Більшість ландшафтних пожеж в Україні виникає саме в агроландшафтах близько 470 тис. га щорічно (за даними Burned Area продуктів MODIS). Наявність легкозаймистих рослинних горючих матеріалів (залежно від зміни фенологічних фаз переважаючої рослинності), їх розподіл та обсяг зумовлюють виникнення рухливих пожеж слабкої та середньої інтенсивності. Такі пожежі здатні швидко поширюватися на необроблювані землі, де виріс самосійний ліс або чагарники, що суттєво підвищує ризики виникнення пожеж сильної інтенсивності поблизу населених пунктів. Збільшення кількості джерел вогню внаслідок бойових дій і зміни клімату (тривалі посухи, теплові хвилі, підвищення швидкості вітру) значно погіршують ситуацію, особливо на півдні та сході України. Пожежі в агроландшафтах призводять не лише до втрати частини врожаю, але й значно пошкоджують систему полезахисних лісових смуг (ПЛС).
В Україні наразі відсутні геопросторові дані щодо лінійних захисних насаджень. Альтернативним джерелом даних щодо розміщення та площ ПЛС може стати методика, розроблена за підтримки проєкту MSCA4Ukraine, за допомогою якої можна отримати показники ПЛС: їх просторове розміщення, площу, ширину, довжину, захисну висоту, а також дані про санітарний стан насаджень. Зокрема науковцями було закартовано розташування полезахисних лісових смуг у Херсонській області та визначено їх основні меліоративні параметри. Площа лінійних захисних насаджень області складає 39,7 тис га та має загальну довжину понад 11,9 тис км. Площа смуг, пошкоджених пожежами, станом на вересень 2024 року становить понад 914 га.
Проведені дослідження свідчать, що лінійні захисні насадження в агроландшафтах мають вплив на модифікацію поведінки пожежі, зокрема на зниження швидкості її поширення, як перепони для виникнення плямистих пожеж, що утворюються внаслідок розльоту палаючих часток від фронту основної пожежі, або ж взагалі її припинення. Більший потенціал щодо зупинки пожежі мають полезахисні смуги щільної та ажурної конструкції із монолітною вертикальною та горизонтальною структурою.
Полезахисні лісові смуги також формують мікроклімат навколо агроладшафтів. Його показники змінюються залежно від відстані до смуг: вздовж ПЛС вологість повітря підвищується, а швидкість вітру знижується. Крім того існує своєрідна «депресивна зона» на відстані двох захисних висот від насадження, у якій запас фітомаси є меншим в частині доступних для горіння рослинних горючих матеріалів. З часом у смугах формується середовище, наближене до лісового. Через наявність підросту та підліску із листяних порід та основного ярусу, який в ПЛС представлений переважно листяними деревними породами, такі насадження здатні зупиняти ландшафтні пожежі.
Багатофункціональність системи полезахисних лісових смуг та інших захисних насаджень нині також варто розглядати через призму управління пожежами й попередні результати досліджень свідчать саме про таку їх додаткову роль. Матеріали досліджень були представлені на ІІ всеукраїнській науково-практичній конференції «Лісовирощування: історична та інноваційна діяльність у галузі лісового господарства», присвяченій 205-й річниці від дня народження В. Є. фон Граффа, та можуть бути використані для інвентаризації ПЛС в Україні, моніторингу їх стану та оцінювання меліоративних функцій.
Сергій Сидоренко,
завідувач сектору екології лісу УкрНДІЛГА
Світлана Сидоренко,
старший науковий співробітник відділу лісовідновлення
та захисного лісорозведення УкрНДІЛГА
Джерело: УкрНДІЛГА
