Як будівництво з деревини допоможе декарбонізації та що заважає широко використовувати цей матеріал у процесі післявоєнної відбудови.
Повоєнна відбудова України – це всеосяжна трансформація, яка стосуватиметься всіх сфер життя, зокрема включатиме відновлення житлової інфраструктури.
За звітом KSE, унаслідок боїв до січня 2024 року понад 250 тис. житлових будівель потребують реконструкції. Відбудова країни надає унікальну можливість інтегрувати екологічно стійкі рішення в процес реконструкції, використовуючи енергоефективні технології, відновлювальні джерела енергії та екологічно чисті матеріали, що сприятиме не лише відновленню, а й сталому розвитку України.
До того ж Україна, пришвидшивши євроінтеграційні процеси, узяла на себе зобов’язання щодо “зеленого” відновлення, яке включає декарбонізацію будівельного сектору. З огляду на це виникає необхідність у прискоренні адаптації української державної політики й будівельних норм до норм Євросоюзу.
Деревина в декарбонізації будівництва
Під декарбонізацією будівництва зазвичай мають на увазі лише скорочення викидів вуглецю під час експлуатації – опалення та енергопостачання.
Проте можливості для декарбонізації значно ширші: можна мінімізувати й втілений вуглець, тобто викиди, пов’язані з усім життєвим циклом будівлі. Викиди втіленого вуглецю відбуваються на таких етапах: виробництво матеріалів, транспортування, будівництво, обслуговування, демонтаж, утилізація.
Врахування впливу втіленого вуглецю відкриває широкі можливості для українських виробників будматеріалів з деревини, роблячи її привабливою альтернативою традиційним матеріалам з високим викидом CO2 (сталь і бетон).
Застосування високоякісної деревини сталого походження здатне зробити значний внесок у перехід до менш шкідливого для довкілля будівництва, на яке в Україні припадають 35% викидів парникових газів.
Деревина як будматеріал має численні переваги: можливість довгостроково поглинати вуглець всередині постійних конструкцій, придатність до вторинної переробки, низький рівень викидів при виробництві, відновлюваність.
Завдяки сучасним розробкам у галузі будівельних технологій застосування деревини можливе при будівництві різного масштабу, навіть при висотному.
Важливо зазначити, що для використання деревини у відбудові необхідно враховувати сталість її походження. Використання FSC-сертифікованої деревини гарантує етичне походження матеріалу та невиснажливе лісокористування.
Forest Stewardship Council – це міжнародна некомерційна організація, що просуває відповідальне лісогосподарювання у світі. FSC встановлює стандарти, які мінімізують вплив на довкілля, забезпечують збереження біорізноманіття, а також економічну життєздатність лісового господарства.
Крім того, цінність сертифікованої деревини визнається міжнародними програмами “зеленого” будівництва, що надає додаткові гарантії інвесторам та сприяє залученню фінансування для проєктів відбудови.
Бар’єри при впровадженні дерев’яного будівництва
Існують численні бар’єри для широкого впровадження дерев’яного будівництва.
Законодавчі обмеження. Відповідно до законодавства України, деревину не можна використовувати для зведення споруд вище трьох поверхів, а також для будівництва соціальних установ, таких як школи. Наразі деревину дозволяється застосовувати винятково для облицювання таких споруд сайдингом.
Це ускладнило реалізацію деяких проєктів реконструкції шкіл у стилі NEB (New European Bauhaus – ініціатива Європейського Союзу, спрямована на створення гармонійних, сталих та інклюзивних просторів) у Київській області.
Отримати експериментальний статус для будівельних проєктів, що дасть змогу більше використовувати деревину в конструкціях, поки що складно.
Нормативна база для “зеленого” будівництва. В Україні відсутні чіткі критерії та стандарти “зеленого” будівництва. Розроблені стратегічні документи України для діалогу з міжнародними стейкхолдерами – декларація Lugano, яка містить розділ про сталий розвиток, і “План відновлення України” – містять загальні зобов’язання щодо сталого розвитку та дотримання кліматичних зобов’язань.
Зокрема, їм бракує цілей, пов’язаних з використанням деревини та інших біоматеріалів під час відбудови країни.
Технічні виклики. Інтерес до перехресно ламінованої (поперечно клеєної, CLT) деревини, ключового матеріалу для виробництва багатоповерхових будинків, високий серед українських архітекторів.
Проте досвід її використання обмежується невеликою кількістю приватних будинків. В Україні немає національних стандартів для будівництва із застосуванням CLT, а сам матеріал виробляє лише один завод (CLT Rezult у Коростені). Наразі CLT є доволі дорогим порівняно з розповсюдженим бетоном.
Серед інших барʼєрів – відсутність лабораторної бази для видачі сертифікатів виробникам будівельної продукції з деревини для підтвердження її відповідності стандартам якості й безпеки та для створення декларацій за новим законом.
Окремо варто зазначити відсутність системи оцінки життєвого циклу будівельних матеріалів та конструкцій. Українські виробники дерев’яних будівельних матеріалів мають підвищити свою спроможність обліковувати життєвий цикл вуглецю для своєї продукції від початку виробництва до демонтажу та утилізації.
Наявність такого обліку дасть змогу виробничим компаніям брати участь у діалозі про декарбонізацію будівельного сектору.
Громадське сприйняття. У суспільстві панують стереотипи щодо сучасного дерев’яного будівництва. Дерев’яні будинки сприймаються як недовговічні та пожежонебезпечні. Першочергове сприйняття дерев’яного будівництва стереотипно пов’язується із заміським відпочинком. Лісову промисловість розглядають як успішну історію експорту, однак рідко пов’язують з відбудовою.
Перспективи адаптації норм до вимог ЄС
Наразі ЄС схвалює добровільне прийняття Україною принципів NEB без жорстких вимог щодо декарбонізації. Зі свого боку міжнародні фінансові організації, які управлятимуть більшою частиною фінансування ЄС, можуть стимулювати “зелену” реконструкцію в Україні навіть без встановлення жорстких умов та вимог.
Очікується, що із збільшенням масштабів реконструкції та просуванням України до членства в ЄС вимоги щодо дотримання “зелених” стандартів зростатимуть.
Це пов’язано з європейським законодавством, яке кандидати на вступ до ЄС мають запровадити у свої регуляторні системи. Законодавство ЄС проходить певну трансформацію з метою врахування принципів “зеленого” курсу та плану Fit for 55. Україні доведеться адаптувати своє законодавство відповідним чином.
Незабаром у законодавстві ЄС буде відображена ключова зміна: вимірювання викидів втіленого вуглецю в будівлях протягом усього життєвого циклу.
Численні стратегічні ініціативи ЄС, зокрема NEB, Roadmap 2050, Scheme of European Commission certification for carbon removal, нова стратегія EU Bioeconomy, заохочують використання біоматеріалів з метою зниження викидів.
Використання деревини з FSC-сертифікатом може стати одним із ключових інструментів декарбонізації будівництва, яке відповідатиме нормам ЄС. Застосування такої деревини гарантує стале лісокористування, що не призводить до втрати лісів з плином часу, підтримує екосистему і протидіє змінам клімату.
Для розширення можливостей використання деревини та біоматеріалів FSC виділила низку кроків для зацікавлених сторін:
– розвивати залучення українських архітекторів до New European Bauhaus з метою підвищення обізнаності про використання біоматеріалів у будівництві;
– сприяти створенню коаліцій для популяризації дерев’яного будівництва, подібних до європейських ініціатив Wood4Bauhaus і Built by Nature;
– інвестувати в дослідження поточного потенціалу України щодо впровадження будівництва з використанням деревини;
– формувати дискусію про українську реконструкцію та зобов’язання України щодо декарбонізації під час процесу вступу до ЄС;
– сприяти підвищенню спроможності українських виробників деревини розраховувати та вести облік вуглецевих викидів протягом усього життєвого циклу продукції, зокрема із залученням експертів з ЄС для передавання досвіду.
З позитивного: в Україні вже є приклади проєктів з міжнародним фінансуванням, що використовують деревину для будівель, які зазвичай споруджують із сталі та цементу. Один з них – проєкт дитячого будинку за підтримки уряду Естонії.
В Україні його кваліфікували як проєкт житлового будинку, що допомогло оминути суворі українські норми, пов’язані з будівництвом соціально важливих установ. Це збірна модульна будівля, розроблена відповідно до вимог ЄС щодо якості та стійкості. Зведення трьох таких будинків планується в Житомирській області.
Інший проєкт буде реалізований у Львові. Компанія Shigeru Ban Architects побудує хірургічне відділення для однієї з найбільших лікарень міста, яка обслуговує поранених ветеранів. Будівництво має початися у 2024 році. Будівля, імовірно, стане найбільшим зразком масивного дерев’яного будівництва в Україні.
Невдовзі таких проєктів стане більше, а прискорення адаптації та втілення проєктів будівництва з урахуванням принципів “зеленого” курсу – одне з наших завдань під час реконструкції України та на шляху до вступу в ЄС.
Павло Кравець, директор “FSC Україна”.
Співавтор – Браян Мілаковський,
експерт з питань економічного
відновлення та сталого розвитку.
