8 років триває розробка і доопрацювання ключового для лісової, деревообробної та меблевої галузі законопроєкту про ринок деревини. Доки парламент бездіє, проблеми в деревообробній галузі набирають загрозливих масштабів. Вже в 2025 році Україна ризикує втратити значну частину власної переробної промисловості. Адже прикрашені піарниками уявні перемоги ситуацію не виправили, український бізнес влада не чує, а чиновники всіляко заграють з безконтрольним вивезенням лісу-кругляка за кордон.
Чому так відбувається і що потрібно зробити для змін, економічна платформа Wood Industry UA розповіла на прес-конференції в “Укрінформі”.
Експерт та коорднатор платформи Юрій Дюг акцентував увагу на стратегічному значенні галузі для економіки України, необхідності чіткого регулювання ринку деревини та принципах, яких варто дотриматися у профільному законопроєкті.
– Індустрія продукції з деревини доволі масштабна. Вона включає в себе лісову, деревообробну, меблеву та будівельну галузі. Враховуючи це, не дивно, що до війни загалом в індустрії працювали більше 300 тисяч людей. Фактично, галузь налічувала більше 7 тисяч суб’єктів господарювання, серед яких і малі, і середні, і великі підприємства. До слова, останніх теж немало, і якраз вони займаються виробництвом та продажем продукції за кордон. Є так звана золота десятка великих підприємств, яка успішно працює на експорт. Саме тому деревообробна і меблева галузь сумарно входять не лише в топ-10, але і в топ-5 експорту. І сьогодні, попри всі виклики, в умовах війни деревообробка тримає марку. Важливо розуміти, що це продукція з високим рівнем доданої вартості. Галузь продовжує зберігати темпи експорту продукції, яку купують і країни Європи, і Америки. До речі, продуктивна співпраця у цій сфері склалася з Польщею – ця країна на першому місці за експортом меблевої продукції, – прокоментував Юрій Дюг. – Галузь має потужний потенціал для розвитку. Ключовим поштовхом до цього став 2015 рік, коли запровадили мораторій на продаж необробленої деревини. Це дозволило багатьом компаніям переглянути політику і зосередитись на створенні сучасних виробництв в Україні. Таким чином кругляк не вивозили, а переробляли тут. Відповідно, зростав рівень виготовлення продукції і експорту. Крім того, це стимулювало збільшення інвестицій в галузь. Так, за час дії мораторію їх сума сягнула майже 2 млрд євро.
Власне в Україні вдалося розвинути першу ланку деревообробки. Крім того, підприємці продемонстрували, що можуть переробляти увесь масив деревини, що заготовляється в країні.
Наразі ключовим залишається питання, чи підтримуватиме держава подальший розвиток галузі.
Це і доволі складна галузь. Наприклад, якщо говоримо про меблевиків, то їм для нормального функціонування бізнесу не потрібно преференцій. Всього на всього має сходитися економічна складова. А тут все залежить від сировини, якою є деревина. Тобто важливий механізм її продажу, наскільки справедливо дотримані його правила, наскільки прозоро відбувається процес і наскільки, зрештою, захищений виробник.
Насправді наразі регулювання ринку – недостатнє. Процес дуже затягнувся, бо ситуація в лісовій галузі складна. Тим часом вже сьомий рік триває розробка законопроєкту «Про ринок деревини». Він був ухвалений у ВРУ у першому читанні в 2021 році, але в цілому він не ухвалений і досі.
Зараз ця історія – на паузі, але проблеми не зникли. Деревообробники відзначають, що попри спроби дорегульовувати роботу ринку іншими інструментами, все-таки потрібен законопроєк «Про ринок деревини».
Адже недостатнє і недосконале регулювання впливає на галузь не менш негативно, ніж військові дії. Йдеться про постачання сировини, її якість, вартість і терміни доставки. На сьогодні в результаті цього маємо скорочення галузі. Чимало переробних підприємств позакривалися. Збільшилася кількість корупційних скандалів, пов’язаних із закупівлею деревини.
Зараз працюємо з економічним комітетом ВРУ, представниками бізнесу, профільними асоціаціями, щоб осучаснити норми закону, врахувати нові європейські норми.
І завдання Верховної Ради – окрім підвищення податків, підтримати ті ініціативи, які стимулюватимуть розвиток економіки і допомагати залучати більше надходжень з-за кордону.
Принципи справедливого регулювання ринку деревини полягають в наступному:
- Першочергове право українських переробників для купівлі деревини на аукціонах та довготривалими контрактами.
- Формування стартової ціни на деревину шляхом чітко прописаного ринкового алгоритму проведення торгів на підвищення та пониження ціни, при умову прив’язки стартових цін основних (квартальних) аукціонів до показників результативних торгів минулого кварталу.
- Обмеження (мораторій) на експорт необробленої деревини має бути продовжений.
- Повинні бути імплементовані шляхом запровадження обмежень на експорт необробленої деревини з областей, доки рівень лісистості в них досягне обумовленого законом показника.
- Також необхідно продовжити дію чинного мораторію на експорт необробленої деревини на час дію воєнного стану та 3 роки після його завершення.
- Треба створювати Лісовий портал. Для збільшення прозорості та подолання корупції він має за єдиною онлайнсистемою. Портал повинен містити всю інформацію про ведення лісового господарства, заготівлю деревини, продаж, транспортування та переробку деревини.
- Законодавче закріплення ефективних механізмів контролю за обігом необробленої деревини: єдина електронна система, електронний облік деревини, Е-ТТН, ведення системи обліку та інформації про походження деревини відповідно до принципів EUDR.
- Заборона перепродажу необробленої деревини та штрафні санкції за порушення. Неврегульованість цього питання призводить до шалених спекуляцій на ринку та корупційних скандалів.
Джерело: Facebook Wood Industry UA
