Анна Буката, власниця компанії-постачальниці пиломатеріалів «WOOD LEVEL» (ТОВ «ГРОВС ВУД») із м. Суми, розповіла для проєкту «УАМ в обличчях» про тенденції воєнного часу в торгівлі пиломатеріалами, які вона спостерігає.
Зокрема, Анна Буката відзначила суттєве 40%-ве зростання цін на дві породи – дуб і ясень, а також розповіла про припинення експортних продажів «WOOD LEVEL» з початком повномасштабної війни, хоча до того часу компанія реалізувала пиломатеріали власного виробництва винятково за кордон – в Білорусь, країни Балтії та інші європейські країни.
«Білоруський ринок зачинився, зрозуміло чому, а поставляти продукцію в Прибалтику стало економічно невигідним через непомірно зрослі логістичні витрати (із півтори тисяч євро до пʼяти тисяч євро за одну поставку), – так пояснила ситуацію пані Анна, – Але при цьому не із всіма закордонними клієнтами ми обірвали торгівлю. Литовці придбали завод на заході України, і ми їм постачаємо матеріали вже туди. Звичайно, дуба в Карпатах вистачає, але все одно вони за звичкою купують пиломатеріали на Сумщині. Бо і ціну ми вигідну пропонуємо, й комфортні умови розрахунків, та й знають вони нашу компанію давно як надійного партнера».
Власниця «WOOD LEVEL» виокремила ще таку цікаву експортну тенденцію воєнного часу: «Ми безпосередньо перестали експортувати свою продукцію, але клієнти, українські меблярі, наростили зарубіжні продажі меблів, вироблених із наших пиломатеріалів. Тобто опосередкований експорт триває. Власне, те, що наростили експорт наші українські клієнти, отже, стали купувати більше наших пиломатеріалів і компенсує нашій компанії втрату зарубіжних ринків. Навіть маємо приріст по відношенню до довоєнного часу».
Ще одна тенденція – за словами Анни Букати, нині частину меблів за кордоном українські виробники продають знову ж таки українцям, які там опинилися і облаштовують своє життя. Переважно це покупці дорогих меблів.
Також Анна Буката відзначила світову тенденцію зменшення природних деревних ресурсів високої якості.
«Тому промислова деревина й попри війну буде дедалі дорожчати, – сказала вона. – Це все актуальніше ставить питання здешевлення деревовмістної продукції шляхом переходу на композитні матеріали. Для меблярства це – цільноламельний та зрощений щит. У цьому ж контексті й створення композитних матеріалів із так званого деревного борошна, що утворюється шляхом розмелюванням на дрібну фракцію деревини із подальшим його спресовуванням. Тобто йдеться про те, аби навіть із сировини невисокої якості, виготовляти якісні деревні матеріали».
