Польські лісівники починають рахувати збитки від повені. Згідно повідомлення Lasów Państwowych, 6 тис. га затоплених лісів налічується в регіональній дирекції Lasów Państwowych в Катовіце, 5100 га – в RDLP в Зєлоней Гурє, 330 га – в RDLP в Познані i 9115 га лише за один день збирання даних в дирекції у Вроцлаві, де заподіяна найбільша шкода.
Також триває підрахунок збитків в лісовій інфраструктурі: знищено дороги, мости, водопропускні труби, водозбірники та утримувачі води, які служили не лише лісівникам, а й місцевим громадам. Регіональні дирекції Lasów Państwowych тільки починають підраховувати збитки, але вже зрозуміло, що вони будуть величезними. Найбільші – у лісах, на ділянках, де була повінь і вода стояла кілька днів.
“Втрати в деревостанах залежать від того, як довго стоятиме вода в лісі і від того, які породи дерев затопило. Наприклад, вільха чудово впорається з водою і з нею все буде добре, але якщо коріння сосни, дуба або бука занадто довго знаходяться у воді, ці дерева задихнуться і загинуть. – розповідає Вітольд Косс, генеральний директор Lasów Państwowych – Засохлі дерева потрібно буде забрати, а на їх місці посадити нові. Це завдання лісівників” – додає він.
Протягом багатьох років, усуваючи наслідки стихійних лих – повеней, ураганів і пожеж- польські лісівники використовують такі породи дерев, щоб мінімізувати ризик повторного лиха в майбутньому, йдеться в повідомленні Lasów Państwowych.
Зокрема в Lasach Państwowych розповідають,що протягом десятиліть польські лісівники переформовують монокультури лісів у багатоярусні та багатовидові деревостани, які будуть більш стійкими до зміни клімату. Переформування лісів також спрямоване на використання потенціалу ґрунтів, на яких зростає ліс. Завдяки цьому майбутні ліси будуть рости в оптимальних умовах і будуть стійкішими до хвороб і шкідників. Так відбувається, наприклад, із монокультурами сосни в низинах або монокультурами ялини в горах, висаджених після 1945 року. У низинах лісівники збагачують соснові ліси дубом, буком і березою, а в горах ялинники -буком, ялицею та явором. Такі мішані ліси мають найбільше шансів вижити із зміною клімату.
“Переформування лісу – довготривалий процес. Це може тривати десятиліттями. Іноді це перетворюється на постійний процес. Часто такий процес починає один лісничий, а завершити може лише його наступник. Все розтягнуто в часі та просторі, щоб зміна була максимально плавною”, – розповідає генеральний директор Lasów Państwowych.
Вже кілька десятиліть триває переформування у лісах в Нижній Сілезії.
“Усі Судети вкриті 100-120-літніми ялинами, посадженими німцями. Ці насадження були висаджені несумісно з середовищем існування і зараз гинуть. Ми повинні переформувати їх у змішані ялицево-буково-яворові ліси, такі, які там були здавна. Це допоможе зберегти ліс і утримувати воду. Зараз багато говорять про те, що ми вирубуємо дерева в горах. Ми зробили це, щоб посадити нові. Щоб цей ліс міг вижити”, – пояснює Ян Дзєнцельскі з регіональної дирекції Lasów Państwowych у Вроцлаві.
На додаток до цих заходів Lasy Państwowe понад 30 років займаються утриманням води, будуючи в лісі пристрої, які сповільнюють потік води та розподіляють її по всьому лісу. Тільки у Вроцлавській дирекції їх майже 400.
Польські лісівники також кажуть, що жоден ліс, навіть із найкращою системою утримання води, не втримає стільки опадів, скільки їх випало в Нижній Сілезії тиждень тому, незалежно від того, чи це національний парк, чи ліс, де ведеться господарська діяльність. Адже у багатьох місцях, за інформацією Lasow Państwowych, за три дні випало аж 400 л води на 1 м2 – це стільки ж, скільки зазвичай у тій місцевості випадає за півроку.
За матеріалами Lasow Państwowych
