коли ми дивимося на сьогоднішню команду експертів – це унікальна команда, тому що тут є три покоління науковців: 30-40 років, 45-60 років, і науковці старші за 60 і навіть 70 років. Тобто в команді є представники, які можуть під різними кутами дивитися на цю роботу, є люди, які писали діючий Лісовий кодекс. Така синергія має велику перспективу», – переконаний Василь Масюк.
Робота над перекладом лісівничої термінології уже триває повним ходом: щотижня відбуваються зустрічі усіх учасників команди щодо узгодження результатів «домашньої» роботи, яку кожен з них виконує. З першими результатами робіт можна буде познайомитися на семінарі з обговорення глосарію термінів та визначень лісового законодавства ЄС та чернетки перекладів актів лісового законодавства ЄС, який відбудеться 20-21 березня у Львові. Зареєструватися до участі в семінарі можна за посиланням: https://forms.gle/Fm6Q1c9dV4YM6ZRg6 .
