6 листопада 2024 року у пресцентрі «Укрінформу» відбувся круглий стіл на тему «Переробники – перші. Імплементація польського досвіду торгівлі деревиною в законопроєкт «Про ринок деревини».
Захід організували платформа економічного розвитку Wood Industry UA та народний депутат України Богдан Кицак, який очолює робочу групу у комітеті Верховної Ради з питань економічного розвитку, яка працює над оновленим законопроєктом № 4197-д «Про ринок деревини».
Серед учасників круглого столу були представники профільних деревообробних і меблевих асоціацій, ДП «Ліси України», ДАЛРУ, ліцензованих бірж.
Як повідомили організатори заходу, у комітеті Верховної Ради України з питань економічного розвитку триває робота над оновленим законопроєктом № 4197-д «Про ринок деревини», до якої долучені всі ключові стейкхолдери лісової, деревообробної та меблевої галузі. Одним із важливих нововведень цього законопроєкту є запровадження каскадного принципу проведення аукціонних торгів деревиною, а також окремого механізму доступу до перших торгів для вітчизняних переробників деревини.
Визначення пріоритетів у правилах продажу деревини діє в Польщі, яка демонструє значні успіхи у виробництві продукції та є одним із найбільших виробників меблів у світі, тому саме польському досвіду організації торгівлі деревиною і можливості впровадження його в українських умовах було присвячено захід.
«Польща для багатьох виробничників є зразком, бо всі би хотіли, щоб рівень доходів і рівень ВВП були би такими як в Польщі, така промисловість була деревообробна, як в Польщі», – сказав Юрій Дюг, керівник платформи економічного розвитку Wood Industry UA, розпочинаючи засідання круглого столу.
Богдан Кицак зазначив, що є топ-5 країн, де надзвичайно сильно розвинута інфраструктура деревообробної та меблевої галузей. Серед європейських країн – це Німеччина, Італія та Польща, де деревообробна та меблева галузі генерують 3% і більше ВВП, що говорить про їх величезне значення для економіки перелічених держав, в той час як в Україні деревообробна та меблева галузі генерують приблизно 0,3-0,4% ВВП.
«Потенціал у нас є величезний, тому що у нас є доступ до ресурсу і цей ресурс необхідно забезпечити, передбачити для наших деревообробників і меблевиків, для того, щоб вони могли закладати собі норму собівартості і таким чином конкурувати із європейцями або світовими виробниками і давати якісний продукт», – зауважив Богдан Кицак.
Учасники круглого столу обговорювали практичний досвід Польщі, яким чином вона запроваджує інструменти і механізми щодо сприяння розвитку деревообробної та меблевої галузі, чому деревообробники та меблевики цієї країни залишаються конкурентними та що можна позитивного запозичити із польського досвіду.
За словами Юрія Дюга, у Польщі при майже такій самій площі лісів, як і у нашої країни, заготовляють в середньому 40 млн м3 деревини, але лише 3-5 млн м3 деревини із них експортується в необробленому вигляді – фактично, не більше 10%. Водночас польські деревообробники багато деревини імпортують і по деяких позиціях (наприклад, фансировина) це достатньо значний відсоток.
Система реалізації деревини у Польщі, про яку розповіли Юрій Дюг та Сергій Сметюх, керівник логістики та закупівель ТОВ «Кроноспан УА», виглядає наступним чином.
Закупівлі деревини у Польщі здійснюються через лісовий портал продажу (портал оферт), системні і звичайні аукціони. За офертами зараз здійснюється 75% закупівель деревини.
На початку року або кварталу Lasy Państwowe вносять всі дані щодо заготівлі деревини і скільки її буде виставлено на продаж. Своєю чергою деревообробники заповнюють декларацію і вносять дані, скільки вони купували, скільки переробили деревини, які координати їхніх виробничих потужностей, скільки і куди продали. Відтак IT-система нараховує бали.
Як зазначив Юрій Дюг, якщо раніше офертові продажі відбувалися щоквартально, то зараз -щопівроку.
Сергій Сметюх доповнив: «Оферта – дуже важливий момент, тому що підприємства забезпечені на 75% своєю сировиною, яку вони купували на протязі року. Тобто система накопичує інформацію, що вони купали, скільки переробили і, відповідно, на оферті вони можуть купити знову 75% деревини на поточний рік. І для цього їм потрібно провести по суті всього два аукціони. Це доволі хороша система – не треба проводити безліч аукціонів, щоб набрати певний об’єм, який забезпечить, скажем так, час виробництва».
Він розповів, що система оферт складається з кількох критеріїв, за якими нараховуються бали. Основний – ціна, яка складає 75% оферти. Тобто той, хто дає вищу ціну, має 75 балів, які він набирає при формуванні оферти. Другий критерій – це географія закупель (прив’язка до локального виробництва ), який дає ще 10 балів. Якщо компанія купує деревину для власної переробки, вона отримує ще 7,5 балів. В оферті мають значення також історія закупівель та частка переробки.
Загалом система продажу деревини в Польщі працює за алгоритмом, що не дасть придбати весь обсяг сировини за найвищою ціною: вона розподіляє цю деревину між учасниками, таким чином балансуючи ринок і унеможливлюючи ситуацію, коли одна компанія викуповує всю сировину.
«Це дуже хороша система насправді, тому що вона дає певність у завтрашньому дні», – зазначив Сергій Сметюх.
Павло Васильєв, голова Асоціації деревообробних підприємств України, зауважив, що плюсом оферти для діючих гравців ринку є певні преференції, внаслідок чого підприємці отримають деякий ліміт деревини, але мінус оферти – це певна консервація ринку, оскільки вона дає преференції давнім гравцям над новим.
Своєю чергою, Андрій Циганок, виконавчий директор ГС АДПУ, зауважив, що у польських деревообробників теж є проблеми: на 2025 рік польські лісівники виставляють на 2 млн м3 менше деревини і це може підняти ціни. За його словами, на сьогодні у Польщі незрозуміла методика стартових цін – зараз польські деревообробники і Lasy Państwowe спільно її розробляють. Також у Польщі нині відсутні процедури звітності компаній. Вага цінового критерію у системі продажу деревини становить 75%, але її пропонують зменшити на 60% задля того, щоб захистити деревообробні підприємства від спекуляцій на ринку сировини.
«Досвід непоганий, але ми маємо взяти звідти все, що добре», – сказав Андрій Циганок. Він також висловив переконання, що український ринок сучасніший, ніж інші ринки і потрібно зосередитися на тому, щоб зберегти національного виробника й робити все, щоб були зрозумілі ціни та щоб у всіх українських деревообробників був доступ до ресурсу.
Своєю чергою під час обговорення польського досвіду Сергій Сметюх зазначив, що польський ринок деревини має стабільність і прогнозованість, а український ринок, при тому, що є сучасним, прозорим і доступним для всіх, – непрогнозований.
«Ми не маємо планів по продажам деревини на завтрашній день. Ми не розуміємо, скільки завтра виставлять на продаж, чи післязавтра, і це важливо врегулювати в цьому законопроєкті «Про ринок деревини»», – сказав Сергій Сметюх.
Учасники заходу позитивно висловились також щодо створення реєстру деревообробників, який дасть право зареєстрованим підприємствам на пергочергову участь в аукціоні, а державі – змогу верифікувати українських виробників продукції з деревини.
Піднімалися також низка інших важливих питань, які слід врахувати в оновленому законопроєкті «Про ринок деревини», над яким зараз триває робота, зокрема й щодо того, що теплопостачальні компанії мають бути такими самими учасниками біржових торгів, як і деревообробні підприємства. Проте основна категорія споживачів, які опалюють ці компанії – бюджетні установи (дитячі будинки, геріатичні центри, лікарні тощо), а чим дорожче придбає теплопостачальна компанія деревину, оскільки вона буде зобов’язана боротися за неї на рівні із деревообробними підприємствами, тим вища буде вартість виробленої теплової енергії. Тому інтереси таких компаній потрібно врахувати в оновленому законопроєкті «Про ринок деревини».
Переглянути запис круглого столу на тему «Переробники – перші. Імплементація польського досвіду торгівлі деревиною в законопроєкт «Про ринок деревини» можна на офіційному YouTube-каналі Укрінформу.
