Одна з багаторічних проблем у лісовій галузі — санітарні, а точніше «санітарні», рубки. У теорії вони призначені для оперативного видалення ушкоджених шкідниками чи хворобами лісу дерев. А на практиці їх використовують лісівники для отримання деревини в так званих неексплуатаційних лісах, тобто тих, які мають виконувати природоохоронні чи рекреаційні функції.
У 2020 році Texty.org.ua вже робили велике дослідження на цю тему «Санітарна хвороба українського лісу». І як реакція влади наприкінці 2020-го було внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів, якими регулюється призначення санітарних рубок і які обмежили їх проведення в найцінніших лісах Карпат.
А тепер планують знову спростити призначення санітарних рубок, ухваливши законопроєкт 9516. І хоча лісівники розповідають, що санітарні рубки їм потрібні, щоб оперативно ліквідовувати наслідки пожеж, буреломів та шкідників, цифри свідчать про інше. Бо санітарні рубки фактично є… плановими! Особливо в Карпатах.
Звідки дані?
Після лісової реформи більшість державних лісів об’єднані в межах одного великого лісгоспу — ДП «Ліси України», а колишні лісгоспи перетворилися на його філії.
На його сайті наявний так званий план-графік відведення лісових ділянок. «Відведення» — це лісівничий термін, що означає вимітку дерев, які планують рубати, заміри їх діаметра, висоти та збір інших даних для отримання дозволу на рубку. Фактично це план із зазначенням конкретних видів рубок, місяців їх проведення, ділянок та орієнтовним обсягом заготівлі деревини. Він доповнюється в міру надходження нових ділянок. І на його основі філія планує супутню діяльність, як-от проведення тендерів на рубки лісу, чи рахує кількість потрібної техніки та працівників.
Планові хвороби лісу?
Станом на кінець березня ДП «Ліси України» мало запланованих на травень – грудень 2024 року 645 834 кубометри санітарних рубок, 63% з яких запланував Карпатський лісовий офіс (Івано-Франківська, Закарпатська, Львівська області).
При цьому деякі санітарні рубки заплановані аж на червень і пізніші місяці.
Це безглуздо, якби була дійсна підстава проводити ці рубки.
Бо як кажуть самі ж лісівники? Якщо санітарна рубка проводиться з метою запобігти поширенню шкідників, наприклад короїда, то потрібно видалити заражені дерева в якнайкоротші терміни. Особливо влітку, коли короїд заселяє сусідні дерева. А якщо з метою вилучити вже ушкоджене пожежею чи вітровалом дерево, то з цим також бажано не затягувати. Особливо влітку, коли деревина швидко псується.
Причини рубок?
Щоб призначити санітарну рубку, треба підготувати з пів десятка різних документів. У них зазначені конкретна причина рубки, інформація про те, коли була виявлена хвороба чи шкідник. І ще з весни 2021 року законодавство вимагає, щоб Держлісагентство викладало ці документи у форматі відкритих даних. Проте це ігнорується, дані викладаються дуже фрагментарно й у форматі сканів, часто свідомо дуже поганої якості. Це унеможливлює аналіз причин призначення санітарних рубок методом машинного аналізу.
Але якщо подивитися на конкретні філії, то відповідних документів немає більше ніж на 80% запланованих санітарних рубок.
Виходить, що спочатку планується, що ліс «захворіє», і вже потім під це готуються документи для обґрунтування.
Планові рубки в протиерозійних лісах?
Лідером із планових «хвороб» лісу є філія «Вигодське лісове господарство».
Тут планують зрубати суцільними санітарними рубками з травня по листопад аж 67 098 кубометрів деревини. Може, тут планують рубки так заздалегідь, бо заважають погодні умови чи відсутність доріг, щоб підібратися до «хворого» лісу?
Теж ні. Наприклад, в 11-му та 13-му кварталах Свічівського лісництва заплановані під рубку ділянки містяться просто біля великої лісової дороги. А поруч свіжі зруби. Тому, якщо ці ліси справді хворі і їх треба «рятувати» суцільною рубкою, чому чекати аж серпня? Так само в сусідніх кварталах на літо заплановані вибіркові санітарні рубки.
Реальна причина проста: ці ліси зараховують до так званих протиерозійних. Тобто там, де заборонені комерційні планові рубки. На відміну від санітарних, якими цей ліс фактично планово й суцільно вирубують.
Мертва деревина — живий ліс
Взагалі навіть у випадку, коли справді пройшов бурелом чи дерева загинули через шкідників, це не означає, що все треба обов’язково зрубати й вивезти. Особливо коли йдеться про «неексплуатаційні» ліси, тобто не призначені для промислової заготівлі деревини.
Бо мертва деревина — це необхідна складова лісових екосистем, яка є домівкою для багатьох видів живого. І її наявність, різних стадій розкладу та різної величини — одна з ключових характеристик здоров’я лісових екосистем.
А нещодавно Європарламент проголосував законопроєкт EU Nature Restoration Law, який, між іншим, передбачає потребу країнам-членам забезпечувати зростання кількості мертвої деревини в лісах.
А в США досі вважають великою помилкою, що свого часу вирубували суцільно всі ліси з білої сосни, які були заселені чужорідним грибом-шкідником. Бо таким чином вони винищили й стійкі до хвороби особини, кардинально ускладнивши завдання подальшого відновлення способом селекції.
Тому процедура оцінки впливу на довкілля у випадку суцільних санітарних рубок (а зараз їй підлягають усі такі рубки понад 1 га) є певним запобіжником як від відверто незаконних рубок із вигаданими хворобами лісу, так і від випадків, коли доцільно замість рубки лишити все природі на самовідновлення.
А от у разі ухвалення законопроєкту № 9516 (першим автором якого за збігом є колишній директор Вигодського лісгоспу) цей запобіжник зникне.
Це призведе не тільки до негативних екологічних наслідків через збільшення суцільних рубок у Карпатах і деградації лісів взагалі, а й до економічних. Бо в ЄС із 2025 року набирає чинності новий регламент щодо протидії знелісненню, за яким будуть прискіпливіше перевіряти вироби з деревини, що заходять на ринок ЄС. Останній зараз є основним ринком для українських деревообробників.
Петро Тєстов
