Продовження цьогорічного Форуму з питань сприяння впровадженню Регламенту ЄС щодо знеліснення та деградації лісів (EUDR) в Україні знайшло втілення у робочому засіданні, організованому 11 жовтня 2024 року WWF-Україна, FAO, FSC Україна за підтримки IPRSA. Захід спрямований на вироблення конкретного механізму підтримки цього напряму державної політики та пошуку релевантних бізнес-рішень.
Засідання складалося із трьох ключових сесій. Під час першої сесії «Узгодження понятійної основи українського перекладу EUDR щодо ключових термінів та вимог» учасники дійшли висновку про важливість використання єдиної прогресивної термінології в українському законодавстві, узгодженої зі світовими підходами, в т.ч. Європейського Союзу. Йдеться і про поняття пов’язані із довкіллям, правовими, лісівничими питаннями як теоретичною основою управлінських та бізнес-рішень у сприянні впровадженню EUDR.
«Найбільше занепокоєння щодо термінології EUDR викликає термін “naturally regenerated forest”, який частково охоплює всі старовікові ліси, що наразі в Україні не перебувають під охороною. Ми вважаємо, що потрібно чітко визначити це поняття в контексті адаптації EUDR в Україні, та виокремити з цього терміну “старовікові ліси” та “ліси природного походження”. Таким чином ми розмежуємо ліси, які можна експлуатувати, а які слід взяти під охорону. За нашими оцінками, це збільшить площу охоронюваних лісів на кілька відсотків, але не створить критичних проблем для лісового господарства й виробників, та забезпечить збереження важливих екосистем та їх екосистемних функцій», — наголошує Михайло Богомаз, керівник напряму «Ліси» WWF-Україна.
Учасники засідання звернули увагу органів державної влади на доцільність врахувати термінологію EUDR в процесі гармонізації національного законодавства з європейським. Залучення зацікавлених сторін до нормотворчих процесів має стати вагомим внеском консолідації українського суспільства на шляху до євроінтеграції.
На необхідності розвитку лісового законодавства України наголосив національний експерт ФАО Василь Масюк: «Діючий Лісовий кодекс України на 60% збігається з декретами, виданими ще у 1918 році. Тим часом європейська лісівнича думка розвивалася і виробила цілу низку філософських підходів, які не мають прямих відповідників в українському лісівництві. Наприклад, в Україні термін “ліс” не пов’язаний із земельною ділянкою, але в ЄС ліс — це земля і право власності на землю. Тому до кінця 2025 року ми поставили собі за ціль написати проєкт нового Лісового кодексу».
Обговорення під час другої секції «Сприяння впровадженню EUDR: інструменти лісової політики та ключові бізнес-рішення» відбувалися через призму системних зобов’язань обов’язкового та рекомендаційного характеру, які має Україна як член світової спільноти, у питаннях запобігання знелісненню та деградації лісів й забезпечення відповідального лісогосподарювання. Учасники засідання погодилися, що EUDR, як інструмент європейської політики, потребує інтегрування у національну лісову політику на основі відповідних цілей, завдань та інструментів.
Аналіз чинних інструментів лісової політики, дотичних до питань простежуваності ланцюга постачання, засвідчив конкурентні позиції України в частині використання з цією метою як окремих технічних рішень, так і добровільних схем лісової сертифікації як незалежного свідчення мінімізації ризиків на шляху продукції від виробника до споживача.
«У нас є гарні технічні рішення для забезпечення вимог простежуваності починаючи від конкретної ділянки з її координатами. Наразі працюємо над тим, щоб ці технічні рішення були посилені нормативними актами для їхнього втілення у систему ведення лісового господарства» — зазначив начальник Управління лісового господарства та відтворення лісів Держлісагентства Ігор Будзінський.
Присутні дійшли згоди, що механізм сприяння впровадження EUDR має урізноманітнювати систему інструментів лісової політики як на рівні державних органів, так і рівні окремих бізнес-рішень. Зокрема, йдеться:
- удосконалення інструментів держави: нормативно правове забезпечення; фінансово-економічне заохочення; дотримання екологічної та соціальної відповідальності; інформування суспільства та формування екологічної культури;
- збагачення інструментарію бізнес-рішень, а саме, застосування технології блокчейн, систем захисту даних, їх безпеки та інформаційної підтримки, впровадження систем внутрішнього аудиту та належної перевірки.
Наголошено на важливості формування комплексного механізму сприяння впровадженню EUDR з інтегрування його в європейську систему простежуваності ланцюга постачання лісопродукції.
«Робота сесії засвідчує, що лісова сертифікація є вагомим інструментом лісової політики для сприяння впровадженню EUDR. Наразі FSC вже має рішення, які можуть використовуватися для виконання зобов’язань щодо законності, сталості та належної перевірки згідно з вимогами EUDR. Ми готові сприяти їхній інтеграції з державною стратегією підтримки та бізнес-рішеннями лісового сектору країни», — наголосив директор FSC Україна Павло Кравець.
На третій сесії, учасники обговорювали пропозиції до плану дій України з підготовки до впровадження EUDR. Слушними були представлені робочою групою з питань EUDR при Міндовкіллі рекомендації щодо заходів, яких має вжити України для того, аби знизити ризик знеліснення та деградації лісів. Поряд із анонсованим проєктом Закону, що стосується торгівлі товарами, які можуть призвести до знеліснення та деградації лісів, такі рекомендації мають бути широко обговоренні в суспільстві.
Юлія Плиска, керівник відділу GR ДП «Ліси України», наголосила на важливості визначення формату майбутнього законопроекту: «Варто окреслити чіткіше, чи йдеться про рамкових закон, коли конкретні вимоги та норми врегульовуються підзаконними актами, чи усе-таки передбачається розробка деталізованого законопроєкту по імплементації EUDR. В свою чергу, ДП «Ліси України» готові долучитися до цієї роботи, зокрема, вважаємо, що було б добре врахувати напрацювання, отримані після тестування розроблених ЄС геолокаційних систем із підтвердження географічних координат місць заготівель деревини, які є частиною підготовки до впровадження EUDR, і, власне, тестування яких незабаром розпочне й Україна».
Учасники зголосилися, що підтримка нормотворчої, організаційної та іншої діяльності на рівні органів влади, ключових бізнес-структур та інших зацікавлених сторін зі сприяння впровадження EUDR в Україні має бути спрямована на тіснішу координацію їхніх дій та узгодження позицій.
«Ми почули позиції різних заінтересованих сторін на цьому засіданні. Плануємо проводити громадські обговорення напрацювань експертів, щоб почути усі думки на стадії розроблення законопроєкту. Важливо, що до заходу приєдналися представники Мінагрополітики та висловили свою позицію та підтримку зусиль із недопущення виробництва продукції, яка може призвести до знеліснення», — підкреслив головний спеціаліст відділу Управління збалансованого природокористування Міндовкілля України Анатолій Борсук.
Попри те, що нещодавно Європейська комісія запропонувала Європарламенту і Європейській раді відтермінувати вступ в дію Регламенту, питання його адаптації лишається актуальним для України. Робоча зустріч засвідчила значний прогрес в усвідомленні необхідності мати цілісне бачення гармонізації національного законодавства до європейського, розвитку інструментів лісової політики та бізнес-рішень, інтеграції систем стеження ланцюга постачання.
Подія стала важливим кроком до формування партнерства широкого кола зацікавлених сторін заради попередження знеліснення та деградації лісів в Україні.
Регламент (ЄС) 2023/1115 Європейського Парламенту та Ради ЄC від 31 травня 2023 року щодо надання доступу до єдиного ринку Європейського Союзу та експорту з Європейського Союзу певних товарів і продуктів, пов’язаних з знелісненням та деградацією лісів, більш відомий як Регламент ЄС про знеліснення (EUDR) опублікований у червні 2023 року.
З урахуванням очікуваного відтермінування вступу в дії Регламенту, його основні статті будуть застосовуватися з 30 грудня 2025 року. Відповідно до EUDR будь-який оператор або трейдер, який розміщує на ринку ЄС або експортує такі продукти, як соєві боби, яловичина, пальмова олія, деревина, какао, кава та каучук, повинен мати можливість продемонструвати, що ці продукти не походять із земель, які зазнали знеліснення або їх виробництво сприяло деградації лісів.
