10 липня відбувся VI Форум Української лісової платформи на тему «Основи сталого використання лісових ресурсів: наближене до природи лісівництво та лісова біомаса». Під час нього директор з природоохоронної роботи WWF-Україна Костянтин Гура презентував аналітичний звіт «Аналіз ринку лісової та деревної біомаси в Україні» на основі аналізу ринку лісової та деревної біомаси в Україні, яке провели експерти WWF-Україна.
Основним завданням цього дослідження була необхідність розібратися у поточному стані сектору лісової біомаси, визначити поточний рівень споживання деревини, а також прагнення розробити рекомендації для органічного використання наявних ресурсів, зберігаючи при цьому ліси.
Загалом, як повідомив Костянтин Гура, експерти WWF-Україна констатують стабільне перевищення обсягів використання лісової біомаси над її сталим потенціалом протягом останніх років.
«З іншого боку, ми бачимо високу частку самозаготівлі і, на жаль, часто ця самозаготівля є нелегальною і призводить до нелегальних рубок. І рівень від усієї заготівлі саме самозаготівлі складає до 70%. Це ми говоримо саме про використання біомаси в енергетичних потребах населення. Також населення за рахунок того, що в нас присутнє таке явище як енергетична бідність, використовує цю, якщо це нелегальні рубки, майже безкоштовну біомасу для опалення, і для приготування їжі, і для виробництва енергії. При цьому ми бачимо, що у нас є певне порушення структури використання біомаси населенням та в комерційних цілях», – сказав Костянтин Гура під час презентації дослідження.
Згідно презентації Костянтина Гури, обсяги самозаготівлі лісової та іншої деревної біомаси складають від 3 до 4,5 млн м3/рік (залежно від року), або 52-72% від усієї заготівлі лісової біомаси і приблизно 30% від усієї біомаси, що споживається в Україні, що є серйозною проблемою. Ці дані (щодо високої частки самозаготівлі – ред.), за словами Костянтина Гури, були сформовані на основі аналізу статистичних даних Держстату за минулі роки, а для 2022-2023 рр. було проведено математичне моделювання, а також коментарів більше, ніж 10 партенерів WWF-Україна, в тому числі підприємств ДП «Ліси України», яким було надіслано проєкт звіту. «Мається на увазі заготівля лісової біомаси для енергетичних потреб і саме населенням», – уточнив Костянтин Гура під час обговорення доповіді.
Також варто зазначити, що під лісовою біомасою в звіті WWF-Україна, як зазначили експерти, які брали участь у підготовці звіту, малися на увазі гілля, кора та інші залишки дерев, які можуть використовуватися в енергетичних цілях, фактично неліквідна деревина. Саму стовбурову біомасу, яку отримали в результаті рубок головного користування, не враховували. Її враховували, якщо з неї робили продукти для спалювання.
Ключовими проблемами сектору біомаси, згідно презентації дослідження, експерти WWF-Україна виділили наступні:
- стабільне перевищення обсягів використання лісової біомаси над її сталим потенціалом за останні декілька років з трендом до збільшення обсягів використання і зменшення потенціалу (у 2023 році – на 36%);
- висока частка самозаготівлі або нелегальних рубок (50-70% від усієї заготівлі);
- висока частка споживання населенням (яке через енергетичну бідність і відсутність альтернативи в основному здійснює самозаготівлю) в загальному споживанні (55-60%);
- використання неефективного обладнання для індивідуального опалення із низьким ККД і високими викидами;
- порушення балансу структури потенціалу і використання лісової біомаси в бік первинних видів (перевикористання дров і відходів рубок, недовикористання вторинних відходів (тріски), пелет, брикет або їх експорт через ринкові дисбаланси);
- відсутність вимог щодо обов’язкової сертифікації лісів, лісової біомаси і ланцюгів постачання/заготівлі;
- відсутність конкуренції між сектором лісової енергетичної біомаси і сектором лісової комерційної біомаси, здебільшого через вартість первинного ресурсу.
Також у презентації Костянтина Гури були перелічені основні диспропорції, які впливають на сектор лісової біомаси. Серед них було названо ПСО на ринку природного газу для населення і бюджетної сфери, непогашення заборгованості перед виробниками електроенергії з ВДЕ (зокрема, ТЕЦ на біомасі), дія норми щодо сплати податку за викиди двоокису вуглецю при спалюванні біомаси, неринкові тарифи на теплову енергію з природного газу, відсутність конкурентного ринку тепла, крос-субсидіювання викопного палива, відсутність затверджених довгострокових цілей з розвитку біоенергетики.
Експерти WWF Україна також виділили проблеми щодо законодавства у сфері лісової біомаси, адже, на їхню думку, регулювання використання лісової біомаси для виробництва енергії в Україні є непослідовним. З одного боку, воно представлено значною кількістю нормативного-правових актів, основні з яких можна розділити за етапами заготівлі та використання біомаси, а з іншого – на стратегічному рівні йому приділено недостатньо уваги.
Що стосується проблематики на рівні лісгоспів, то, за словами Костянтина Гури, ринок біомаси в Україні – досить хаотичний, відсутня обов’язкова необхідність торгівлі біомасою на біржі, а характер діяльності лісгоспів – плановий. Також є нерівномірний розподіл масштабу і можливостей заготівлі і заблокований доступ до лісу приватним компаніям.
«Якщо ми говоримо про наш євроінтеграційний процес і про європейське законодавство, то часто ми чуємо про стале використання лісової біомаси або так звані критерії сталості. Хочу зазначити, що відповідно до європейських директив, а саме RED II і RED III тільки та біомаса, яка отримана відповідно до критеріїв сталості є сталою і може вважатися як джерело для виробництва зеленої енергетики», – зазначив Костянтин Гура під час своєї доповіді і повідомив, що WWF-Україна буде продовжувати роботу над питанням сталості лісової біомаси, зокрема, планується проведення нового дослідження.
Що стосується реформування сектору лісової біомаси, то однією з основних ідей експертів WWF Україна є започаткування в Україні електронної платформи для торгівлі біомасою – тут фокус на покупців, які купують великі обсяги біомаси. Костянтин Гура навів досвід Литви, де джерелом центрального теплопостачання більше 70% є біомаса. Він зауважив, що електронна біржа в Литві добре себе зарекомендувала, принісши прозорість на ринок і зблансувавши ціни.
Також експерти WWF Україна радять прийняти законопроєкт про ринок деревини для створення лісового порталу – він теж, на їхню думку, сприятиме прозорості ринку і учасники ринку зможуть здійснювати купівлю і проводити розрахунки онлайн.
Щодо вирощування енергетичних рослин то, на думку WWF-Україна, яку озвучив Костянтин Гура, слід обережно підходити до цього питання, але в Україні є так звані деградовані землі, які в принципі можна було б використовувати для вирощування енергетичних рослин. За різними дослідженнями це може навіть призвести до підвищення продуктивності цих земель і згодом їх можна буде використовувати для агропотреб.
Директор з природоохоронної роботи WWF-Україна також назвав необхідним створити систему обов’язкової сертифікації лісів, лісокористувачів та ланцюгів постачання лісової біомаси на основі стандартів FSC/ PEFC/REDD+. Детальніше із пропозиціями щодо реформування сектору лісової біомаси від експертів WWF Україна можна ознайомитися нижче.
Що стосується перспектив розвитку, то реформування, на думку WWF-Україна, може бути проведене як на рівні лісгоспів, так і на рівні енергетичних ринків і тарифної політики. WWF-Україна бачить необхідним розробити та затвердити дорожню карту управління лісами та дорожню карту розвитку біоенергетики до 2050 року.
Для вирішення проблеми самозаготівлі пропонується запровадження єдиних електронних платформ торгівлі деревиною та її обліку (на зразок тих, що уже діють, як, наприклад, ДроваЄ, ЕОД, чи перспективних, таких як біржа біомаси), розглянути можливість компенсації вартості офіційної закупівлі дров в лісгоспах для населення або дозволити самозаготівлю дров населенням в певних обсягах на рік (15 м3/рік) і встановити чіткий порядок такої самозаготівлі та відповідного обліку на рівні лісгоспів. Також Костянтин Гура вказав, що потрібно стимулювати заходи щодо зменшення споживання тепла – цього можна досягти, підвищивши рівень енергоефективності, запровадивши альтернативні джерела енергії, наприклад, сонячні панелі, в домогосподарствах. На думку експертів WWF-Україна, можна також розглянути програми співфінансування для населення щодо заміни котлів на ефективніші тощо. Варто також посилити відповідальність за незаконну заготівлю дров та іншої деревини і ввести обов’язкові мінімальні граничні стандарти для обладнання, яке може використовуватися для індивідуального опалення населення в приватних домогосподарствах.
Ознайомитися із аналітичним звітом «Аналіз ринку лісової та деревної біомаси в Україні» можна тут.
Переглянути запис VI Форуму Української лісової платформи можна за посиланням. Презентації учасників форуму доступні на сайті Української лісової платформи.
