Зважаючи на обмеження доступу до лісових масивів внаслідок бойових дій, наразі чи не єдиним дієвим способом постійного спостереження за локалізацією пожеж на території України є моніторинг за допомогою методів дистанційного зондування Землі. Так, площа пошкоджених пожежами територій у 2023 році, для якого характерною була локалізація центрів горимості вздовж лінії розмежування та на окупованих територіях, сягала близько 230 тис. га (для всіх типів ландшафтів), що було вдвічі нижче за показники 2022 року. Станом на середину вересня 2024 року площа ландшафтних пожеж сягнула майже 750 тис. га при 6,4 тис. випадках (периметри пожеж верифіковані за даними EFFIS).
Масштабів екологічної катастрофи набули пожежі в Луганській і Донецькій областях — 200 тис. і 130 тис. га за площею відповідно. Характерним явищем є те, що на окупованій території станом на середину вересня зафіксовано 3,3 тис. випадків великих пожеж на площі понад 400 тис. га, тобто більше половини від усіх пожеж на території України.
Значне занепокоєння викликає використання агресорами вогню в якості зброї – тактика навмисних підпалів, використання спеціалізованих запалювальних боєприпасів для реактивних систем залпового вогню, скидання запалювальних сумішей за допомогою дронів. Тож, варто звернути увагу не лише на нарощування сил і засобів пожежогасіння, але й на здійснення протипожежних профілактичних заходів у лісах і населених пунктах. У комплекс таких заходів для населених пунктів доцільно включати управління рослинними горючими матеріалами на основі рекомендацій FireSmart і FireWise Communities, основні положення яких подано в рекомендаціях Регіонального Східноєвропейського Центру моніторингу пожеж (REEFMC).
Зважаючи на те, що протипожежні профілактичні заходи в Україні більшою мірою проводяться на землях лісового фонду, варто звернути особливу увагу на створення пожежостійких узлісь. Ці узлісся та захисні зони навколо населених пунктів можуть забезпечити бар’єрну функцію на шляху пожеж в обох напрямках: із лісу до забудов і навпаки – від забудов углиб лісу. Дана проблема є суттєвою, адже за попереднім аналізом розміщення забудови в населених пунктах до найбільш пожежонебезпечних лісових насаджень (чисті соснові ліси) в межах України виявив надзвичайно високу кількість селищ і міст із високим ризиком пошкодження/знищення під час потенційної масштабної верхової пожежі. Розбудова системи протипожежних бар’єрів на територіях різних землекористувачів є одним із першочергових завдань ефективної пожежної профілактики. Тому варто розглянути ідею впровадження планів управління ландшафтними пожежами, які фокусуються на всіх типах ландшафтів (а не лише на лісах), із залученням усіх зацікавлених землекористувачів та організацій, та які можуть суттєво знизити пожежні ризики й мінімізувати потенційну шкоду в умовах зміни клімату та ведення бойових дій.
Сергій Сидоренко,
завідувач сектору екології лісу УкрНДІЛГА
Джерело: УкрНДІЛГА
