Сьогодні ми з вами у «БМ-Тест» – одному з лише двох випробувальних центрів в Україні, які здатні проводити комплексні випробування вікон, дверей та фасадів за європейськими стандартами.
Разом із другим центром – ДП «Днiпростандартметрологiя» (Кривий Рiг) – «БМ-Тест» у 2023 році був модернізований в рамках проєкту «Реалізація експортного потенціалу виробничо-збутового ланцюга деревообробної галузі в Україні шляхом зміцнення інфраструктури контролю якості», який впроваджується Організацією Об’єднаних Націй з промислового розвитку (UNIDO) в рамках глобальної програми GQSP за підтримки Швейцарії, що надається через фінансування SECO, разом із швейцарським партнером Бернським університетом прикладних наук та українським партнером ГО Агентство сприяння сталого розвитку Карпатського регіону «ФОРЗА».
Обидвi лабораторiї отримали сучасне обладнання, пройшли спецiалiзоване навчання та вже надають послуги з випробування вікон, дверей та фасадів за стандартами EN. Це суттєво змiнює правила гри для виробникiв: з’явилася можливість пiдтвердити якiсть своєї продукцiї швидко, професiйно i в межах країни.
В регіональному випробувальному центрі «БМ-Тест», що знаходиться у м. Рівне, побували й ми разом із групою виробників вікон та виробів із деревини, щоб на власні очі побачити як відбувається процес випробування вікон на повітропроникність, водонепроникність та безпеку, а також дізнатися, які ще випробування може проводити лабораторія та які послуги надавати.
Все – заради виробника
Спочатку на гостей випробувального центру чекала невелика презентація про лабораторію, наявне обладнання та випробовування продукції, які тут проводять.
«Такі зустрічі корисні і для виробників, і для лабораторії, – зазначила заступниця директора регіонального випробувального центру «БМ-Тест» Галина Фурсачик. – Ми в лабораторії працюємо із стандартами, але не завжди бачимо, з чим стикаються підприємства на практиці. Тому досвід сьогоднішнього спілкування буде корисний і вам, і нам».
Галина Фурсачик повідомила, що «БМ-Тест» працює з 2005 року. «Ми починали як будівельна лабораторія, – розповіла вона. – Спочатку в нас був лише один старий прес. Але поступово, під час розвитку лабораторії, у відповідь на заявки виробників щодо випробування певної продукції чи показників ми формували свою сферу акредитації таким чином, щоб можна було задовольнити їхні потреби».
Мрії здійснюються
Кардинальні зміни відбулися у 2021 році.
Галина Йосипівна описала це так: «Ми мріяли зробити сучасну європейську лабораторію. Весь цей час, що я тут працювала, я мріяла попасти в такий проєкт, щоб можна було купити обладнання під потреби замовників, адже фінансово українські лабораторії дуже бідні. В нас не було коштів, щоб можна було купити дороге обладнання. Воно все було зроблене своїми руками, але воно працювало. Дуже важко вести бізнес в таких умовах, тому ми розуміємо і виробників – вони теж не завжди можуть виділити значні кошти на ці випробування. І от у 2021 році нас знайшла Радміла».
Радміла Устич, менеджер сектору економіки ГО «ФОРЗА», своєю чергою розповіла, що ГО «ФОРЗА» як український партнер проєкту UNIDO, повідомила всі лабораторії, які займалися будівельними конструкціями в Україні, про проєкт, проте відгуків було несподівано мало. Але ті лабораторії, що відгукнулися, були справді зацікавлені в співпраці, відповідали ключовим критеріям участі у проєкті. Зокрема, йшлося про наявність висококваліфікованих фахівців, здатних проводити випробування вікон. Загалом відбір для участі у проєкті UNIDO успішно пройшли ДП Дніпростандартметрологія (Криворізька філія) та регіональний випробувальний центр «БМ-Тест».
Отож, у 2021 році «БМ-Тест» взяв участь в проєкті «Реалізація експортного потенціалу виробничо-збутового ланцюга деревообробної галузі в Україні шляхом зміцнення інфраструктури контролю якості». Але у 2022 році почалося повномасштабне вторгнення і плани довелося змінити: замість набуття практичних навичок за кордоном фахівці «БМ-Тест» почали проходити онлайн навчання європейським методом тестування вікон та дверей, під час якого дізнавалися нюанси кожної методики.
«Нам розказували підхід до європейських методів дослідження, які кардинально відрізняються від українських, тому що вони орієнтуються на випробування конструкцій, які знаходяться в реальних умовах», – пояснила Галина Фурсачик. Вона навела такий приклад: за нашими ДСТУ, тестуючи бетонну бруківку, лабораторії перевіряють міцність бетону на стиск, а за стандартами EN – міцність на розколювання самого виробу.
У 2023 році «БМ-Тест» отримав від проєкту UNIDO випробувальний автоматичний стенд MessTEC для випробування вікон і дверей на повітропроникність, вітрове навантаження і водопроникність та сучасне ліцензійне програмне забезпечення Flixo pro 8, завдяки якому лабораторія проводить розрахунки коефіцієнта теплопередачі (значення U) різних віконних систем за ДСТУ EN ISO 10077-2:2022 (EN ISO 10077-2:2017, IDT; ISO 10077-2:2017, IDT).
Сьогодні в Україні є лише дві акредитовані лабораторії, що мають подібне випробувальне обладнання – у Рівному та Кривому Розі. Обидві були оснащені в рамках проєкту “Реалізація експортного потенціалу виробничо-збутового ланцюга деревообробної галузі в Україні”, що реалізується UNIDO за фінансування уряду Швейцарії. Ці лабораторії відкривають нові можливості не лише для підтвердження якості, а й для розробки інновацій.
Навчання, навчання і ще раз навчання
У 2023 році протягом тижня українські інженери двох лабораторій проходили практичне навчання у випробувальній лабораторії Бернського університету прикладних наук BFH в Швейцарії. Вони знайомилися з технічним оснащенням, процедурою проведення випробувань і стандартами, що застосовуються у Швейцарії та ЄС. «Теоретичні знання дуже допомогли, але особливо цінними були технічні консультації, адже в кожній методиці є дуже багато нюансів, наприклад, як перевірити герметичність камери перед випробуваннями, як закріпляти датчики під час випробування на вітрове навантаження», – розповіла Галина Фурсачик.
У 2024 році навчання продовжилося онлайн: опановували розрахунки програми Flixo Pro 8, можливості теплотехнічних розрахунків якої просто вражали українських фахівців.
А на початку 2025 року спеціалісти «БМ-Тест» та ДП Дніпростандартметрологія (Криворізька філія) відвідали з ознайомчим візитом два авторитетні європейські випробувальних центри – ift Rosenheim (Німеччина) та Holzforschung Austria (Австрія). До речі, ift Rosenheim не лише проводить випробовування, а й у своєму підрозділі MessTEC розробляє обладнання для проведення випробувань, яке вважається «золотим стандартом» завдяки точності вимірювань. Саме там виготовлений випробовувальний стенд, встановлений в лабораторії в Рівному.
З 24 лютого по 7 березня 2025 року команди обох українських лабораторій пройшли ще один навчальний курс у випробувальному центрі Бернського університету прикладних наук BFH. Програма була присвячена європейським підходам до тестування вікон та дверей. Українські фахівці ознайомилися з новими методиками та удосконалили знання з програми Flixo Pro 8. Також відбулися візити на виробництва, аби краще зрозуміти реальні виробничі процеси й стандарти. Серед відвіданих підприємств – Sägerei Trachsel AG (деревообробка та виготовлення віконних профілів), 4B Fenster AG (інноваційні енергоефективні віконні системи), RWD Schlatter (виробництво дверей преміум-класу), HuberFenster (дерев’яні вікна, в яких поєднуються традиції та технології), Smartwindows AG («розумні» вікна з електронним ке самого уванням).
«Це навчання дало нам змогу не лише глибше розуміти європейські методи випробувань, а й отримати цінний практичний досвід безпосередньо на підприємствах, – зазначила Галина Фурсачик. – Вразило, наскільки відповідально виробники ставляться до контролю якості своєї продукції: він відбувається на кожному етапі. І часом виробники мають таке обладнання, якого бракує навіть у деяких лабораторіях».
Що можна випробувати в «БМ-Тест»?
Як розповіла Галина Фурсачик, «БМ-Тест» проводить випробування лакофарбової продукції, виробів з бетону та природного каменю, сипких матеріалів (пісок, щебінь, гравій, суміші), в’яжучих (цемент, гіпс), теплоізоляційних матеріалів, виробів з металу, виробів з полімерних матеріалів, будівельних матеріалів, виробів з деревини, вікон та дверей для громадських та житлових будівель.
Якщо йдеться конкретно про вироби з деревини, то «БМ-тест» випробовує:
- плити деревинно-стружкові за вимогами ДСТУ EN 312:2018;
- лісоматеріали за вимогами ДСТУ EN 338:2022, ДСТУ EN 14081-1:2019, ДСТУ prEN 386-2001, ДСТУ EN 408:2007;
- фанеру за вимогами ДСТУ ISO 1098:2006, ДСТУ EN 636:2022;
- плити OSB за вимогами ДСТУ EN 300:2008;
- деталі і вироби дерев`яні за вимогами ДСТУ Б В.2.6-149:2010;
- деталі профільні з деревини за вимогами ДСТУ Б В.2.6-150:2010;
- тверде паливо за вимогами ДСТУ EN 15148:2012, ДСТУ EN 15103:2013, ДСТУ EN 14774-1:2013;
- деревне вугілля та брикети деревного вугілля для барбекю за вимогами ДСТУ EN 1860-2:2015.
На сьогодні «БМ-Тест» проводить випробування вікон та дверей для громадських та житлових будівель за показниками повітропроникність, водопроникність, вітрові навантаження і розрахунок коефіцієнту теплопередачі вікна по методиках, які гармонізовані з європейськими нормами, зокрема:
- випробування вікон та дверей незалежно від матеріалу рами (ПВХ, алюміній, дерево) за вимогами гармонізованого з європейськими нормами стандарту ДСТУ ЕN 14351-1:2020 «Вікна та двері. Вимоги. Частина 1. Вікна та зовнішні двері (EN 14351-1:2006 + A2:2016, IDT)» для встановлення основних експлуатаційних характеристик виробів;
- повітропроникність за методом ДСТУ EN 1026:2021 «Блоки віконні та дверні. Повітропроникність. Метод випробування (EN 1026:2000, IDT)». Встановлення класів за повітропроникністю відповідно до ДСТУ EN 12207:2020 «Блоки віконні та дверні. Повітропроникність. Класифікація (EN 12207:1999, IDT)».
- водопроникність за методом ДСТУ EN 1027:2021 «Блоки віконні та дверні. Водонепроникність. Метод випробування (EN 1027:2000, IDT)». Встановлення класів за водопроникністю відповідно до ДСТУ Б EN 12208:2013 «Блоки віконні та дверні. Водонепроникність. Класифікація (EN 12208:1999, IDT)».
- стійкість до вітрового навантаження за методом ДСТУ EN 12211:2020 «Вікна та двері. Стійкість до вітрового навантаження. Метод випробування (EN 12211:2016, IDT)». Встановлення класів за стійкістю до вітрового навантаження відповідно до ДСТУ EN 12210:2021 «Вікна та двері. Стійкість до вітрового навантаження. Класифікація. (EN 12210:2016, IDT)».
Друга українська лабораторія, оснащена за підтримки проєкту UNIDO, це ДП «Дніпростандартметрологія» у Кривому Розі. Обидві лабораторії нині є ключовими центрами для тестування вікон, дверей і фасадів, забезпечуючи виробникам доступ до сучасних європейських методик.
«Наші послуги не тількі якісні, але й доступні для українських виробників, – підкреслює Галина Фурсачик. – Завдяки близькості лабораторій виробники економлять час і кошти, порівняно з відправкою зразків до Європи. Наші лабораторії обладнані сучасною технікою і мають фахівців, які не просто виконують випробування, а й готові підтримати виробника на всіх етапах створення якісних вікон і дверей».
Особливо треба звернути увагу на те, що деякі спеціалізовані випробовування, зокрема на опір зламування, в ЄС є дуже складними й дорогими (може сягати більше €5 тис). Інженер, який проводить такі випробування, проходить тривале стажування і має складні процедури сертифікації. Наразі «БМ-Тест» не здійснює таких випробувань через відсутність інженера, мобілізованого до ЗСУ. Проте всі інші випробовування, в т.ч. вікон й дверей, здійснюють жінки. Така ситуація яскраво ілюструє виклики, з якими стикається економіка України. «Випробування вікон на стенді MessTec – це не тільки точність, а й значні фізичні зусилля, адже ми тестуємо зразки розміром до 4 метрів у ширину та до 3 метрів у висоту», — додає Галина Фурсачик.
По точності «БМ-Тест» – серед найкращих
Про високу точність отриманих результатів свідчать результати міжлабораторних порівняльних випробувань, організованих ift Rosenheim у лютому 2025 року за методикою EN 1026:2016 (визначення повітропроникності). У цих випробуваннях взяли участь 28 лабораторій із 16 країн Європи. «БМ-Тест» продемонструвала відмінні результати, потрапивши до вісімки найточніших лабораторій.
Це беззаперечне свідчення не лише високої точності приладів, а й професійності команди «БМ-Тест», яка забезпечує стабільність, надійність й відтворюваність вимірювань.
Щоб уявити масштаб й складність такого випробування, варто зазначити, що 28 лабораторій, які взяли участь у міжлабораторних порівняльних випробуваннях, використовували всього три зразка – плиту вагою 70 кг з металу з чотирма отворами різного розміру, від найменшого до найбільшого. Ці зразки передавалися від однієї лабораторії до іншої по цілій Європі. Мета такого підходу – перевірити точність і відтворюваність результатів у різних лабораторних умовах і на різному обладнанні.
Як випробовують вікна
Після презентації діяльності випробувального центру «БМ-Тест» Галина Фурсачик та працівниці випробувального центру Ольга Непомяща та Катерина Костюкевич продемонстрували лабораторне обладнання для випробовування широкого спектру будівельної продукції, та приміщення для обробки результатів. Деякі випробування показали наживо.
Одним із таких стало випробування фанери на якість з’єднання шарів шпону. Як розповіла Галина Фурсачик, перед цим випробуванням зразок змочується, щоб ослабити структуру волокон, і в такому мокрому стані розривається на спеціальному пристрої. У процесі розриву спеціальна програма фіксує зусилля, при якому волокна руйнються (присутні почули характерний тріск). Відтак за спеціальними малюнками, які є в стандартах ДСТУ та EN, порівнюють форми лінії розлому і визначають тип руйнування зразка, наприклад, коезійне чи адгезійне.
Та, безперечно, найочікуванішою та головною подією заходу стала демонстрація випробування зразка вікна на стенді MessTec. Скажемо відверто, навіть, знаючи параметри найбільшого вікна, яке може випробовувати цей стенд (висотою до 3 метрів і шириною до 4 метрів), ми були вражені його розмірами, а згодом і тим, як на ньому відбуваються випробування.
Перш за все усім присутнім працівниці лабораторії показали, як правильно має бути підготований зразок до випробування: його потрібно закріпити в міцній рамі із дерев’яного бруса для того, щоб імітувати на випробувальному стенді положення вікна у стіні. У лабораторії зразок герметизують по периметру зовнішнього боку, монтують на випробувальний стенд та проводять підготовчі процеси, зокрема, налаштування датчиків.
Після цього відбуваються заміри зразка, визначається площа вікна, довжина лінії стику між рамою та стулками, зазначаються усі конструктивні особливості. На зразок встановлюють чутливі датчики для контролю прогинів конструкції від вітрових навантажень та фіксації деформацій. Одночасно перевіряється коректність закривання стулок, цілісність ущільнень та відсутність видимих зазорів. Після цього всі технічні параметри вводять у програмне забезпечення випробувального стенду. Лише після цього починається перше випробування вікна – на повітропроникність.
Вікно почергово піддається дії додатного і від’ємного тиску протягом 10 хвилин. Відповідно від кількості повітря, яке проходить крізь площу і одиницю лінії стику, програма автоматично обчислює середні значення й надає клас за повітропроникностю відповідно до стандарту.
Далі вікно перевіряють на стійкість до вітрового навантаження дією змінного додатного та від’ємного тиску залежно від класів. Під дією змінного навантаження тиску вікно прогинається і програма вимірює ці прогини.
Наступний етап – циклічні навантаження 50 циклів від’ємного і додатного тиску.
«Тиск залежить від класу вікна, – розповіла Галина Йосипівна, – Якщо це 3 клас, то тиск становить 600 Па, якщо 4 клас – то 800 Па».
Після циклів від’ємного і додатного тиску вікно знову перевіряють на повітропроникність, адже механічне навантаження може призвести до мікропошкоджень конструкції. «За стандартом допускається відхилення до 20% від початкового показника», – пояснила Галина Фурсачик.
Далі нам показали, як відбувається випробування вікна на водопроникність. Завдання – зафіксувати момент витоку води крізь конструкцію, та тиск, при якому це відбувається. Це випробування дуже видовищне, адже спочатку вікно 15 хвилин зрошується водою, а потім вода тече під тиском 50 Па, 100 Па, тобто рівень тиску із регулярними інтервалами поступово зростає.
«Візуально спостерігаємо, чи немає протікання води, – розповіла Галина Фурсачик про це випробування, – частіше це буває в місці зварювання рами або в зоні ущільнення між стулкою і рамою. Бувало, що краплі з’являлися в місці з’єднання імпоста з рамою. Зупиняємо процес, і програма автоматично призначає клас водонепроникності, який був перед тим. Якщо витоку не було – це 9 клас. Зазвичай вікна демонструють 6 клас водонепроникності».
Ну і останнє випробування, якому піддається вікно, – тест на безпечність конструкції. На вікно залежно від його класу подають тиск, що відповідає класу випробу, наприклад, до 1800 Па додатного та 1800 Па від’ємного тиску для третього класу, і спостерігають за зразком, чи він не зруйнувався.
«Тут або витримало, або не витримало», – коротко описала суть випробування Галина Фурсачик. Тому важливо під час випробування на безпечність виробу не знаходитися перед зразком з точки зору безпеки.
«Коли ми випробовували вікно максимального розміру – шириною 4 м, а висотою 3 м, то ховались усі», – розповіла Катерина.
Стенд автоматично зберігає робочий журнал випробувань, який потім використовують для оформлення протоколів. У ньому зразу вказується клас опору вікна вітровому навантаженню, клас за прогинами, як вікно відреагувало на дію позитивного та негативного тиску, результати випробовування на водопроникність і на безпечність.
Ще одне випробовування, яке нам не показали, оскільки воно вимагає тривалого часу, але критично важливе для ринку, – це випробування вікон на безвідмовність. Стулка відкривається на певний кут, закривається, потім відкривається на відкидання, потім ручка повертається і знову відчиняється на такий самий кут, – це один цикл , загалом же потрібно виконати 20 тис. таких циклів, що займає 2 місяці безперервної роботи.
По завершенні випробувань лабораторія видає протокол випробувань, де фіксуються опис та розміри зразка, специфікації профілю, армування, фурнітури, ущільнювачів, точок фіксації, фотофіксації протікань, діаграми, графіки та інші ключові дані. Цей протокол – не просто технічний документ, це підтвердження якості продукції й інструмент виходу на експорт.
Лабораторії у Рівному та у Кривому Розі активно працюють з підприємствами і готові адаптувати послуги під конкретні потреби виробників. «За минулий рік лабораторія вже виконала 14 випробувань, а цього року – вже понад 10», – розповіла Радміла Устич про те, скільки вже вдалося зробити на новому обладнанні для випробовування вікон.
Як лабораторії підтримують якість і конкурентоспроможність українських виробників
- Випробування за EN-стандартами – в Україні
- Суттєва економія часу та коштів на логістику і сертифікацію
- Професійна підтримка фахівців лабораторій – консультації з випробувань, маркування та вимог ЄС
- Підтверджена якість – перевага у тендерах, переговорах і на внутрішньому ринку
Галина Фурсачик зазначила, що «БМ-Тест» не бере на випробування вікна, які вже були встановлені. Це поширений запит, особливо від забудовників, однак некоректне встановлення може спотворити результат. Якщо при встановленні вікна порушили, наприклад, геометрію вікна, то не можна звинувачувати виробника, що вікно перекосилося, стулка стала поганою, вікно протікає чи запотіває. Тому перевірити вікно слід ще до його встановлення.
Ну і на завершення – коментар від Михайла Орленка, виконавчого директора Асоціації «Українські виробники світлопрозорих конструкцій», який чудово підсумував важливість випробувальної лабораторії для українських виробників вікон.
«Для українських виробників світлопрозорих конструкцій наявність сучасної випробувальної лабораторії, як-от «БМ-Тест» у місті Рівне, є критично важливою. – сказав він. – По-перше, це можливість підтвердити якість своєї продукції відповідно до європейських стандартів, не вивозячи зразки за кордон. А, отже, – економія часу, коштів і зручність для бізнесу.
По-друге, наявність такої лабораторії в Україні — це важливий крок до цивілізованого ринку. Це створює умови для чесної конкуренції: коли продукція оцінюється не за словами, а за результатами незалежного випробування.
І нарешті, для підприємств, які прагнуть вийти на експортні ринки, це додатковий інструмент для зміцнення довіри до українського продукту. Адже європейські партнери орієнтуються саме на наявність сертифікованих випробувань.
Асоціація «Українські виробники світлопрозорих конструкцій» всіляко підтримує розвиток таких лабораторій в Україні. Бо переконані: сильна лабораторна база — це основа сильної галузі».
