У Національному лісотехнічному університеті України 9-11 грудня цього року відбулася стартова зустріч партнерів проєкту «Modernizing master programs to support forest sector transformation towards Ukraine’s post-war green rebuilding — ForestPost» (ERASMUS-EDU-2024-CBHE, Грантова Угода №101179074), асоційованих партнерів та інших учасників, присвячена обговоренню цілей, задач та шляхів реалізації проєкту. Проєкт реалізовується за програмою Еразмус+, розрахований на три роки та має бюджет 794 тис. євро.
Про перебіг стартової зустрічі учасників проєкту на сайті НУБІП України розповів Олександр Сошенський, доцент кафедри лісівництва, начальник відділу міжнародних проектів НУБіП України.
Він повідомив, що в офіційному відкритті стартової зустрічі проєкту взяли участь Володимир Загорський, ректор Національного лісотехнічного університету України; Андрій Кудряшов, в.о. ректора Державного біотехнологічного університету; Роман Василишин, директор ННІ лісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України; Хосе Реке, вчений секретар Вищого технічного училища аграрної інженерії університету Вальядоліда; Лучіан Курту, декан факультету лісівництва та лісової інженерії Трансільванського університету Брашова.
Особливу увагу під час стартової зустрічі було приділено впровадженню дуальної освіти та розвитку “зелених” навичок у підготовці магістрів лісового господарства, адже проєкт ForestPost спрямований на модернізацію магістерських програм для підтримки трансформації лісового сектору в контексті післявоєнної зеленої відбудови України. Олександр Сошенський висловив переконання, що проєкт стане важливим кроком до трансформації лісового сектору нашої країни, а також закладе основу для довготривалої міжнародної співпраці та сталого розвитку України.
За інформацією Олександра Сошенського, до проєкту ForestPost долучилися 33 асоційованих партнери, серед яких Державне агентство лісових ресурсів України, філії ДП “Ліси України”, приватні компанії, науково-дослідні установи та громадські організації.
“Ми маємо тісні зв’язки з різними приватними деревообробними та меблевими підприємствами. Завдяки цьому ми можемо проводити виїзні практичні заняття для студентів безпосередньо на виробництві”, — поділився досвідом Андрій Спірочкін, завідувач кафедри технологій та дизайну виробів з деревини НУБіП України.
Професор Лучіано Пуцко з Трансильванського університету Брашова підкреслив важливість міжнародної складової: “Ми маємо значний досвід у міжнародних магістерських програмах з лісового господарства в Європі. І ми справді раді зробити свій внесок у цей проєкт, зосереджений на магістерських програмах з лісового господарства в Україні”.
Значну увагу під час зустрічі було приділено викликам, з якими стикається українська вища освіта в умовах війни. “Наше головне завдання зараз — вижити та зберегти освітній персонал. Це чудова можливість думати про наше майбутнє та розвиток у рамках нашого проєкту”, — наголосив один з українських учасників. Професор Орест Кійко, завідувач кафедри технології меблів і виробів з деревини НЛТУ України додав: “Незважаючи на цю криваву війну, незважаючи на всі ці руйнівні перешкоди та бар’єри, ми повинні думати про наше майбутнє. Це означає, що ми повинні розробити стратегію відбудови України. І я сподіваюся, що ця стратегія буде зеленою стратегією”.
Павло Кравець, директор FSC-Україна, представив доповідь про вплив війни на ліси та лісове господарство в Україні, виклики та перспективи.
Під час другого дня стартової зустрічі відбулася публічна дискусія на тему “Освіта для зеленої трансформації: розвиток лісового сектору України в післявоєнний період”. Як розповів Олександр Сошенський, обговорення було зосереджено на реаліях воєнного часу. Віктор Смаль, голова Держлісагентства України, наголосив, що “втрата екосистем, лісів, будівель, техніки не варта абсолютно нічого порівняно з трагедією втрати життя наших працівників”. За словами голови Держлісагентства, внаслідок російської агресії загинули 162 працівники лісового господарства, 262 отримали поранення, 147 пропали безвісти, а понад 2,5 тисячі лісівників нині зі зброєю в руках захищають країну.
Обговорюючи сучасні освітні виклики, докторка Мар’яна Мельникович розповіла про лісовий соціально-економічний сектор з точки зору вдосконалення освітнього процесу в Україні.
Професор Білл Кітон зауважив, що “вільне володіння англійською є критичним для українських студентів, щоб мати змогу відвідувати інші університети. Але найважливішими технічні навички письма, оскільки вони є запорукою успіху в міжнародній академії”.
Під час зустрічі обговорювалися також нові компетенції та діджиталізація, розповів Олександр Сошенський. Так, професор Норберт Вебер зазначив, що є три рівні викликів. “По-перше, це врегулювання кризових ситуацій, включаючи дистанційне зондування для заміни наземної діяльності, коли вона надто небезпечна. Друге — відновлення та реабілітація лісових ландшафтів. Третє — забезпечення стійкості лісів як соціоекологічних систем”, – зазначив він.
Своєю чергою, Віктор Смаль повідомив, що протягом останнього часу в українському лісовому господарстві впровадили низку новітніх цифрових систем.
Професор Білл Кітон поділився досвідом співпраці між ЗВО та зацікавленими сторонами. “Типове навантаження професора становить 40-40-20, тобто 40% дослідження, 40% викладання, але 20% — це те, що ми називаємо послугами. Це можливість взаємодіяти з неурядовими організаціями, сидіти в радах директорів, брати участь у наукових товариствах”, – сказав він.
Віктор Смаль наголосив: “Ми повинні використовувати найкращий досвід інших країн, і водночас ми є власниками унікального досвіду, який має стати уроком для інших”.
За інформацією Олександра Сошенського, учасники дискусії дійшли згоди щодо кількох ключових напрямків розвитку:
- Модернізація освіти має відбуватися паралельно з відновленням галузі.
- Міжнародна співпраця та обмін досвідом надзвичайно важливі.
- Цифрова трансформація та нові технології є необхідною умовою розвитку.
- Підготовка спеціалістів має враховувати регіональні особливості та потреби.
Також наприкінці третього дня стартової зустрічі проєкту ForestPost її учасники погодилися, що необхідно першочергово вирішити такі питання як захист студентів та викладачів, збереження університетів у буремні часи війни задля можливості планування майбутнього, зеленого розвитку та трансформацій.
