30 січня громадська організація «Лісові ініціативи і суспільство» провела круглий стіл, присвячений публічному обговоренню законопроєкту щодо вдосконалення системи юридичної відповідальності за незаконні рубки лісу в Україні.
Як розповіли у ГО “ЛІіС”, в центрі дискусії була необхідність комплексного перегляду підходів до кримінальної та адміністративної відповідальності, зокрема положень статті 246 Кримінального кодексу України, з урахуванням реальних ризиків лісогосподарської діяльності та ефективності правозастосування.
У заході взяли участь представники громадських організацій, органів державного контролю, місцевого самоврядування, експертного та професійного середовища.
Адвокат, експерт з лісового законодавства Олег Сторчоус наголосив на необхідності системного оновлення кримінального законодавства у сфері охорони лісів. Серед ключових пропозицій:
- декриміналізація дрібних рубок в ПЗФ;
- підвищення порогу шкоди для звичайних лісів;
- посилення санкцій, передусім підвищення штрафів за серйозні порушення, що зробить незаконні рубки економічно невигідними;
- розширення переліку злочинних дій, що врахує всі способи знищення;
- уточнення термінології та узгодження норм Кримінального кодексу з Лісовим кодексом України.
Також, за інформацією ГО “ЛІіС”, ОлегСторчоус підкреслив важливість економічних стимулів для лісокористувачів, які добровільно повідомляють про факти самовільних рубок, а також унормування відповідальності місцевих громад за порушення в лісах, не переданих у постійне користування.
“Наш підхід базується на тому, щоб відійти від філософії покарання і відповідальності лісокористувачів, яка зараз прирівнює їх до крадіїв лісу, і не розрізняє умисел та господарський ризик, тому фактично стимулює приховування незаконних рубок. Щоб лісокористувачі не боялись показувати самовільні рубки, це має бути економічно вигідно для них”, – зазначив він.
Учасники обговорення звернули увагу на те, що чинна система покарань часто не враховує господарські ризики, що може стимулювати приховування фактів незаконних рубок.
Виконавчий директор ГО “ЛІіС”, координатор програми Дмитро Карабчук зазначив, що криміналізація відповідальності за незначні порушення, зокрема за рубку одного дерева, призводить до неефективного використання ресурсів правоохоронної системи: “Криміналізація вирубки одного дерева відбирає ресурси правоохоронної системи. Тобто це робота, яка повинна розглядатись, як адміністративне покарання. Натомість правоохоронні органи мають концентрувати зусилля на розслідуванні системних та масштабних незаконних рубок, які здійснюються організованими злочинними угрупованнями. Також, вважаю, що виявлені незаконні рубки лісовою охороною та передані правоохоронним органам для подальшого розслідування — не повинні трактуватись апріорі як такі, які мають злочинний умисел працівників лісового охорони та, відповідно, не підлягати покаранню.”
Дмитро Карабчук запропонував як альтернативу:
- ширше застосування адміністративної відповідальності;
- диференціацію відповідальності працівників лісового господарства залежно від наявності умислу;
- фокус правоохоронних органів на масштабних і системних злочинах, а не дрібних випадках.
Юристка, експертка ГО “ЛІіС” Наталія Капля наголосила: “Ефективно протидіяти незаконним рубкам стане можливо після введення в законодавство чіткого визначення незаконних рубок, що спростить кваліфікацію ознак злочину правоохоронцями при розслідуванні, а також при розгляді справ в судах; удосконалення адміністративної відповідальності за лісопорушення дасть можливість підвищити ефективність роботи лісової охорони та конкретизує рівень відповідальності посадових осіб, майнової відповідальності за нанесену шкоду довкіллю”.
Під час круглого столу учасники дійшли згоди щодо необхідності систематизації інформації про незаконні рубки і нараховану шкоду та посилення прозорості діяльності лісокористувачів, зокрема через оприлюднення даних про лісове господарство. Також колективно зауважили потребу удосконалення норм КУпАП (зокрема статті 64) щодо відповідальності посадових осіб лісокористувачів та уникнення ситуацій, коли відсутність майнової або адміністративної відповідальності створює «вакуум контролю».
Ефективна протидія незаконним рубкам можлива лише за умови балансу між контролем, відповідальністю та економічною доцільністю, а також за наявності прозорих правил гри для всіх суб’єктів лісових відносин, наголосили в ГО “ЛІіС”.
