Дослідницька агенція «Fama» у співпраці з Українською асоціацією меблевиків на замовлення Офісу з розвитку підприємництва та експорту провели грунтовний аналіз стану української меблевої галузі в умовах повномасштабної війни.
Як зазначають автори дослідження, українська меблева галузь є однією з тих, що має величезний потенціал до експорту, подальшого розвитку та підтримки української економіки. Галузь продемонструвала надзвичайну стійкість із початком повномасштабного вторгнення – суттєвих змін у структурі ринку за роки повномасштабної війни не зафіксовано. Окрім того, меблева галузь залишається однією з тих галузей економіки України, де сума експорту продукції переважає над імпортом.
Українська меблева галузь: яка вона?
Згідно оприлюдненого аналізу української меблевої галузі в умовах повномасштабної війни, станом на кінець 2023 року в Україні офіційно зареєстровано 11 141 виробників меблевої продукції, більшість з яких – ФОПи, четверта частина – юридичні особи. На основі доступних даних автори дослідження зафіксували суттєве переважання мікропідприємств у структурі меблевої галузі – 74% від загальної кількості.
Найбільше зареєстрованих виробників меблів у Києві (15%). Друге місце діляють між собою Львівська та Київська області (по 9% кожна). Найменше виробників меблів зареєстровано у Кіровоградській та Херсонській областях. Серед основних КВЕДів найпоширенішим є виробництво інших меблів (мʼякі меблі, садові столи і стільці, меблі для спалень, віталень і саду тощо), трохи рідше підприємці реєструються як виробники меблів для офісу та підприємництва.
Згідно із аналізом української меблевої галузі, задекларований дохід субʼєктів підприємницької діяльності меблевої галузі зазнав падіння після початку повномасштабного вторгнення (-44% за два роки) і станом на кінець 2023 року він становив 26 006,35 млн грн. Але попри падіння задекларованої суми доходу операторів меблевої галузі, частка від доходів усієї переробної промисловості зростає. За рік меблева галузь піднялась з 0,94% до 1,74% частки переробної промисловості, що може вказувати на те, що вона постраждала менше від інших у переробній промисловості, кажуть автори дослідження. Повідомляється також, що станом на кінець 2023 року меблеві підприємства сплатили 2 821,99 млн грн податкових платежів та єдиного внеску.
Як йдеться в аналітичному звіті, повномасштабне вторгнення вплинуло на структуру ринку, але незначно. За два роки повномасштабної війни кількість підприємців, що припинили свою діяльність, зросла з 2% до 10% (це були переважно ФОПи). А от кількість юридичних осіб, попри повномасштабне вторгнення, зросла. За даними дослідження, 2023 рік взагалі став роком швидкого зростання кількості підприємців у меблевій галузі: приріст склав +20% субʼєктів, абсолютна більшість з них – ФОПи, проте зʼявилося і <1% нових юридичних осіб.
Найбільшу кількість зареєстрованих виробників меблів у 2022 році втратили східні області нашої країни – найімовірніше, це повʼязане із впливом постійних обстрілів та руйнувань на сході України, кажуть автори дослідження, проте у 2023 році в кожній з областей зафіксовано відновлення їх кількості.
Станом на кінець 2023 року абсолютним лідером за кількістю зареєстрованих співробітників у виробництві меблів є Волинська область (352 осіб), що й не дивно, адже тут знаходяться одні з найбільших підприємств з виробництва меблів. Трохи поступаються Волині Рівненська та Харківська області.
Якщо ж брати обсяг виручки, то найбільша частка лідерів ринку меблевої галузі за цим критерієм на кінець 2023 року зареєстрована у Львівській області. Трохи менше – у Волинській, Київській та Хмельницькій областях. Що цікаво, за останні три роки області-лідери практично не змінювались. Львівська область стабільно утримує лідерство, а у Хмельницькій області у 2022 році вдвічі зросла частка топових виробників меблів порівняно з 2021 роком.
Автори дослідження зазначають, що усі провідні українські виробники меблів експортують свою продукцію, причому більшість – за багатьма напрямками. Окрім того, продукція практично усіх ідентифікованих лідерів ринку сертифікована як за українськими, так і за міжнародними стандартами (найчастіше ISO 9001 та FSC).
Повідомляється також, що провідні компанії вкрай рідко у своїй роботі поєднують меблеву галузь з іншими галузями і переважно займаються виробництвом готової продукції. Найчастіше виробляють меблі для дому та офісу: ліжка, дивани, столи, комоди, шафи, кухонні системи, офісні меблі тощо, втім, деякі виробники фокусуються на більш специфічних товарах, наприклад, поштоматах, касових зонах та стелажах (Модерн Експо), ортопедичних матрацах та аксесуарах до них (Катеринославські Меблеві Майстерні) або дверях (Родос). Фокусуються на виробництві сировини лише кілька лідерів ринку.
Експорт
Експорт продукції меблевої галузі переважає імпорт – в середньому вдвічі, якщо аналізувати останні 6 років. Експерти пояснюють таку тенденцію наявністю природних ресурсів, зокрема, деревини, та потужностей для виробництва сировини, зокрема, ДСП. Щоправда, дослідники зазначають, що експорт часто обмежується сировиною, а не продажем готових меблів.
Згідно аналітичного звіту, з початком повномасштабної війни імпорт впав на 46%, експорт – вдвічі менше (23%). Примітно, що станом на 2023 рік імпорт меблевої продукції дещо зріс в той час, як експорт продовжує знижуватися, хоча й не суттєво.
З початком повномасштабного вторгнення експорт в більшість регіонів сильно впав, інформують автори дослідження. Основним макрорегіоном, куди експортує свою продукцію українська меблева галузь, залишається Європа (96% від всього експорту меблевої продукції на кінець 2023 року). Друге місце посідають країни Азії, втім, сума експорту в цей макрорегіон з початку повномасштабного вторгнення впала утричі.
Найбільше меблевої продукції Україна експортує до Польщі, куди станом на кінець 2023 року було продано 29% експортної продукції. Німеччина посідає друге місце із часткою у 21%, а на третьому місці за споживанням української меблевої продукції знаходиться Данія. Загалом, як кажуть автори дослідження, повномасштабне вторгнення вплинуло на падіння суми експорту меблевої продукції в більшість країн в середньому на 20%, проте у 2022 році експорт зріс у Велику Британію, Болгарію та Швейцарію, а от у 2023 році не помітно швидкого зростання чи падіння експорту у жодну з країн-лідерів.
Що ж до країн СНД, то, як йдеться в аналітичному звіті, експорт української меблевої продукції до цих країн з 2018 по 2023 рік поступово знижувався з 14% до 4%. Найсильніше він впав у 2022 році із початком повномасштабної війни – більш як на половину і, станом на кінець 2023 року, продовжує падати.
Основним імпортером української меблевої продукції серед країн СНД є Молдова, а Білорусь та Російська Федерація до кінця 2023 року взагалі зникли зі списку країн-імпортерів товарів української меблевої галузі. Наразі Україна не веде зовнішньої торгівлі із країнами-агресорами, втім, згідно дослідження, і до повномасштабного вторгнення у 2018-2021 роках обидві країни займали невелику однакову частку експорту, яка з кожним роком поступово зменшувалася – з 5% до 2%. У 2022 році експорт в ці країни був меншим ніж 1% і, найімовірніше, це сума експорту до повномасштабного вторгнення.
Як йдеться в аналітичному звіті, 52% експорту української меблевої продукції станом на кінець 2023 року припадає на інші меблі та їхні частини, що включає в себе виробництво мʼяких меблів, садових столів та стільців, меблів для спалень, віталень і саду, тумб для швейних машин, для телевізорів тощо.
Найбільше за два роки повномасштабної війни впав експорт матрацних основ для ліжок та інших постільних речей – на 52%. Також на 46% впав експорт меблів для сидіння. Втім, не всі товари постраждали: експорт ламп та освітлювального обладнання з кожним роком зростає, а для медичних, хірургічних та інших спеціалізованих меблів 2022 рік став найуспішнішим роком – їх експорт зріс на 46%.
Головною експортною перевагою українських меблів опитані експерти назвали якість, а найперспективнішими для збуту на зовнішньому ринку вважають серійні та дизайнерські меблі (особливо відзначили експерти креативність українських дизайнерів).
Також серед перспективних продуктів меблевої галузі вироби з деревини. Зокрема, за словами опитаних, сформована індустрія виробів з буку, наприклад, букових стільців, які високо оцінюють за кордоном. На думку експертів, на закордонних ринках будуть мати попит каркасні та м’які меблі (зокрема, дивани та пуфи). Крім цього, українські підприємства мають великий потенціал експорту матеріалів для виготовлення меблів, зокрема ДСП.
Перспективними напрямками для експорту українських меблів експерти назвали США, скандинавські країни, Великобританію, Німеччину, Францію, Румунію, країни Близького Сходу, Канаду, Японію та Австралію.
Імпорт
Основні макрорегіони, звідки до України імпортують товари меблевої галузі, залишаються незмінними: перші позиції займають Азія та Європа. На початку повномасштабної війни Європа зайняла перше місце, та в 2023 році лідером стала Азія. Примітно, що із початком повномасштабного вторгнення сума імпорту з усіх регіонів суттєво знизилась.
Основною країною, звідки Україна імпортує меблеву продукцію, залишається Китай: звідти станом на кінець 2023 року було ввезено 55% продукції. Друге місце займає Польща (11% продукції). Втім, згідно із аналітичним звітом, повномасштабне вторгнення негативно позначилось на сумі імпорту меблевої продукції з основних країн-експортерів. Винятком є Франція, звідки імпорт зростає з кожним роком.
Імпорт товарів меблевої галузі з країн СНД відрізняється від тенденції експорту з цієї групи країн. Частка імпорту впродовж 2018-2020 року була стабільною на рівні 4-5%, та у 2021 році вона зросла до рекордних 7%, а от у 2022 році різко впала до 2% і у 2023 році становила менш ніж 1% від всього імпорту меблевої продукції. Причина такої тенденції полягає в тому, що, згідно аналітичного звіту, до 2022 року Білорусь та Російська Федерація ділили між собою практично весь імпорт меблевої продукції з країн СНД в Україну. У 2022 році імпорт з обох країн складав 1%, а у 2023 році імпорт з Російської Федерації й зовсім припинився.
Як зазначають автори дослідження, із початком повномасштабного вторгнення структура імпорту основних товарів меблевої галузі не зазнала змін: їх частка імпорту приблизно така ж сама як і раніше. Але зазнала падіння сума імпорту кожного з імпортованих товарів меблевої галузі. Найбільше постраждав імпорт інших меблів, їх частин та конструкції будівельні, де сума імпорту знизилась на 50%. Найменше – основи матрацні для ліжок та постільні речі (-3%).
Головними цільовими товарами, що імпортуються в Україну, є лампи та інше освітлювальне обладнання (30%). 25% займають меблі для сидіння та їх частини. На інші меблі та їх частини, що включають в себе виробництво мʼяких меблів, садових столів та стільців, меблів для спалень, віталень і саду, тумб для швейних машин, для телевізорів тощо, припадає 24% імпорту. І, як вже зазначалося вище, в основному всі ці речі Україна купує в Китаї – 70%, 64% і 40% кожної із груп вищеперелічених товарів ввозитися з цієї країни. В імпорті в Україну основ матрацних для ліжок, постільних речей та спеціалізованих крісел також лідирує Китай. А от збірні будівельні конструкції Україна здебільшого купує в Ізраїлю (24%).
Докладніше ознайомитися із аналізом української меблевої галузі в умовах повномасштабного вторгнення можна за посиланням.
*Дослідження здійснене Дослідницькою агенцією Fama у співпраці з Українською Асоціацією Меблевиків на замовлення Офісу з розвитку підприємництва та експорту, національного проєкту Дія.Бізнес, за підтримки програми міжнародної співпраці «EU4Business: відновлення, конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП», яку спільно фінансує ЄС та Уряд Німеччини і реалізує німецька федеральна компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.GIZ Ukraine.
