Україна доопрацьовує правила, які мають забезпечити відповідність українських товарів вимогам ЄС щодо запобігання знелісненню та деградації лісів, а також зберегти доступ до європейського ринку. Практичні положення законопроєкту №15352 та пропозиції до його доопрацювання обговорили під час круглого столу за участі представників Уряду, парламенту, бізнесу, громадських екологічних організацій та профільного експертного середовища.
Йдеться про впровадження в Україні вимог Регламенту ЄС щодо запобігання знелісненню та деградації лісів (EUDR). Він передбачає, що визначені категорії товарів, які потрапляють на ринок ЄС, повинні мати підтверджене походження та не бути пов’язаними зі знелісненням або деградацією лісів після 31 грудня 2020 року. Вимоги стосуються, зокрема, деревини, сої, великої рогатої худоби, кави, какао, каучуку та пальмової олії, а також визначеної продукції з них.
Для імплементації цих правил підготовлено законопроєкт «Про обіг товарів, пов’язаних зі знелісненням та/або деградацією лісів». Документ визначає перелік товарів, обов’язки операторів і трейдерів, правила простежуваності та оцінки ризиків, а також механізми державного контролю та відповідальності.
Україні наразі присвоєно низький рівень ризику в межах EUDR. Це спрощує застосування окремих процедур оцінки ризиків.
«Для України важливо не просто перенести вимоги EUDR у національне законодавство, а створити зрозумілу і практичну систему для бізнесу. Вона має забезпечити простежуваність продукції, чіткі правила відповідальності та контроль без дублювання процедур. Це напряму пов’язано з конкурентоспроможністю українських виробників і збереженням доступу до ринку ЄС», – зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
Україна вже тестує окремі елементи майбутньої системи. Уряд запустив два експериментальні проєкти – для товарів і виробів із деревини та для сільськогосподарської продукції, зокрема сої. Для деревини передбачено електронний кабінет експортера, а для аграрної продукції відповідний механізм реалізується через Державний аграрний реєстр із використанням геопросторових даних. Це має забезпечити підтвердження походження продукції та її простежуваність до конкретної земельної ділянки.
Під час круглого столу учасники обговорили питання, які ще потребують врегулювання. Зокрема, про відповідальність українських операторів ринку до набуття Україною членства в ЄС, простежуваність товарів у разі змішування партій, а також доцільність різних підходів до контролю імпорту, обігу на внутрішньому ринку та експорту.
Систему планують впроваджувати поетапно, щоб дати бізнесу та державним органам час на підготовку. Практичні механізми контролю та відповідальності мають запрацювати з 1 січня 2030 року. Водночас Україна працюватиме над сумісністю національних інформаційних систем із європейською системою EUDR, щоб у майбутньому уникнути дублювання даних і процедур.
У круглому столі взяли участь голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко, голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду, а також представники Мінекономіки, Держлісагентства, ДП «Ліси України», бізнесу, профільних асоціацій, громадських і природоохоронних організацій, наукових установ та міжнародних партнерів.
