Європейська федерація виробників деревних плит (EPF), яка була співорганізатором вебінару «Відповідальне постачання: ризики та наслідки закупівлі підсанкційної фанери з Росії та Білорусі», що відбувся 10 вересня цього року, розповіла про поточний стан нелегального імпорту фанери до ЄС, який обговорювався в рамках заходу
Як зазначили у EPF, вебінар привернув значну міжнародну аудиторію – участь у події взяло 366 онлайн-учасників із понад 30 країн. Повідомляється, що вебінар надав глибоке розуміння поточних викликів, з якими зараз стикається фанерна промисловість, зокрема, у світлі діючих санкцій щодо російської та білоруської продукції деревини.
Мартіньш Лаціс (Mārtiņš Lācis) із Latvijas Finieris, член правління EPF та голова товарної групи EPF Plywood Product Group, представив детальний аналіз нелегального імпорту березової фанери, який руйнує європейський ринок. З моменту введення санкцій проти російської та білоруської продукції з деревини, нелегальний імпорт захопив 19% ринку ЄС і Великобританії у 2023 році . Доповідач зазначив, що, хоча санкції ЄС призупинили прямий імпорт із цих країн, значні обсяги російської фанери все ще надходять до ЄС через такі країни як Казахстан, Туреччина та Китай .
Як інформує EPF, Мартіньш Лаціс навів вражаючі дані:
- у 2023 році 19% ринку фанери становив нелегальний імпорт, оборот якого склав 175 млн євро, значна частина якого припала на Росію;
- аналіз та дослідження ринку показують, що частка березової фанери з сумнівним походженням у 2024 році знизилася до 16%, але залишається значною;
- негативний вплив на європейських виробників: виробництво європейської березової фанери, яке в першому кварталі 2024 року впало на 5% і наклалося на 4%-ве падіння у 2023 році, може призвести до втрати робочих місць у ЄС.
Крім того, санкції змінили глобальні торговельні потоки: Китай став основним експортером березової фанери до ЄС, отримуючи при цьому значну кількість сировини з Росії.
«Нижчі ціни на нелегальну фанеру дають деяким європейським компаніям несправедливу перевагу, що призводить до недобросовісної конкуренції та подальшої шкоди законослухняному бізнесу», – наголосив Мартіньш Лаціс.
