В умовах війни та кліматичних змін полезахисні лісові смуги набувають особливого значення. З однієї сторони вони виконують свої традиційні функції — захищають агроугіддя від пилових бур та суховіїв, слугують екокоридорами для флори й фауни, підвищуючи врожайність до 25 %. З іншої сторони — нині в Україні лісосмуги виконують й нову роль, часто слугуючи опорними пунктами для військових. У результаті, саме з пошкодженими лісосмугами часто на агроугіддях працюють оператори розмінування.
Уже сьогодні лісосмуги потребують масштабного відновлення. Як це зробити з урахуванням екологічних, правових та практичних аспектів? Яку роль у цьому процесі відіграють громадськість, державні інституції та законодавство?
Щоб знайти відповідь на ці питання, WWF-Україна спільно з The HALO Trust Ukraine та партнерами провели воркшоп “Відновлення лісосмуг після бойових дій: спільні рішення для громад”. У цьому матеріалі ми ділимось ключовими тезами, які варто врахувати у процесі відновлення.
1. Вплив війни не закінчується із завершенням воєнних дій.
Навіть якщо бойові дії вже не ведуться на певних територіях, відтермінований вплив війни на них може проявитися, наприклад, через детонацію вибухонебезпечних предметів, що може призводити до пожеж. Сьогодні майже кожна друга розмінована ділянка на Півдні та Сході України містить залишки лісосмуг, які були пошкоджені внаслідок воєнних дій та пожеж. За даними останніх досліджень, через обстріли, пожежі та використання деревини для фортифікаційних споруд пошкоджено 18% захисних лісових насаджень на сході країни. А біля лінії фронту їхня функціональність знизилася на 57%.
Проте понад 80% пошкоджених лісосмуг ростуть на чорноземах і мають високий потенціал для відновлення місцевими видами дерев та кущів. Відновлення цих захисних насаджень має стати національною програмою з екологічної та аграрної безпеки України, щоб зробити сільське господарство стійкішим до змін клімату та наслідків війни.
2. Відновлення — спільна відповідальність.
Покласти відповідальність за відновлення розмінованих територій на одну інституцію неможливо, адже це процес комплексний. Тому успішним може бути той випадок, коли поєднуються одночасно урядові ініціативи від різних міністерств, кожне з яких бере відповідальність за свій напрямок роботи, а також зусилля громадянського суспільства та міжнародних партнерів. У питанні відновлення лісових смуг — це основа роботи. Для прикладу, Мінекономіки запустило програму компенсацій для фермерів за розмінування полів, але ця програма покриває межі земельних ділянок відповідно до кадастрових номерів. Лісосмуги між цими полями залишаються складними територіями для розмінування. Завдяки ініціативі WWF-Україна та The HALO Trust Ukraine “Лісосмуги: відновлення та стійкість” виникла можливість напрацювати відповідний алгоритм по їх відновленню на Миколаївщині. І тепер задача уряду — підхопити подібні ініціативи та масштабувати отриманні знання й практичний досвід на всю країну.
3. Відновлення природи — частина екологічної безпеки держави.
Відновлення лісосмуг дотичне до питання реалізації пункту 8 “Екологічна безпека” формули миру Президента України, тому важливо інтегрувати європейські екологічні норми в українське законодавство, зокрема, це стосується заборони використання інвазійних видів, особливо під час відновлення.
4. Відновлення — невіддільна частина процесу розмінування.
Відновлення природи після війни має бути одним з ключових пріоритетів, а отже всі протоколи розмінування мають включати його підтримку. І у цьому випадку лісосмуги — це не лише економічна й продовольча безпека країни, чи лише місточки для біорізноманіття. Це також важливий елемент добробуту громад та їх опора у майбутньому.
5. Відновлення лісосмуг має стати національною програмою та мати законодавчу базу.
Законодавча база України поки не має чіткого сполучення між регулюванням двох сфер — розмінування як такого та відновлення пошкоджених бойовими діями екосистем. Однак внесення у законодавчу базу самого лише обов’язку відновлювати не достатньо. Важливо одночасно визначити сфери відповідальності суб’єктів й землевласників, адже оператор розмінування не може забезпечувати відновлення на відміну від профільних інститутів й відповідних експертів. Для повернення лісосмуг до життя важливо мати національну програму по їх відновленню та відповідне фінансування.
6. Відновлення лісосмуг — це процес тривалий і непростий.
Напрацьований століттями досвід створення лісосмуг у степових регіонах України потребує перегляду з урахуванням кліматичних змін, особливостей та потреб громад, а також специфіки розмінованих ділянок. Максимальну ефективність можуть забезпечити ті лісосмуги, які створені під науковим супроводом та перебувають під тривалим доглядом.
7. Запорукою успішності проєктів з відновлення лісосмуг є люди.
Відновлення лісових смуг неможливе без людей. Запорукою успішності проєктів з відновлення лісосмуг є зацікавленість власників та користувачів земельної ділянки, а також обов’язкове розуміння та підтримка з боку місцевої влади (як на прикладі Снігурівської громади). Також важливо працювати над екологічною обізнаністю населення в цілому.
Дізнатися більше про відновлення лісосмуг, екологічні, правові й практичні аспекти можна у записі воркшопу “Відновлення лісосмуг після бойових дій: спільні рішення для громад”.
Подія стала платформою для ефективного діалогу між владою, експертами, міжнародними партнерами та місцевими громадами. Все задля того, щоб відновлення захисних лісосмуг стало частиною національного курсу з екологічної та аграрної безпеки України.
Подія організована у межах ініціативи “Лісосмуги: відновлення та стійкість”, яку реалізують The HALO Trust Ukraine та Всесвітній фонд природи WWF-Україна за підтримки Міністерства закордонних справ Великого Герцогства Люксембург, щоб сприяти екологічній сталості операцій з розмінування в Україні.
